Україна стала однією з країн-жертв кібершпигунської мережі, яку виявила «Лабораторія Касперського». Зловмисників, які збирали дані державних і приватних установ, цікавили наукові розробки зокрема у сферах енергетики й оборони. Боротьба з кібершпигунством опинилася й у центрі обговорення у керівних колах НАТО. Наука цього тижня обговорює також імовірного предка людини та керування силою думки.
Україна потрапила до переліку країн, які постраждали від дій кібершпигунської мережі NetTraveler. Як звітують експерти антивірусної компанії «Лабораторія Касперського», які й виявили зловмисників, NetTraveler втрутилася у роботу понад 350 комп’ютерних систем у 40 країнах світу (найбільше – Монголії, Росії й Індії).
Мова йде про кібератаки як на приватні, так і на державні структури, зокрема на урядові установи, посольства, науково-дослідницькі центри та військові організації. За результатами розслідування, шпигунська кампанія стартувала ще у 2004 році, однак найбільш активну діяльність зловмисники розгорнули протягом останніх трьох років. «Останнім часом у сферу інтересів нападників потрапили такі галузі, як освоєння космосу, нанотехнології, енергетика (зокрема і ядерна), медицина і телекомунікації», – йдеться у повідомленні «Лабораторії Касперського».
Зараження комп’ютерів відбувалося за допомогою фішингового листа – тобто повідомлення на електронну пошту, мета якого – отримання доступу до конфіденційних даних користувача. Для цього у NetTraveler використовували вади у Microsoft Office. За оцінками «Лабораторії Касперського», обсяг вкрадених даних на усіх серверах NetTraveler склав близько 22 гігабайтів. Це, наприклад, переліки системних файлів, а також записи комбінацій на клавіатурі.
Останні кілька років масштаби кібершпигунства набувають загрозливих обрисів. Генсекретар Північноатлантичного альянсу Андерс Фоґ Расмуссен у своїй статті у The Wall Street Journal взагалі написав, що «наступна війна НАТО – у кіберпросторі». Він навів приклад, коли 23 квітня рівно за 7 хвилин біржовий індекс Dow Jones упав на 150 пунктів, спричинивши багатомільярдні втрати. До хвилювань на біржі призвело… повідомлення у Twitter-акаунті агенції Associated Press, нібито у Білому домі сталися вибухи.
Інформація виявилася неправдивою, більше того – вона не була помилкою журналістів із Associated Press. Вони взагалі її не писали – це зробили хакери, які пізніше назвалися «Сирійською електронною армією». «Індекс відновився миттєво. Але урок очевидний: один твіт цілком може спричинити крах економіки», – пише Расмуссен.
Генсекретар НАТО навів дані Європолу, в якому порахували, що кримінальна кіберактивність щороку завдає корпораціям втрат на суму понад трильйон доларів. Комп’ютерні віруси можуть зупиняти роботу АЕС, міжнародних аеропортів та енергосистем.
(Відео NATO)
Методам протидії злочинності у кіберпросторі у НАТО готові вчити фахівців із будь-якої країни. Так пише Расмуссен. Він називає кібератаки глобальним викликом, із яким треба так само глобально боротися. Четвертого червня міністри оборони країн-членів НАТО домовилися, що до осені мають розробити спільну програму заходів, необхідних для боротьби із зловмисниками з мережі.
Предок людини – крихітний, із довгим хвостом
У Китаї знайшли останки найстарішого на цей момент примата. Кістки невеличкої тваринки, яка, як припускають вчені, була схожа на довгоп’ята і розміром була не більше ніж 7 сантиметрів, мають вік 55 мільйонів років.
Кістки виявили на дні озера у провінції Хебей. Археологи кажуть: знахідка належить до того періоду еволюції, коли відбулося розділення приматів на людиноподібних мавп та предків нинішніх довгоп’ятів.
(Відео BBC)
Як пише Nature, розміри тваринки можна порівняти з розмірами сучасного карликового лемура, її вага не перевищувала 30 грамів. Череп і зуби були схожі на довгоп’ятові, однак п’яти і кістки ступні мали риси, аналогічні до тих, що нині мають кості антропоїдів, тобто людиноподібних мавп.
«Такої мозаїки ми донині не бачили у жодного викопного чи живого примата», – каже керівник дослідження, палеонтолог із Музею Карнегі Крістофер Бірд. Вчені з’ясували, що тваринка жила на дереві, мала довгий хвіст і харчувалася переважно комахами.
Archicebus Achilles – так учені назвали викопну тваринку – на 7 мільйонів років старший за тих приматів, чиї залишки донині вважалися найстарішими. «Якщо промотати нашу еволюцію до самого початку, ось так ми, ймовірно, виглядали», – підсумовує палеонтолог із Університету Чикаго Чже-Сі Ло.
Сила думки
Вчені з американського Університету Міннесоти створили модель вертольота, керованого силою думки. Точніше – активністю мозку, фіксованою за допомогою електроенцефалографії.
Керівник дослідження, професор Бін Хі займається розробкою нейрокомп’ютерного інтерфейсів, тобто систем для обміну інформацією між мозком і електронним пристроєм. Він пояснює, що коли ми рухаємося або думаємо про рух, нейрони у проекційних зонах кори головного мозку виробляють імпульси. Думки про різні рухи активують різні нейрони.
У дослідженні, яке провели Хі і його асистенти, активність мозку реєстрували за допомогою спеціальної шапочки з 64 прикладеними до шкіри голови електродами. Людину, яка керувала моделлю вертольота силою думки, попередньо навчили посилати на комп’ютер правильні команди, а також керувати віртуальною тривимірною моделлю гелікоптера. Вже після цього навики випробували на реальному пристрої.
(Відео University of Minnesota)
Автори дослідження вважають, що їхня розробка у перспективі допоможе людям із порушеннями мовлення та опорно-рухової системи. Загалом такі дослідження зазвичай мають на меті не роботу над новими способами керування авіатехнікою, а саме створенням керованих мозком роботів, які в майбутньому допоможуть людям із протезами або на інвалідних візках.
Бін Хі нагадує про те, що його колеги раніше вже неодноразово пробували створити керовану мозком модель того чи іншого пристрою. Однак нерідко мова йшла про імплантацію спеціального чипу у кору головного мозку. У цьому дослідженні, наголошує Хі, мова йде про неінвазивний метод.
Україна потрапила до переліку країн, які постраждали від дій кібершпигунської мережі NetTraveler. Як звітують експерти антивірусної компанії «Лабораторія Касперського», які й виявили зловмисників, NetTraveler втрутилася у роботу понад 350 комп’ютерних систем у 40 країнах світу (найбільше – Монголії, Росії й Індії).
Мова йде про кібератаки як на приватні, так і на державні структури, зокрема на урядові установи, посольства, науково-дослідницькі центри та військові організації. За результатами розслідування, шпигунська кампанія стартувала ще у 2004 році, однак найбільш активну діяльність зловмисники розгорнули протягом останніх трьох років. «Останнім часом у сферу інтересів нападників потрапили такі галузі, як освоєння космосу, нанотехнології, енергетика (зокрема і ядерна), медицина і телекомунікації», – йдеться у повідомленні «Лабораторії Касперського».
Зараження комп’ютерів відбувалося за допомогою фішингового листа – тобто повідомлення на електронну пошту, мета якого – отримання доступу до конфіденційних даних користувача. Для цього у NetTraveler використовували вади у Microsoft Office. За оцінками «Лабораторії Касперського», обсяг вкрадених даних на усіх серверах NetTraveler склав близько 22 гігабайтів. Це, наприклад, переліки системних файлів, а також записи комбінацій на клавіатурі.
Останні кілька років масштаби кібершпигунства набувають загрозливих обрисів. Генсекретар Північноатлантичного альянсу Андерс Фоґ Расмуссен у своїй статті у The Wall Street Journal взагалі написав, що «наступна війна НАТО – у кіберпросторі». Він навів приклад, коли 23 квітня рівно за 7 хвилин біржовий індекс Dow Jones упав на 150 пунктів, спричинивши багатомільярдні втрати. До хвилювань на біржі призвело… повідомлення у Twitter-акаунті агенції Associated Press, нібито у Білому домі сталися вибухи.
Інформація виявилася неправдивою, більше того – вона не була помилкою журналістів із Associated Press. Вони взагалі її не писали – це зробили хакери, які пізніше назвалися «Сирійською електронною армією». «Індекс відновився миттєво. Але урок очевидний: один твіт цілком може спричинити крах економіки», – пише Расмуссен.
Генсекретар НАТО навів дані Європолу, в якому порахували, що кримінальна кіберактивність щороку завдає корпораціям втрат на суму понад трильйон доларів. Комп’ютерні віруси можуть зупиняти роботу АЕС, міжнародних аеропортів та енергосистем.
(Відео NATO)
Методам протидії злочинності у кіберпросторі у НАТО готові вчити фахівців із будь-якої країни. Так пише Расмуссен. Він називає кібератаки глобальним викликом, із яким треба так само глобально боротися. Четвертого червня міністри оборони країн-членів НАТО домовилися, що до осені мають розробити спільну програму заходів, необхідних для боротьби із зловмисниками з мережі.
Предок людини – крихітний, із довгим хвостом
У Китаї знайшли останки найстарішого на цей момент примата. Кістки невеличкої тваринки, яка, як припускають вчені, була схожа на довгоп’ята і розміром була не більше ніж 7 сантиметрів, мають вік 55 мільйонів років.
Кістки виявили на дні озера у провінції Хебей. Археологи кажуть: знахідка належить до того періоду еволюції, коли відбулося розділення приматів на людиноподібних мавп та предків нинішніх довгоп’ятів.
(Відео BBC)
Як пише Nature, розміри тваринки можна порівняти з розмірами сучасного карликового лемура, її вага не перевищувала 30 грамів. Череп і зуби були схожі на довгоп’ятові, однак п’яти і кістки ступні мали риси, аналогічні до тих, що нині мають кості антропоїдів, тобто людиноподібних мавп.
«Такої мозаїки ми донині не бачили у жодного викопного чи живого примата», – каже керівник дослідження, палеонтолог із Музею Карнегі Крістофер Бірд. Вчені з’ясували, що тваринка жила на дереві, мала довгий хвіст і харчувалася переважно комахами.
Archicebus Achilles – так учені назвали викопну тваринку – на 7 мільйонів років старший за тих приматів, чиї залишки донині вважалися найстарішими. «Якщо промотати нашу еволюцію до самого початку, ось так ми, ймовірно, виглядали», – підсумовує палеонтолог із Університету Чикаго Чже-Сі Ло.
Сила думки
Вчені з американського Університету Міннесоти створили модель вертольота, керованого силою думки. Точніше – активністю мозку, фіксованою за допомогою електроенцефалографії.
Керівник дослідження, професор Бін Хі займається розробкою нейрокомп’ютерного інтерфейсів, тобто систем для обміну інформацією між мозком і електронним пристроєм. Він пояснює, що коли ми рухаємося або думаємо про рух, нейрони у проекційних зонах кори головного мозку виробляють імпульси. Думки про різні рухи активують різні нейрони.
У дослідженні, яке провели Хі і його асистенти, активність мозку реєстрували за допомогою спеціальної шапочки з 64 прикладеними до шкіри голови електродами. Людину, яка керувала моделлю вертольота силою думки, попередньо навчили посилати на комп’ютер правильні команди, а також керувати віртуальною тривимірною моделлю гелікоптера. Вже після цього навики випробували на реальному пристрої.
(Відео University of Minnesota)
Автори дослідження вважають, що їхня розробка у перспективі допоможе людям із порушеннями мовлення та опорно-рухової системи. Загалом такі дослідження зазвичай мають на меті не роботу над новими способами керування авіатехнікою, а саме створенням керованих мозком роботів, які в майбутньому допоможуть людям із протезами або на інвалідних візках.
Бін Хі нагадує про те, що його колеги раніше вже неодноразово пробували створити керовану мозком модель того чи іншого пристрою. Однак нерідко мова йшла про імплантацію спеціального чипу у кору головного мозку. У цьому дослідженні, наголошує Хі, мова йде про неінвазивний метод.
