Київ – 21 березня ООН проголосила «Міжнародним днем боротьби за ліквідацію расової дискримінації». В Україні в останні роки збільшилась кількість фактів та висловлювань, які ООН кваліфікує як расистські і ксенофобські. Та й українські експерти інформують про зростання радикальних настроїв у суспільстві та спроби окремих політиків розділити українців за національними, мовними та релігійними ознаками.
На перший план останнім часом вийшли прояви антисемітизму і ксенофобії, їхня кількість в Україні зросла за останні роки. Але якщо знищення старих могил на єврейському цвинтарі у Бердичеві, спроба підпалу синагоги у Кременчузі, поява антисемітських графіті на будівлях єврейських організацій Волині залишились поза увагою широкої громадськості, то нещодавня поява листівок із антисемітським змістом у Києві сколихнула громаду.
Невідомі наклеїли листівки з уривком із поеми Тараса Шевченка «Гайдамаки» («Дайте ляха, дайте жида...») на стіни синагоги Розенберга, на пам’ятник Шолом Алейхему, на будинок, де проживала прем’єр-міністр Ізраїлю Голда Меїр. Під листівками стояли підписи Всеукраїнського об’єднання «Свобода», але члени партії категорично відкинули причетність до цього.
Незалежні фахівці пов’язують зростання ксенофобських настроїв у суспільстві, серед іншого, загостренням соціальної кризи та активною діяльністю антиукраїнських сил у країні і поза її межами. Соціологи з Київського міжнародного інституту соціології (КМІС) у своїм дослідженнях помітили, що зі збільшенням соціально-економічних проблем ростуть і ксенофобські настрої у населення.
Експерт Інституту соціології і політичної психології Вадим Васютинський пов’язує збільшення ксенофобських настроїв із загостренням соціальної кризи та з регіональними особливостями. На думку Васютинського, чим вищий рівень безробіття, тим вища буде «шкала» нетерпимості у суспільстві, чи це ідеться про окремий регіон, чи про всю Україну.
«Як не дивно, але рівень антисемітизму вищий у тих регіонах, де відсоток євреїв серед населення менший. Тобто, чим менший досвід спілкування з євреями, тим вищий рівень антисемітизму. А коли досвід спілкування достатній, то рівень ксенофобії знижується. Якщо ж рівень антисемітизму зростає по усій країні, то це один з виявів загального стану суспільного напруження», – зауважив Васютинський у розмові з Радіо Свобода.
Радикалізацію суспільства провокують політики – експерти
Експерт Інституту демократії імені Пилипа Орлика Наталія Беліцер каже, що це результат діяльності чинної влади, яка розділяє українців за національною, мовною і релігійною ознакою. На її думку, влада цілеспрямовано іде на конфлікт, реалізуючи відоме здавна гасло «розподіляй і владарюй».
«Розвиток подій, дійсно, вкрай небезпечний. І те, що до нього вдається влада, виглядає буквально як самогубство! Бо це шлях до серйозного внутрішнього етнополітичного конфлікту», – сказала Беліцер Радіо Свобода.
Подібний конфлікт на руку зовнішнім силам, які не змирились з існуванням незалежної України, стверджує історик, експерт Конгресу національних громад В’ячеслав Лихачов.
«Ми неодноразово бачили, як штучно формувались інформаційні приводи щодо створення негативного іміджу України. При цьому якраз і говорили про нібито поширеність антисемітизму у нашій країні. Ми мали можливість це дослідити по джерелах інформації, і це відбувалося з боку Росії та працюючих на Росію ізраїльських, польських та американських політтехнологів», – наголосив Лихачов у розмові з Радіо Свобода.
Київський міжнародний інститут соціології у своїх дослідженнях відмічає, що від 1991-го до 2010 року рівень антисемітизму в Україні зріс. Найбільші темпи зростання антисемітизму відбувались у Західному та Східному регіонах, менші – у Центральному та Південному регіонах. За різними соціологічними даними, ксенофобські настрої серед українців за час Незалежності зросли з понад 20 до 30 відсотків.
Експерт КМІСу Володимир Паніотто у розмові з Радіо Свобода зауважив, що за останні кілька років з’явилась певна стабілізація, проте за умов загострення соціально-економічної кризи українці знову почнуть шукати ворогів, винних у їхніх негараздах.
Учений також зазначив, що нині соціологи не мають змоги постійно аналізувати і досліджувати антисемітські, расистські настрої в Україні – на це немає коштів.
На перший план останнім часом вийшли прояви антисемітизму і ксенофобії, їхня кількість в Україні зросла за останні роки. Але якщо знищення старих могил на єврейському цвинтарі у Бердичеві, спроба підпалу синагоги у Кременчузі, поява антисемітських графіті на будівлях єврейських організацій Волині залишились поза увагою широкої громадськості, то нещодавня поява листівок із антисемітським змістом у Києві сколихнула громаду.
Невідомі наклеїли листівки з уривком із поеми Тараса Шевченка «Гайдамаки» («Дайте ляха, дайте жида...») на стіни синагоги Розенберга, на пам’ятник Шолом Алейхему, на будинок, де проживала прем’єр-міністр Ізраїлю Голда Меїр. Під листівками стояли підписи Всеукраїнського об’єднання «Свобода», але члени партії категорично відкинули причетність до цього.
Незалежні фахівці пов’язують зростання ксенофобських настроїв у суспільстві, серед іншого, загостренням соціальної кризи та активною діяльністю антиукраїнських сил у країні і поза її межами. Соціологи з Київського міжнародного інституту соціології (КМІС) у своїм дослідженнях помітили, що зі збільшенням соціально-економічних проблем ростуть і ксенофобські настрої у населення.
Експерт Інституту соціології і політичної психології Вадим Васютинський пов’язує збільшення ксенофобських настроїв із загостренням соціальної кризи та з регіональними особливостями. На думку Васютинського, чим вищий рівень безробіття, тим вища буде «шкала» нетерпимості у суспільстві, чи це ідеться про окремий регіон, чи про всю Україну.
Чим менший досвід спілкування з євреями, тим вищий рівень антисемітизмуВадим Васютинський
«Як не дивно, але рівень антисемітизму вищий у тих регіонах, де відсоток євреїв серед населення менший. Тобто, чим менший досвід спілкування з євреями, тим вищий рівень антисемітизму. А коли досвід спілкування достатній, то рівень ксенофобії знижується. Якщо ж рівень антисемітизму зростає по усій країні, то це один з виявів загального стану суспільного напруження», – зауважив Васютинський у розмові з Радіо Свобода.
Радикалізацію суспільства провокують політики – експерти
Експерт Інституту демократії імені Пилипа Орлика Наталія Беліцер каже, що це результат діяльності чинної влади, яка розділяє українців за національною, мовною і релігійною ознакою. На її думку, влада цілеспрямовано іде на конфлікт, реалізуючи відоме здавна гасло «розподіляй і владарюй».
Це шлях до серйозного внутрішнього етнополітичного конфліктуНаталія Беліцер
«Розвиток подій, дійсно, вкрай небезпечний. І те, що до нього вдається влада, виглядає буквально як самогубство! Бо це шлях до серйозного внутрішнього етнополітичного конфлікту», – сказала Беліцер Радіо Свобода.
Подібний конфлікт на руку зовнішнім силам, які не змирились з існуванням незалежної України, стверджує історик, експерт Конгресу національних громад В’ячеслав Лихачов.
Це відбувалося з боку Росії та працюючих на Росію ізраїльських, польських та американських політтехнологівВ’ячеслав Лихачов
«Ми неодноразово бачили, як штучно формувались інформаційні приводи щодо створення негативного іміджу України. При цьому якраз і говорили про нібито поширеність антисемітизму у нашій країні. Ми мали можливість це дослідити по джерелах інформації, і це відбувалося з боку Росії та працюючих на Росію ізраїльських, польських та американських політтехнологів», – наголосив Лихачов у розмові з Радіо Свобода.
Київський міжнародний інститут соціології у своїх дослідженнях відмічає, що від 1991-го до 2010 року рівень антисемітизму в Україні зріс. Найбільші темпи зростання антисемітизму відбувались у Західному та Східному регіонах, менші – у Центральному та Південному регіонах. За різними соціологічними даними, ксенофобські настрої серед українців за час Незалежності зросли з понад 20 до 30 відсотків.
Експерт КМІСу Володимир Паніотто у розмові з Радіо Свобода зауважив, що за останні кілька років з’явилась певна стабілізація, проте за умов загострення соціально-економічної кризи українці знову почнуть шукати ворогів, винних у їхніх негараздах.
Учений також зазначив, що нині соціологи не мають змоги постійно аналізувати і досліджувати антисемітські, расистські настрої в Україні – на це немає коштів.
