Київ – Деякі секрети творчого та особистого життя Олександра Довженка віднині розкриті: архівні документи та особисті записи митця перетворилися у книгу «Олександр Довженко. Щоденникові записи. 1939-1956 рр.». У четвер в Києві презентували перше академічне видання щоденників всесвітньовідомого українського кінорежисера і кінодраматурга, які понад півстоліття пролежали у закритому архіві.
Щоденникові записи Олександра Довженка з 1939 по 1956 роки вперше публікуються в одній науковій збірці. Матеріали, які увійшли до неї, були недоступними широкій публіці, перебуваючи у фондах російських архівів, куди їх у середині 20-го століття передала вдова кінорежисера та митця Юлія Солнцева.
«Тільки повнотекстова публікація дозволяє нам якнайповніше оцінити той внутрішній світ, масштаб особистості, ті протиріччя і переживання, які на сторінках свого щоденника залишив для нас Олександр Петрович. Це дивовижний пам’ятник: не лише особистій історії Довженка (дуже тяжкій в силу трагічних обставин його життя), але і епосі, в якій знайшло своє відображення багато подій», – наголошує Андрій Юрасов, начальник управління російського Федерального архівного агентства, яке є одним із співавторів проекту.
Ми показали його у роздумах і пошуках – Гінзбург
Над створенням «Щоденникових записів» Довженка українська та російська команди працювали 5 років. Як результат – на сторінках книги можна віднайти не лише події з особистого життя митця, але і відображення ним різноманітних історичних подій, серед яких: приєднання Західної України до СРСР, початок війни, відступ армії та окупація України німецькими військами, визволення України (зокрема Харкова та Києва), післявоєнні роки, а також смерть Сталіна і зміни у житті країни.
«Ми показали його у цих «Щоденниках» в роздумах, пошуках, у філософії, що ж таке життя, де воно правильне, а де – ні, а де, можливо, фальшиве. Це робота двох держав над можливістю показати нашим громадянам, яких людей земля народжує і що серед нас вони є», – зауважила голова української Державної служби архівів Ольга Гінзбург.
Довженка зробили зрозумілішим
Однією з особливостей двотисячного накладу «Щоденників Олександра Довженка», яке коштує майже 200 гривень, є текст, який автори проекту намагалися передати читачеві в авторському викладі, що, за їхніми словами, викликало чимало складнощів, адже записи митець робив для себе, тому у його нотатках поряд уживається як російська, так і українська лексика.
«Все, що Довженко писав українською мовою, перекладено російською, щоб російський читач, який не знає української мови, мав можливість ознайомитися з усім текстом. Все, що написано російською – не перекладено, бо більшість українських читачів абсолютно вільно читає російською. Якби ми ще й проводили такий переклад, то видання, яке і так є дорогим і монументальним, було би ще дорожчим», – пояснює Олександр Красовицький, директор видавництва «Фоліо», яке надрукувало книгу.
Водночас він зауважує, що «Щоденники» є лише основою для подальших досліджень життя митця. Тож ймовірно, що у подальшому, за 2-3 роки, світ може побачити продовження книги: з доповненнями та новими документами, сподівається видавець.
Щоденникові записи Олександра Довженка з 1939 по 1956 роки вперше публікуються в одній науковій збірці. Матеріали, які увійшли до неї, були недоступними широкій публіці, перебуваючи у фондах російських архівів, куди їх у середині 20-го століття передала вдова кінорежисера та митця Юлія Солнцева.
Це дивовижний пам’ятник: не лише особистій історії ДовженкаАндрій Юрасов
Ми показали його у роздумах і пошуках – Гінзбург
Над створенням «Щоденникових записів» Довженка українська та російська команди працювали 5 років. Як результат – на сторінках книги можна віднайти не лише події з особистого життя митця, але і відображення ним різноманітних історичних подій, серед яких: приєднання Західної України до СРСР, початок війни, відступ армії та окупація України німецькими військами, визволення України (зокрема Харкова та Києва), післявоєнні роки, а також смерть Сталіна і зміни у житті країни.
«Ми показали його у цих «Щоденниках» в роздумах, пошуках, у філософії, що ж таке життя, де воно правильне, а де – ні, а де, можливо, фальшиве. Це робота двох держав над можливістю показати нашим громадянам, яких людей земля народжує і що серед нас вони є», – зауважила голова української Державної служби архівів Ольга Гінзбург.
Довженка зробили зрозумілішим
Однією з особливостей двотисячного накладу «Щоденників Олександра Довженка», яке коштує майже 200 гривень, є текст, який автори проекту намагалися передати читачеві в авторському викладі, що, за їхніми словами, викликало чимало складнощів, адже записи митець робив для себе, тому у його нотатках поряд уживається як російська, так і українська лексика.
«Все, що Довженко писав українською мовою, перекладено російською, щоб російський читач, який не знає української мови, мав можливість ознайомитися з усім текстом. Все, що написано російською – не перекладено, бо більшість українських читачів абсолютно вільно читає російською. Якби ми ще й проводили такий переклад, то видання, яке і так є дорогим і монументальним, було би ще дорожчим», – пояснює Олександр Красовицький, директор видавництва «Фоліо», яке надрукувало книгу.
Водночас він зауважує, що «Щоденники» є лише основою для подальших досліджень життя митця. Тож ймовірно, що у подальшому, за 2-3 роки, світ може побачити продовження книги: з доповненнями та новими документами, сподівається видавець.
