Черкаси – Черкаський одинадцятикласник Леонід Оліфер створив унікальний винахід – демонстраційний седиментограф, здатний замінити кілька шкільних приладів для лабораторних робіт з фізики і хімії . Винахід хлопця вже оцінили на всеукраїнському рівні – з-поміж 210 робіт пристрій Леоніда став одним із трьох найкращих на Національному етапі міжнародного конкурсу науково-технічної творчості для школярів Intel ISEF (International Science and Engineering Fair). У травні хлопець змагатиметься у міжнародному фіналі цього конкурсу в Арізоні, у США.
Шістнадцятирічний Леонід Оліфер моделюванням цікавиться з дитинства. Спершу, як і більшість хлопчаків, робив моделі автівок, утім, пізніше захоплення переросло у комп’ютерне моделювання фізичних процесів. Упродовж останнього року Леонід працював над створенням приладу, який би поліпшив лабораторні роботи з фізики та хімії у школах. Урешті-решт, винайшов демонстраційний седиментограф, вартість якого всього-на-всього п’ять євро.
«Пристрої, які зараз існують – дуже дорогі, коштують приблизно кілька тисяч євро. І не кожен шкільний заклад може собі це дозволити. Тому я вирішив це спростити, здешевити і створив прилад, який буде давати такі самі результати, як і прилади, які є на ринку. Однак коштуватиме у сотні разів дешевше», – каже Леонід.
Хлопець переконаний, що його винахід стане в нагоді не лише на шкільних уроках. Приміром, за його допомогою можна визначити вміст коштовних металів під час розробки гірських руд. Не виключено, що демонстраційний седиментограф використовуватимуть і у біомедицині, зокрема, досліджуючи характер осідання еритроцитів у крові. Підтверджує це і фізик Тамара Шемшур.
«Винахід Оліфера Леоніда цінний тим, що досить часто потрібно в польових умовах, без використання великої апаратури визначити вміст якихось домішок у гірських породах. Саме цей прилад дозволить це робити швидко і якісно. Навіть визначати процентний вміст різних частинок. Такий прилад даватиме люфт часу: не треба буде надсилати зразки, спеціально їх досліджувати, а лише потім отримувати результати», – зауважує вона.
Сам винахідник свій проект описує так: «У звичайній школі, без дорогих приладів це робиться дуже просто: береться дитина, її садять за мікроскоп і вона набирає статистику із бажано п’ятисот, тисячі частинок. Кожну поміряти, витратити кілька годин для того, щоб набрати статистику – це доволі довго. Якщо ж використовувати мій прилад, треба просто засипати у нього порошок – і через кілька хвилин маємо такий самий результат, який можна отримати за допомогою прямого спостереження», – розповідає хлопець.
Між тим, на демонстраційному седиментографі Леонід зупинятися не збирається – він уже досліджує новий різновид зварювання, який можна використовувати у космосі. Свої наукові пошуки винахідник презентував на захисті наукових робіт у Малій академії наук і на обласному етапі здобув два перші місця. Вже за місяць звання кращого юного наукового дослідника Леонід виборюватиме на Всеукраїнському етапі.
Держава хлопцеві фінансово не допомагає
Попри значний внесок у наукові дослідження, поки що жодної фінансової підтримки від держави хлопець не отримував. Єдина винагорода – стипендія Черкаського голови облдержадміністрації за минулорічне призове місце у Всеукраїнському етапі МАН. Тим часом усі проекти Леоніда фінансують його батьки і частково спеціалізована школа № 17, в якій хлопець навчається. Щоб допомогти Леоніду у дослідженнях, за спонсорські кошти для школи придбали оптичний USB-мікроскоп, якого немає навіть у вишах області.
«Оскільки він займається саме фізикою, це дитина, яка навчається на творчому рівні. Тобто йому треба лише вказати якийсь напрямок, якусь літературу, над якою він може попрацювати. І навіть якщо він пропускає уроки через різні конкурси та захист, він все одно встигає той матеріал опрацювати і приходить завжди підготовленим. І робить це найкраще», – розповідає Радіо Свобода вчитель фізики школи № 17 Любов Корсун.
У травні Леонід Оліфер представить демонстраційний седиментограф у міжнародному фіналі конкурсу Intel ISEF, який пройде в штаті Арізона, у США. Саме в американській спільноті юний дослідник збирається його запатентувати. Каже, що так набагато простіше, адже менше «тяганини з паперами».
Уже зараз Леонід отримує запрошення до вступу від різних вищих навчальних закладів. Утім, де вчитися, хлопець обиратиме після повернення з Арізони. Не виключає, що задля розвитку української науки обере український виш.
Шістнадцятирічний Леонід Оліфер моделюванням цікавиться з дитинства. Спершу, як і більшість хлопчаків, робив моделі автівок, утім, пізніше захоплення переросло у комп’ютерне моделювання фізичних процесів. Упродовж останнього року Леонід працював над створенням приладу, який би поліпшив лабораторні роботи з фізики та хімії у школах. Урешті-решт, винайшов демонстраційний седиментограф, вартість якого всього-на-всього п’ять євро.
«Пристрої, які зараз існують – дуже дорогі, коштують приблизно кілька тисяч євро. І не кожен шкільний заклад може собі це дозволити. Тому я вирішив це спростити, здешевити і створив прилад, який буде давати такі самі результати, як і прилади, які є на ринку. Однак коштуватиме у сотні разів дешевше», – каже Леонід.
Хлопець переконаний, що його винахід стане в нагоді не лише на шкільних уроках. Приміром, за його допомогою можна визначити вміст коштовних металів під час розробки гірських руд. Не виключено, що демонстраційний седиментограф використовуватимуть і у біомедицині, зокрема, досліджуючи характер осідання еритроцитів у крові. Підтверджує це і фізик Тамара Шемшур.
«Винахід Оліфера Леоніда цінний тим, що досить часто потрібно в польових умовах, без використання великої апаратури визначити вміст якихось домішок у гірських породах. Саме цей прилад дозволить це робити швидко і якісно. Навіть визначати процентний вміст різних частинок. Такий прилад даватиме люфт часу: не треба буде надсилати зразки, спеціально їх досліджувати, а лише потім отримувати результати», – зауважує вона.
Сам винахідник свій проект описує так: «У звичайній школі, без дорогих приладів це робиться дуже просто: береться дитина, її садять за мікроскоп і вона набирає статистику із бажано п’ятисот, тисячі частинок. Кожну поміряти, витратити кілька годин для того, щоб набрати статистику – це доволі довго. Якщо ж використовувати мій прилад, треба просто засипати у нього порошок – і через кілька хвилин маємо такий самий результат, який можна отримати за допомогою прямого спостереження», – розповідає хлопець.
Між тим, на демонстраційному седиментографі Леонід зупинятися не збирається – він уже досліджує новий різновид зварювання, який можна використовувати у космосі. Свої наукові пошуки винахідник презентував на захисті наукових робіт у Малій академії наук і на обласному етапі здобув два перші місця. Вже за місяць звання кращого юного наукового дослідника Леонід виборюватиме на Всеукраїнському етапі.
Держава хлопцеві фінансово не допомагає
Попри значний внесок у наукові дослідження, поки що жодної фінансової підтримки від держави хлопець не отримував. Єдина винагорода – стипендія Черкаського голови облдержадміністрації за минулорічне призове місце у Всеукраїнському етапі МАН. Тим часом усі проекти Леоніда фінансують його батьки і частково спеціалізована школа № 17, в якій хлопець навчається. Щоб допомогти Леоніду у дослідженнях, за спонсорські кошти для школи придбали оптичний USB-мікроскоп, якого немає навіть у вишах області.
«Оскільки він займається саме фізикою, це дитина, яка навчається на творчому рівні. Тобто йому треба лише вказати якийсь напрямок, якусь літературу, над якою він може попрацювати. І навіть якщо він пропускає уроки через різні конкурси та захист, він все одно встигає той матеріал опрацювати і приходить завжди підготовленим. І робить це найкраще», – розповідає Радіо Свобода вчитель фізики школи № 17 Любов Корсун.
У травні Леонід Оліфер представить демонстраційний седиментограф у міжнародному фіналі конкурсу Intel ISEF, який пройде в штаті Арізона, у США. Саме в американській спільноті юний дослідник збирається його запатентувати. Каже, що так набагато простіше, адже менше «тяганини з паперами».
Уже зараз Леонід отримує запрошення до вступу від різних вищих навчальних закладів. Утім, де вчитися, хлопець обиратиме після повернення з Арізони. Не виключає, що задля розвитку української науки обере український виш.
