Київ – Правозахисники вимагатимуть скасування чи внесення змін до семи законів, ухвалених Верховною Радою попереднього скликання. Про це вони говоритимуть під час парламентських слухань, які відбуватимуться у середу. На думку правозахисників, ці закони порушують українське і міжнародне законодавство з прав людини.
Закони «Про всеукраїнський референдум», «Про засади державної мовної політики», «Про єдиний державний демографічний реєстр», закон, який визначає особливості функціонування Хмельницької АЕС, та зміни до трьох законів – щодо державних закупівель, процедури відведення земельних ділянок та діяльності екологічних інспекцій на місцевому рівні – ці законодавчі акти, на думку правозахисників, порушують права людини.
«По-перше, права людини взаємопов’язані, тож обмеження або порушення одного з них неминуче тягне за собою порушення інших. А по-друге, усі закони з нашого списку об’єднує те, що ще у процесі їхньої розробки і ухвалення громадськість виступила проти. Зі своїми застереженнями виступили і міжнародні інституції, такі, як ОБСЄ», – каже голова правління Центру громадянських свобод Олександра Матвійчук.
Закон «Про всеукраїнський референдум» міжнародні інституції називають таким, що може стати основою для узурпації влади чинним президентом і його командою, наголошує експерт неурядового руху «Простір свободи» Тарас Шамайда. За його словами, неможливо провести чесний демократичний референдум, якщо користуватись нормами цього закону.
«Найнебезпечнішим інструментом є так званий референдум за народною ініціативою, – зазначає Шамайда. – Однак якщо ініціатива виходитиме від звичайних громадян і не погоджена з керівництвом країни, то референдум нереально організувати. Тому що потрібно зібрати 2 тисячі осіб з паспортами в одному місці, потрібно, щоб туди захотіла і відправила свого представника Центральна виборча комісія. Тоді треба, щоб ні ЦВК, ні залучені нею органи не знайшли ніяких помилок у документах, і не було зачіпок у формулюванні питання. Тобто треба, щоб владі сподобалось питання, і так далі».
На думку Шамайди, за нинішньої ситуації в Україні провести справді народний референдум неможливо. Натомість влада може використати відповідний закон на свою користь. Адже ще один серйозний інструмент узурпації влади – це те, що закон про референдум передбачає формування виборчих комісій з представників влади, а опозиційні партії і громадськість не можуть мати навіть спостерігачів на дільницях, каже експерт.
Приватне життя українців під загрозою – експерт
Право людини на приватність порушує закон, який має на меті створити Єдиний державний демографічний реєстр, зазначає помічник уповноваженого Верховної Ради з прав людини Олександр Павліченко. За його словами, норми закону не виписані належним чином і передбачають непропорційне втручання у приватне життя.
«Ідеться, серед іншого, про порушення вимог закону, який на сьогодні вже ухвалений – закону про захист персональних даних», – каже Павліченко.
Закон про засади державної мовної політики в Україні за майже рік функціонування суттєво не посилив захист прав національних меншин, натомість допоміг збільшенню ролі російської мови, переконана голова ради Незалежного центру політичних досліджень Юлія Тищенко.
«Ми бачимо певні тенденції, навіть у наданні адміністративних послуг, які вказують на те, що і без того складна інтегративна, об’єднувальна функція української мови втрачається. Але реального забезпечення інтересів і мовних прав різних етнічних груп і меншин цей закон не приніс».
Влада готова слухати правозахисників?
Натомість голова делегації України у Парламентській асамблеї Ради Європи, народний депутат від Партії регіонів Іван Попеску не бачить ніяких порушень прав людини у згаданих законах.
«Тут можуть бути хіба що дискусії щодо відсотка носіїв відповідної мови, які нею говорять на території певної територіально-адміністративної одиниці, – говорить Попеску Радіо Свобода. – Але спочатку треба провести референдум у цьому році і побачити, в яких адміністративних одиницях є носії відповідних мов. Це питання також можна вирішувати на рівні місцевого самоврядування. А що стосується української мови, вона функціонує на території усієї України».
Попеску зазначив, що парламентська більшість готова вислухати пропозиції правозахисників, які озвучать їх на нинішніх слуханнях щодо стану дотримання прав людини в України. Чи готова більшість підтримати ці зміни, депутат не відповів.
Закони «Про всеукраїнський референдум», «Про засади державної мовної політики», «Про єдиний державний демографічний реєстр», закон, який визначає особливості функціонування Хмельницької АЕС, та зміни до трьох законів – щодо державних закупівель, процедури відведення земельних ділянок та діяльності екологічних інспекцій на місцевому рівні – ці законодавчі акти, на думку правозахисників, порушують права людини.
«По-перше, права людини взаємопов’язані, тож обмеження або порушення одного з них неминуче тягне за собою порушення інших. А по-друге, усі закони з нашого списку об’єднує те, що ще у процесі їхньої розробки і ухвалення громадськість виступила проти. Зі своїми застереженнями виступили і міжнародні інституції, такі, як ОБСЄ», – каже голова правління Центру громадянських свобод Олександра Матвійчук.
Закон «Про всеукраїнський референдум» міжнародні інституції називають таким, що може стати основою для узурпації влади чинним президентом і його командою, наголошує експерт неурядового руху «Простір свободи» Тарас Шамайда. За його словами, неможливо провести чесний демократичний референдум, якщо користуватись нормами цього закону.
«Найнебезпечнішим інструментом є так званий референдум за народною ініціативою, – зазначає Шамайда. – Однак якщо ініціатива виходитиме від звичайних громадян і не погоджена з керівництвом країни, то референдум нереально організувати. Тому що потрібно зібрати 2 тисячі осіб з паспортами в одному місці, потрібно, щоб туди захотіла і відправила свого представника Центральна виборча комісія. Тоді треба, щоб ні ЦВК, ні залучені нею органи не знайшли ніяких помилок у документах, і не було зачіпок у формулюванні питання. Тобто треба, щоб владі сподобалось питання, і так далі».
На думку Шамайди, за нинішньої ситуації в Україні провести справді народний референдум неможливо. Натомість влада може використати відповідний закон на свою користь. Адже ще один серйозний інструмент узурпації влади – це те, що закон про референдум передбачає формування виборчих комісій з представників влади, а опозиційні партії і громадськість не можуть мати навіть спостерігачів на дільницях, каже експерт.
Приватне життя українців під загрозою – експерт
Право людини на приватність порушує закон, який має на меті створити Єдиний державний демографічний реєстр, зазначає помічник уповноваженого Верховної Ради з прав людини Олександр Павліченко. За його словами, норми закону не виписані належним чином і передбачають непропорційне втручання у приватне життя.
«Ідеться, серед іншого, про порушення вимог закону, який на сьогодні вже ухвалений – закону про захист персональних даних», – каже Павліченко.
Закон про засади державної мовної політики в Україні за майже рік функціонування суттєво не посилив захист прав національних меншин, натомість допоміг збільшенню ролі російської мови, переконана голова ради Незалежного центру політичних досліджень Юлія Тищенко.
«Ми бачимо певні тенденції, навіть у наданні адміністративних послуг, які вказують на те, що і без того складна інтегративна, об’єднувальна функція української мови втрачається. Але реального забезпечення інтересів і мовних прав різних етнічних груп і меншин цей закон не приніс».
Влада готова слухати правозахисників?
Натомість голова делегації України у Парламентській асамблеї Ради Європи, народний депутат від Партії регіонів Іван Попеску не бачить ніяких порушень прав людини у згаданих законах.
«Тут можуть бути хіба що дискусії щодо відсотка носіїв відповідної мови, які нею говорять на території певної територіально-адміністративної одиниці, – говорить Попеску Радіо Свобода. – Але спочатку треба провести референдум у цьому році і побачити, в яких адміністративних одиницях є носії відповідних мов. Це питання також можна вирішувати на рівні місцевого самоврядування. А що стосується української мови, вона функціонує на території усієї України».
Попеску зазначив, що парламентська більшість готова вислухати пропозиції правозахисників, які озвучать їх на нинішніх слуханнях щодо стану дотримання прав людини в України. Чи готова більшість підтримати ці зміни, депутат не відповів.
