Київ – У Міжнародний день захисту рідної мови, що відзначається 21 лютого, деякі опозиційні депутати вирішили захищати українську, ставши ініціатором нового «мовного законопроекту». А соціологи переконують: проблем у використанні рідної мови, чи то української, чи російської, чи іншої, в українців немає й усі мовні ініціативи суспільство сприймає зі зворотнім ефектом.
25-річна киянка Марина Олексієнко рідною мовою вважає українську, проте зізнається, що все життя говорить суржиком.
«Коли мені потрібно говорити українською, починаю задумуватись над тими словами, які буду говорити. Переходжу на російську в тих випадках, коли до мене звертаються російською. Це відбувається автоматично. Може це бути у великих місцях, магазинах, торгових центрах. Найкраще мені і простіше – це суржик. Так нас у сім’ї привчили», – пояснює вона.
Такі люди, як Марина, не говорять рідною українською в російськомовному середовищі через те, що їм соромно, пояснює психоаналітик Наталія Глухенька, але самі вони цього не усвідомлюють, бо гадають, що переходу на російську очікують від них інші. Як правило, переходять з української на російську у великих містах. А оскільки психіка працює дуже однотипно, то відповідно людина з легкістю стрибає з мови на мову і у своїй родині.
В такий момент людини немає – психолог
«Це момент внутрішньої неповноцінності. Це все ознаки депресивного стану людини. Уявіть, я щось хочу сказати, але для цього я обираю мову чужу для себе, мову, якою я не думаю. В такий момент людини немає. Її, як особистості, немає. Вона – функція, вона задовольняє потреби запиту суспільства», – пояснює психоаналітик.
У той час як за збереження та популяризацію російської мови в Україні президент Росії Володимир Путін нещодавно нагородив медаллю Пушкіна українських народних депутатів Вадима Колесніченка та Сергія Ківалова, депутат від ВО «Свобода» Ірина Фаріон переконує, що зберігати й популяризувати треба насамперед українську.
Новий мовний законопроект?
Разом із колегами у Міжнародний день захисту рідної мови вона презентуватиме проект Закону «Про функціонування української мови як державної та порядок застосування інших мов в Україні». Він, за словами Ірини Фаріон, чітко передбачає інституції, що каратимуть за його порушення. Незадоволення російськомовного населення України, що може спричинити цей закон, депутат називає річчю похідною, на яку не варто звертати увагу.
«Ми не повинні зважати абсолютно ні на чию думку, якщо нам треба захистити право нашої нації на комфортне життя. Це як жити на нашій землі і не знати нашої мови і ще претендувати на якийсь окремий статус? З якою рації? Це перший закон у нашій історії, відповідно до якого статус української мови отримує абсолютне і беззастережне, і безумовне застосування на всіх теренах України, не принижуючи жодної мови, жодної національної меншини. Сила кожної мови визначається ставленням її носіїв до неї самої. Закон – це вторинне явище, а первинне – це є суспільна свідомість», – пояснює депутат.
80% українців не мають ніяких проблем з використанням рідної мови – соціолог
80% українців не мають ніяких проблем з використанням рідної мови, розповів Радіо Свобода про результати дослідження «Мовне питання: за і проти», проведене у липні минулого року, директор соціологічної групи «Рейтинг» Олексій Антипович. При цьому 70% з тих, що вважають рідною російську теж не відчувають дискомфорту у її використанні в Україні. Опитані з Донецької, Луганської областей та Криму скаржились, що часом їм важко заповнити офіційні документи чи вони не могли зрозуміти інструкцію з використання якихось приладів або прочитати й зрозуміти інформацію про ліки. А опитані із західних областей основною перешкодою назвали відсутність достатньої кількості книжок, журналів та телепередач українською. Усі ці люди складають дуже маленький відсоток респондентів, наголошує соціолог і робить висновок: усі ці проблеми поверхові і запросто можуть бути вирішені.
«Ця проблема, з одного боку, є регіональною, а з іншого боку, навіть технічною. Це не великі показники, на рівні 2, 3, 4%. Майже ніхто з опитаних не скаржився, що відчуває дискомфорт у спілкуванні чи на вулиці, чи на роботі», – каже він.
Усі мовні ініціативи влади, зауважує Олексій Антипович, навпаки, викликають протилежну реакцію в українців. Якщо за президентства Віктора Ющенка 54% були за запровадження другої державної – російської мови, то з обранням Президентом Віктора Януковича кількість прихильників і супротивників такої ініціативи вирівнялась. Одразу ж після ухвалення мовного закону Ківалова-Колесніченка дослідження зафіксували протилежну картину: проти російської як другої державної мови висловлюються все більше українців, понад 50%, і лише 40% – за.
За дослідженням соціологічної групи «Рейтинг», рідною мовою вважають українську 55% українців, тим часом як 40% – російську.
25-річна киянка Марина Олексієнко рідною мовою вважає українську, проте зізнається, що все життя говорить суржиком.
«Коли мені потрібно говорити українською, починаю задумуватись над тими словами, які буду говорити. Переходжу на російську в тих випадках, коли до мене звертаються російською. Це відбувається автоматично. Може це бути у великих місцях, магазинах, торгових центрах. Найкраще мені і простіше – це суржик. Так нас у сім’ї привчили», – пояснює вона.
Такі люди, як Марина, не говорять рідною українською в російськомовному середовищі через те, що їм соромно, пояснює психоаналітик Наталія Глухенька, але самі вони цього не усвідомлюють, бо гадають, що переходу на російську очікують від них інші. Як правило, переходять з української на російську у великих містах. А оскільки психіка працює дуже однотипно, то відповідно людина з легкістю стрибає з мови на мову і у своїй родині.
В такий момент людини немає – психолог
«Це момент внутрішньої неповноцінності. Це все ознаки депресивного стану людини. Уявіть, я щось хочу сказати, але для цього я обираю мову чужу для себе, мову, якою я не думаю. В такий момент людини немає. Її, як особистості, немає. Вона – функція, вона задовольняє потреби запиту суспільства», – пояснює психоаналітик.
У той час як за збереження та популяризацію російської мови в Україні президент Росії Володимир Путін нещодавно нагородив медаллю Пушкіна українських народних депутатів Вадима Колесніченка та Сергія Ківалова, депутат від ВО «Свобода» Ірина Фаріон переконує, що зберігати й популяризувати треба насамперед українську.
Новий мовний законопроект?
Разом із колегами у Міжнародний день захисту рідної мови вона презентуватиме проект Закону «Про функціонування української мови як державної та порядок застосування інших мов в Україні». Він, за словами Ірини Фаріон, чітко передбачає інституції, що каратимуть за його порушення. Незадоволення російськомовного населення України, що може спричинити цей закон, депутат називає річчю похідною, на яку не варто звертати увагу.
«Ми не повинні зважати абсолютно ні на чию думку, якщо нам треба захистити право нашої нації на комфортне життя. Це як жити на нашій землі і не знати нашої мови і ще претендувати на якийсь окремий статус? З якою рації? Це перший закон у нашій історії, відповідно до якого статус української мови отримує абсолютне і беззастережне, і безумовне застосування на всіх теренах України, не принижуючи жодної мови, жодної національної меншини. Сила кожної мови визначається ставленням її носіїв до неї самої. Закон – це вторинне явище, а первинне – це є суспільна свідомість», – пояснює депутат.
80% українців не мають ніяких проблем з використанням рідної мови – соціолог
80% українців не мають ніяких проблем з використанням рідної мови, розповів Радіо Свобода про результати дослідження «Мовне питання: за і проти», проведене у липні минулого року, директор соціологічної групи «Рейтинг» Олексій Антипович. При цьому 70% з тих, що вважають рідною російську теж не відчувають дискомфорту у її використанні в Україні. Опитані з Донецької, Луганської областей та Криму скаржились, що часом їм важко заповнити офіційні документи чи вони не могли зрозуміти інструкцію з використання якихось приладів або прочитати й зрозуміти інформацію про ліки. А опитані із західних областей основною перешкодою назвали відсутність достатньої кількості книжок, журналів та телепередач українською. Усі ці люди складають дуже маленький відсоток респондентів, наголошує соціолог і робить висновок: усі ці проблеми поверхові і запросто можуть бути вирішені.
«Ця проблема, з одного боку, є регіональною, а з іншого боку, навіть технічною. Це не великі показники, на рівні 2, 3, 4%. Майже ніхто з опитаних не скаржився, що відчуває дискомфорт у спілкуванні чи на вулиці, чи на роботі», – каже він.
Усі мовні ініціативи влади, зауважує Олексій Антипович, навпаки, викликають протилежну реакцію в українців. Якщо за президентства Віктора Ющенка 54% були за запровадження другої державної – російської мови, то з обранням Президентом Віктора Януковича кількість прихильників і супротивників такої ініціативи вирівнялась. Одразу ж після ухвалення мовного закону Ківалова-Колесніченка дослідження зафіксували протилежну картину: проти російської як другої державної мови висловлюються все більше українців, понад 50%, і лише 40% – за.
За дослідженням соціологічної групи «Рейтинг», рідною мовою вважають українську 55% українців, тим часом як 40% – російську.
