«Війна пам’ятників» вигідна політикам і небезпечна для України – експерти
Пам’ятник Леніну в Охтирці, знесений 16 лютого представниками ВО «Свобода», знову на своєму постаменті. Це не зупиняє свободівців. Як заявив один із учасників акції, народний депутат Ігор Мірошниченко, у планах знесення усіх «ленінів» – спочатку у Києві, а потім і по всій Україні.
Акція ВО «Свобода» активізувала політиків з іншого політичного табору. Голова ради руху «Русскоязычная Украина», народний депутат Вадим Колесніченко назвав знесення пам’ятника Леніну в Охтирці «кримінальним злочином», а самих свободівців «неонацистами». А от перший секретар Одеського обкому КПУ Євген Царьков підтримує знесення пам’ятників, але тільки «пам’ятників колабораціоністам часів Великої вітчизняної війни».
Відбити ніс Бандері – цього мало. Потрібно повідбивати носи тим керівникам на місцях, які зводять такі пам’ятники
Євген Царьков
«Відбити ніс Бандері – цього мало. Потрібно повідбивати носи тим керівникам на місцях, які зводять такі пам’ятники і пропагують таким чином фашизм і нацизм», – сказав Царьков.
Правоохоронні органи розслідують факти пошкодження 6, 7 березня пам’ятників і меморіальних дощок Бандері та Шухевичу у Львівській та Івано-Франківській областях.
«Руйнування пам’ятників – це спланована акція, що може мати небезпечні наслідки», – вважає син головнокомандувача УПА Юрій Шухевич.
«Війна пам’ятників» шкідлива для України, бо таке «з’ясування поглядів на минуле унеможливлює пошук консенсусу, а відтак і спільного майбутнього для громадян України», вважає заступник директора Українського Інституту національної пам’яті Дмитро Вєдєнєєв.
Історичну пам’ять використовують для розколу суспільства й мобілізації електорату через загострення конфронтації. Це штовхає Україну до найгіршого сценарію розвитку, подібного до югославського. Так оцінює ситуацію в Україні відомий історик, активний провідник руху українського-польського примирення Ярослав Грицак.
«Є така дуже проста формула – так зване«подолання історії». Суспільства, подібні до України, що перебували в стані затяжної кризи й виходили з авторитаризму, обов’язково мусили долати свою історію. Долати історію – це не означає її переписувати, замовчуючи щось, просто зробити новий спосіб думання про цю історію і щоб суспільство це прийняло. І без цього неможливим є будь-який спосіб змін», – сказав професор Грицак ще влітку 2012 року в інтерв’ю Радіо Свобода.
Опитані Радіо Свобода перехожі столичних вулиць вважають, що пам’ятники слід використовувати для історичної освіти молоді та розвитку туризму. А від політиків чекають реальних справ із налагодження сучасного життя в Україні, а не «боротьби з пам’ятниками».
Редактор інформаційних програм Радіо Свобода з жовтня 2007 року. Редактор спецпроектів «Із архівів КДБ», «Сандармох», «Донецький аеропорт», «Українська Гельсінська група», «Голодомор», «Ті, хто знає» та інших. Ведуча та редактор телевізійного проекту «Ми разом». Автор ідеї та укладач документальної книги «АД 242». Автор ідеї, режисер та продюсер документального фільму «СІЧ». Працювала коментатором редакції культура Всесвітньої служби Радіо Україна Національної телерадіокомпанії, головним редактором служби новин радіостанції «Наше радіо», редактором проекту Міжнародної організації з міграції щодо протидії торгівлі людьми. Закінчила філософський факультет Ростовського університету. Пройшла бімедіальний курс з теле- та радіожурналістики Інтерньюз-Україна та кілька навчальних курсів «IREX ПроМедіа».
11.03.2013
14.07.2012
