Коломойський, захищаючись, атакуватиме – Гудима

Київ – В Україні почався перерозподіл нафтопереробного бізнесу. Таких висновків доходять експерти з огляду на останні події. Компанія «Лукойл» і група СЄПЕК, наступник групи компаній «ГазУкраїна», яку пов’язують із родиною Януковича, уклали угоду про купівлю-продаж Одеського НПЗ. А через два дні державна інспекція з питань захисту прав споживачів оштрафувала компанію «Укрнафта» за неякісний, як стверджують інспектори, бензин. Нині у справі триває судова тяганина: компанія, що входить до групи бізнесмена Ігоря Коломойського, рішення оскаржує. Про останні тенденції у нафтопереробному бізнесі Радіо Свобода поспілкувалося із експертом з енергетичних питань Олександром Гудимою.

– Чи можна говорити про перерозподіл нафтопереробного бізнесу?

– Те, що робиться – це спроба зчепитися з таким потужним гравцем, яким є Коломойський, бо інакше він, захищаючись, буде атакувати. Я не знаю, як у них все це закінчиться, але такі наміри вони вже мають давно. Щодо штрафів, то вони вже років п’ять атакують «Укрнафту». З якою метою? Це зрозуміло – завод, «Укрнафта», ресурс, 3,5 мільйонів тон нафти…

– Щодо Одеського НПЗ: туди фактично неможливо постачати нафту після того, як нафтопровід Одеса – Броди пустили в іншому напрямку. Наскільки реально зараз запустити цей НПЗ, зважаючи на те, що глибина переробки там не перевищує 60%?

– Не можу цього підтвердити. Знаю, що кілька років тому вони робили реконструкцію. І ті дані, які є у мене, свідчать, що глибина переробки там є більшою. Але дійсно, вони заблокували нормальний економічний режим постачання нафти.

– Який сенс групі компаній «ГазУкраїна» було купувати цей НПЗ?

– У росіян купувати краще. Вони є більш поступливими, оскільки у них немає бізнесу на ньому. Можна було б купити Кременчуцький НПЗ. (Щоправда, Коломойський його дешево не продасть). Ну, а потім захопити «Укрнафту». От вам і ресурс – 3,5 мільйони тон нафти, яку можна переробляти. Зараз цей ресурс захопив Коломойський. Якщо вони його заберуть і віддадуть молодому, геніальному бізнесменові, отже, вони хочуть прибрати до рук і нафтовий ресурс, і нафтопереробний завод.

– Міністр Ставицький наступного тижня поїде в Азербайджан домовлятися про каспійську нафту. Наскільки реально її постачати зараз на Одеський НПЗ?

– Чим вони збираються ту нафту переправляти? Танкерами? Ми вже це чули. Одеса-Броди хочуть відновити без Європи? Теж не йде.

– А якщо завозити нафту без мита. Це уже не вперше…

– Я був членом слідчої комісії з «Лівели» і я знаю, що це означає.

– Так от власне, пане Гудима, ми можемо згадати компанію «Лівела»… Тож, якщо їм таки дозволять ввозити нафту без мита, це означатиме збитки для бюджету?

– Звичайно, але для них буде колосальна вигода. Вони знають, що роблять, але нам вони цього говорити не хочуть. От якщо мине рік, якщо їм дозволять, і ми побачимо, що у бюджеті знову менше грошей, а цей молодий талант з мільйонера стане мільярдером, це означатиме, що запрацював проект «Лівела-2» чи «Лівела-3».

– Але все-таки, які зараз можуть бути схеми постачання нафти на Одеський НПЗ? – Тіньові. Колись було партнерство, і «Лукойл» працював, і «Укрнафта» працювала. Але тоді «Укрнафта» була державною. А сьогодні у нас за кожною структурою стоять інтереси конкретних осіб. Напевно, вони не хочуть співпраці з Росією, вони хочуть дістати дозвіл на максимальний дерибан за схемою «Лівели».