Чи можна не допустити передачі Почаївської лаври Кирилові?

Львів – Майже 250 тисяч людей, які підписались під зверненням до перших осіб держави, висловились проти передачі Почаївської лаври Українській православній церкві (Московського патріархату). Бо вважають, що Свято-Успенська святиня має перебувати у списку пам’яток культурної спадщини. Суперечки довкола Почаївської ларви тривають не перший рік, але наприкінці грудня група депутатів-регіоналів і комуністів зареєструвала новий законопроект про передачу у власність релігійній громаді УПЦ (МП) монастиря Почаївської лаври.

Якщо торік у законопроекті депутатів-регіоналів і комуністів мова йшла про вилучення з переліку пам’яток культурної спадщини, що не підлягають приватизації, понад сотні об’єктів історико-культурного надбання держави, серед них, зокрема, комплексів Києво-Печерської та Почаївської лавр, Кременецького жіночого монастиря, то у новому проекті закону, зареєстрованому 25 грудня під № 1161, мовиться лише про Почаївську лавру. Відтак депутати хочуть передати у власність чоловічому монастирю УПЦ (МП) собор Успіння Пресвятої Богородиці, Святої Трійці, монастирські келії, архієрейський будинок, дзвіницю, набрамний корпус, тобто весь історичний комплекс.

Торік парламентарі не наважились ухвалити законопроект з огляду на парламентські вибори.

Кабмін визначить умови користування святинею?

Одним із ініціаторів передачі Почаївської лаври вже вкотре виступає комуніст Олександр Голуб. Він сподівається, що цього разу регіонали і комуністи проголосують за законопроект № 1161. Після ухвалення Кабмін встановить умови користування святинею, яка має бути доступною для всіх.

«Треба передати тим, хто користується, і кому фактично належить. Передача не загрожує руйнуванню і знищення пам’ятки, а буде більш дбайливе ставлення, і використовуватиметься, як цього вимагає закон. Приналежність споруди не вирішує приналежність землі і надр, це залишається під контролем держави», – говорить депутат-комуніст.

Почаївська лавра має залишатись у власності держави, такою є позиція громадських активістів Тернопільщини, місцевих політиків націонал-демократичних сил. Тернопільська облрада на сесії 31 січня звернеться до парламентської опозиції з вимогою домогтися відкликання законопроекту № 1161, повідомив Радіо Свобода депутат Тернопільської облради Степан Барна. До слова, міськвиконком Почаєва кілька років тому передав комунальну лікарню у власність монастиря, шпиталь мають перенести в інше місце, і це найбільше турбує місцевих людей.

«Ми зробимо все, щоб не допустити передачі Почаївської лаври УПЦ (МП), фактично, Кирилові. У випадку просування цього питання, протестуватимемо, писатимемо звернення, навіть вдамося до радикальних дій», – обіцяє депутат, згадуючи ім’я глав Російської православної церкви.

Зараз у Почаївській лаврі готуються до святкування 1025-ліття хрещення Русі, в якому, за неофіційними даними, братимуть участь перші особи держави і Московський патріарх Кирило. На території заповідника збудований великий новий храм Преображення Господнього.

Доля Почаївської лаври у руках Президента – релігієзнавець

Все будується і ніхто ні в кого нічого не запитує, наголошує релігієзнавець Андрій Юраш, бо це стратегія, вироблена роками. А будівництво нової церкви – це спроба доповнити архітектурний комплекс, щоб нічого українського не залишити, демонструвати свої будови, залишити у тіні греко-католицьку святиню ХVIII століття – собор Успіння Пресвятої Богородиці.

Релігієзнавець вважає, що лише від політики і волі Адміністрації Президента залежить, чи Почаївська лавра перейде у власність УПЦ (МП).

«У релігійному житті ні на Заході, ні на Сході держави нічого не зміниться, бо йдеться про стверджуючу реальну ситуацію у Почаєві. А думкою більшості громади Тернопільщини, населення, проігнорується без проблем, бо йдеться про знакову і принципову справу для Московського патріархату. Не секрет, що більшість провладних депутатів – регіоналів і комуністів – влаштовують своєрідні змагання, хто більше зробить для Московського патріархату, бо це для них дивіденди», – каже Андрій Юраш.

Експерт переконаний, що відстоювання Почаївської лаври обмежиться зверненнями, пікетами, але не переросте у глобальне протистояння. І влада, на прикладі мовного закону, про це знає. Українське суспільство не готове відстоювати свої стратегічні, ідеологічні, політичні, культурні, ідентифікаційні, світоглядні і навіть цивілізаційні пріоритети, бо зневірене, змучене економічними негараздами, просто спить. А тому сподіватись виступів, пов’язаних з теоретично можливим ухваленням закону немає підстав, вважає релігієзнавець Андрій Юраш, зазначаючи, що українці втратили шанс повернути Почаївську лавру.

На початку 90-х УГКЦ мала всі підстави боротись за свою власність, але духовенство не хотіло розпалювати і без того ворожі відносини з Російською православною церквою, зауважує експерт. А другий шанс випав у 2004 році, коли можна було змінити російські правила гри у Почаєві.