Тоді як 80% українців перебувають за межею бідності, Україна «викинута» на задвірки світової політики і пасе задніх в усіх соціальних, політичних та економічних рейтингах. Однією ногою будучи у «третьому світі», політики спокійно гілку за гілкою приватизовують владу. Парламент, суд, уряд перетворено у сімейний бізнес.
Нові призначення нічого не змінили. Янукович, замість кадрової політики, спрямованої на формування «команди для реформ», постійно шукає баланс між олігархами, тремтячими руками переставляючи олігархів із однієї посади на іншу. Це і є головною філософією у формуванні всіх трьох гілок влади.
Азаровщина – новий сезон: антиукраїнський інтернаціонал
Митний союз – пряма загроза національній безпеці України і запобіжник усунення від влади Януковича. Сторожовий пес союзу – Микола Азаров. Квазіутворення, яке не має проукраїнської логіки, разом із цим, має безапеляційний мотив для влади. Росія – єдина країна, з якою наші «очільники» можуть торгувати національною безпекою та інтересами України. Наприклад, прямі махінації з Чорноморським флотом, а далі спільні ініціативи цього антиукраїнського інтернаціоналу будуть ще більш розбещеними і зухвалими. Чого лише вартий документ, який був ухвалений під завісу першої сесії парламенту, що дозволяє поширювати юрисдикцію російських законів на українську територію?! Це лише початок.
Натомість, новий уряд не має жодного європейського лобіста, і все це попри «європейську пісню» Януковича та гарантування пріоритетності європейського вибору. Новий Кабмін не зможе проводити реформи, необхідні для зближення України з ЄС. Варто зазначити, що Україну намагаються втягнути в «митний общак», куди йтиме майже половина бюджету країни, що розподілятиметься «рукою Москви». Цей уряд приречений на протистояння Азарова та Арбузова, що боротимуться за «місце під Януковичем». Наступна лінія протистояння сформується олігархами та їхніми людьми: Фірташем, Ахметовим, «Сім’єю» («ФАС»).
Що стосується очікуваних реформ, то тут не треба розраховувати на якісь зміни, адже очільник уряду той самий, господар – так само. Переконаний, ми станемо свідками продовження трендів, що сформувалися протягом останньої прем’єрської каденції Азарова. Головними факторами «новоазарівської політики» буде: загострення внутрішнього протистояння, імітація реформ та відсутність будь-якої політичної волі до реальних змін, превалювання передвиборчих мотивів над здоровим глуздом. Уряд постійно зазнаватиме змін, і все це буде тривати до того моменту, поки не закінчиться «лава запасних корупціонерів» у регіоналів і комуністів. Згодом до виборів уряд перетвориться в креативне бюро передвиборчої кампанії Януковича: соціальні інспектори, фальшування статистики та макроекономічних показників, зомбування простих людей невидимим покращенням і так далі. Варто згадати лише «досягнення» старої версії азарівського уряду.
Анатомія «покращення»: спад, покірна гривня, антиукраїнський митний інтернаціонал, земля, що тікає з-під ніг українців, приватизаційні дарунки олігархам, газові міфи, корупційно-футбольна лихоманка…
Уряд грубо обдурив українців, адже обіцяв майже «4-відсоткове» зростання, замість нього практично «0» у четвертому кварталі. Треба зауважити, що це чіткий тренд, а влада не вдається до якихось кроків, щоб стабілізувати ситуацію. У неї інші турботи: контроль над парламентом, перерозподіл власності, внутрішньоурядові інтриги та ігри.
Опозиція повинна вимагати від уряду негайної оптимізації бюджету, скорочення витрат на утримання влади, гнучкої валютної політики. Замість цього уряд залишає депутатам майже мільярдний фонд утримання, закриваючи школи, лікарні, згортаючи соціальні програми.
«Осідлання» гривні дозволило вдавати зовнішню суто статистичну стабільність. Проте «валютний провал» на початку вересня 2012 року призвів до того, що тільки за наступний місяць люди купили понад 3 мільярди доларів. Резерви національного банку скоротилися майже на третину. «Хлопці Януковича», що працювали «біля станка Нацбанку», півроку випробовували українців та економіку: паспортизація продажу валюти, введення обов’язкового продажу валютної виручки експортерами, оподаткування валютних операцій. Для зґвалтування валютної системи їм не вистачило влади, зараз із цим буде простіше.
Справжнім перезавантаженням української економіки може бути формування прозорого і змістовного ринку землі. Це нові надходження грошей в економіку, які можуть бути забезпечені землею, це кардинально нові інструменти. Одним із способів, який дозволив би «запустити» українську економіку та повернути її на шлях зростання, міг би стати цивілізований ринок. Проте у «ФАС» (Фірташа, Ахметова, «Сім’ї») – інші плани. Всупереч національним інтересам та економічній логіці вони роблять впевнені кроки по крадіжці землі в українського народу. Для цього створюються нові інструменти, інститути, додатково готується «земельний путч»: регіонали мають більшість у профільному комітеті Верховної Ради. Він перетворився на клуб олігархів. «ФАС має більшість у парламенті, свій уряд, свого Президента, голів адміністрацій, після здачі України в «тарифне пекло» матимуть і міжнародну підтримку з боку антиукраїнського інтернаціоналу за головуванням Росії.
Уряд провів найпрозорішу приватизацію за 20 років. Усі знали, хто захопить енергетичний сектор України. Ніхто навіть не здивувався – ні експерти, ні прості люди, ні журналісти. Приватизація енергетики була розіграна «по нотах Ахметова та Фірташа», а держава втратила практично усі регуляторні функції, повноваження, інструменти. «ФАС» отримав енергетику України, а Фонд державного майна України навіть наполовину не виконав свій план надходжень за рік.
Цього року Росія дала чітко зрозуміти Україні: газові поступки можливі тільки за умов «здачі національних інтересів» України. З огляду на вступ Росії у СОТ і її зобов’язання перейти на світові ціни на газ навіть у рамках внутрішнього обігу, Україна позбавляється навіть теоретичної перспективи у зниженні ціни на газ. Уряду необхідно думати над змістовною енергетичною стратегією. Але вже не у вигляді папірців, а складену з реальних безкомпромісних кроків на зразок перемоги у конкурсах на розробку сланцевого газу в Україні дійсно відомих гравців на енергетичному ринку – американської Chevron, що отримала право на розвідку Олеського родовища на заході України, та британсько-голландської Shell, що вестиме розробку Юзівського родовища на сході України. Варто проводити тверду енергетичну політику, щоб злізти з «російської газової голки». Проте такі реформи за умови правління ФАСу – не реальні. Це те саме, що олігархи самі собі будуть робити операцію із пересадки серця. Саме вони є найбільшими споживачами газу і саме на їхніх підприємствах потрібні докорінні зміни.
Доки ми будемо свідками чергових «газових одеських парадоксів»? Згадайте скандал під час підписання документів щодо початку будівництва терміналу для імпорту скрапленого газу в порту «Південний» на Одещині. Один із підписантів просто не мав на це повноважень. Угода ж була більш ніж мільярдною, вона має прямий стосунок до національних інтересів і економічної безпеки України.
Азаров провалив Євро-2012. Україна втратила історичну можливість для суттєвого інфраструктурного прориву. Це свято влаштували собі прості люди. Саме вони через свої податки стали інвесторами чемпіонату. Чемпіонат став найбільшою корупційною оборудкою десятиліття. Це було своєрідне тренування, «проба пера» перед наступною земельною аферою влади. Бюджети об’єктів переглядалися по кілька разів, підрядниками ставали іноземні громадяни та компанії. Натомість, учасники оборудки з Євро суттєво покращили свої фінанси. Вони точно знають, «що таке покращення по-справжньому».
А прості підприємці? Україна цього року посіла 137-е місце серед 185 країн світу в рейтингу Світового банку Doing Business щодо інвестиційного клімату. Вирок експертів: клімат «стабільно несприятливий». Вісім із десяти експертів Європейської бізнес-асоціації не помітили ніяких змін у покращенні бізнес-клімату в Україні. Причина? Фіскальний тиск, тиранська валютна політика, виборча метушня або справжні політичні війни.
Аналізуючи макроекономічну ситуацію, варто зауважити, що Україна вперше добилася дефляції, точніше, стала її жертвою. Згідно з бюджетом на 2013 рік, уряд очікує, що ціни мають зрости майже на 8 відсотків. Одночасно із цим, Національний банк повідомив про зниження індексу виробництва у базових галузях на 4 відсотки у листопаді (після 5-відсоткового падіння у жовтні). І тут є прямий зв’язок. Політика уряду, спрямована на підтримання цінової та курсової стабільності перед виборами призвела до спаду економіки. Для простих українців курс гривні – індикатор стану економіки, отже, влада «грає в цю гру» і перед виборами проводила жорстку монетарну політику, задираючи процентні ставки по кредитах та депозитах. Ми отримали дефляцію та спад економіки. Як відомо, «дефляцію у холодильник не покладеш і на хліб не намажеш».
Влада продовжує грати у наперстки зі своїм народом, фальшуючи вибори, макроекономічні показники, статистику і багато інших речей. Так, після останнього перегляду споживчого набору із нього прибрали дитяче харчування, згущене молоко, оцет, господарче мило та окуляри. Натомість, у ньому з’явилися оливкова олія, мийні засоби, шафи-купе, памперси та контактні лінзи. Споживчий кошик не переглядався від 2000 року!
Мій прогноз, на жаль, невтішний. Уряд і Президент – приречені. Вони проводять реформи «порятунку своєї п’ятої точки», а не порятунку України. Я звертаюсь до людей: ви маєте стати гравцем біля парламенту, 451 депутатом. УДАР і наші партнери по опозиції чекають на Вашу підтримку. Ми сформуємо порядок денний із справжніх реформ. Команда «ФАС» (Фірташ, Ахметов, «Сім’я») вже в уряді, судах, парламенті. Попереду велика боротьба за Україну!
Сергій Каплін – народний депутат України (фракція УДАР), секретар Комітету Верховної Ради з питань національної безпеки та оброни
Думки, висловлені в рубриці «Точка зору»,передають погляди самих авторів і не конче відображають позицію Радіо Свобода
(Радіо Свобода готове опублікувати «точки зору» інших народних депутатів та згаданих у статті осіб стосовно порушених у цій публікації проблем)
Нові призначення нічого не змінили. Янукович, замість кадрової політики, спрямованої на формування «команди для реформ», постійно шукає баланс між олігархами, тремтячими руками переставляючи олігархів із однієї посади на іншу. Це і є головною філософією у формуванні всіх трьох гілок влади.
Азаровщина – новий сезон: антиукраїнський інтернаціонал
Митний союз – пряма загроза національній безпеці України і запобіжник усунення від влади Януковича. Сторожовий пес союзу – Микола Азаров. Квазіутворення, яке не має проукраїнської логіки, разом із цим, має безапеляційний мотив для влади. Росія – єдина країна, з якою наші «очільники» можуть торгувати національною безпекою та інтересами України. Наприклад, прямі махінації з Чорноморським флотом, а далі спільні ініціативи цього антиукраїнського інтернаціоналу будуть ще більш розбещеними і зухвалими. Чого лише вартий документ, який був ухвалений під завісу першої сесії парламенту, що дозволяє поширювати юрисдикцію російських законів на українську територію?! Це лише початок.
Натомість, новий уряд не має жодного європейського лобіста, і все це попри «європейську пісню» Януковича та гарантування пріоритетності європейського вибору. Новий Кабмін не зможе проводити реформи, необхідні для зближення України з ЄС. Варто зазначити, що Україну намагаються втягнути в «митний общак», куди йтиме майже половина бюджету країни, що розподілятиметься «рукою Москви». Цей уряд приречений на протистояння Азарова та Арбузова, що боротимуться за «місце під Януковичем». Наступна лінія протистояння сформується олігархами та їхніми людьми: Фірташем, Ахметовим, «Сім’єю» («ФАС»).
Що стосується очікуваних реформ, то тут не треба розраховувати на якісь зміни, адже очільник уряду той самий, господар – так само. Переконаний, ми станемо свідками продовження трендів, що сформувалися протягом останньої прем’єрської каденції Азарова. Головними факторами «новоазарівської політики» буде: загострення внутрішнього протистояння, імітація реформ та відсутність будь-якої політичної волі до реальних змін, превалювання передвиборчих мотивів над здоровим глуздом. Уряд постійно зазнаватиме змін, і все це буде тривати до того моменту, поки не закінчиться «лава запасних корупціонерів» у регіоналів і комуністів. Згодом до виборів уряд перетвориться в креативне бюро передвиборчої кампанії Януковича: соціальні інспектори, фальшування статистики та макроекономічних показників, зомбування простих людей невидимим покращенням і так далі. Варто згадати лише «досягнення» старої версії азарівського уряду.
Анатомія «покращення»: спад, покірна гривня, антиукраїнський митний інтернаціонал, земля, що тікає з-під ніг українців, приватизаційні дарунки олігархам, газові міфи, корупційно-футбольна лихоманка…
Уряд грубо обдурив українців, адже обіцяв майже «4-відсоткове» зростання, замість нього практично «0» у четвертому кварталі. Треба зауважити, що це чіткий тренд, а влада не вдається до якихось кроків, щоб стабілізувати ситуацію. У неї інші турботи: контроль над парламентом, перерозподіл власності, внутрішньоурядові інтриги та ігри.
Опозиція повинна вимагати від уряду негайної оптимізації бюджету, скорочення витрат на утримання влади, гнучкої валютної політики. Замість цього уряд залишає депутатам майже мільярдний фонд утримання, закриваючи школи, лікарні, згортаючи соціальні програми.
«Осідлання» гривні дозволило вдавати зовнішню суто статистичну стабільність. Проте «валютний провал» на початку вересня 2012 року призвів до того, що тільки за наступний місяць люди купили понад 3 мільярди доларів. Резерви національного банку скоротилися майже на третину. «Хлопці Януковича», що працювали «біля станка Нацбанку», півроку випробовували українців та економіку: паспортизація продажу валюти, введення обов’язкового продажу валютної виручки експортерами, оподаткування валютних операцій. Для зґвалтування валютної системи їм не вистачило влади, зараз із цим буде простіше.
Справжнім перезавантаженням української економіки може бути формування прозорого і змістовного ринку землі. Це нові надходження грошей в економіку, які можуть бути забезпечені землею, це кардинально нові інструменти. Одним із способів, який дозволив би «запустити» українську економіку та повернути її на шлях зростання, міг би стати цивілізований ринок. Проте у «ФАС» (Фірташа, Ахметова, «Сім’ї») – інші плани. Всупереч національним інтересам та економічній логіці вони роблять впевнені кроки по крадіжці землі в українського народу. Для цього створюються нові інструменти, інститути, додатково готується «земельний путч»: регіонали мають більшість у профільному комітеті Верховної Ради. Він перетворився на клуб олігархів. «ФАС має більшість у парламенті, свій уряд, свого Президента, голів адміністрацій, після здачі України в «тарифне пекло» матимуть і міжнародну підтримку з боку антиукраїнського інтернаціоналу за головуванням Росії.
Уряд провів найпрозорішу приватизацію за 20 років. Усі знали, хто захопить енергетичний сектор України. Ніхто навіть не здивувався – ні експерти, ні прості люди, ні журналісти. Приватизація енергетики була розіграна «по нотах Ахметова та Фірташа», а держава втратила практично усі регуляторні функції, повноваження, інструменти. «ФАС» отримав енергетику України, а Фонд державного майна України навіть наполовину не виконав свій план надходжень за рік.
Цього року Росія дала чітко зрозуміти Україні: газові поступки можливі тільки за умов «здачі національних інтересів» України. З огляду на вступ Росії у СОТ і її зобов’язання перейти на світові ціни на газ навіть у рамках внутрішнього обігу, Україна позбавляється навіть теоретичної перспективи у зниженні ціни на газ. Уряду необхідно думати над змістовною енергетичною стратегією. Але вже не у вигляді папірців, а складену з реальних безкомпромісних кроків на зразок перемоги у конкурсах на розробку сланцевого газу в Україні дійсно відомих гравців на енергетичному ринку – американської Chevron, що отримала право на розвідку Олеського родовища на заході України, та британсько-голландської Shell, що вестиме розробку Юзівського родовища на сході України. Варто проводити тверду енергетичну політику, щоб злізти з «російської газової голки». Проте такі реформи за умови правління ФАСу – не реальні. Це те саме, що олігархи самі собі будуть робити операцію із пересадки серця. Саме вони є найбільшими споживачами газу і саме на їхніх підприємствах потрібні докорінні зміни.
Доки ми будемо свідками чергових «газових одеських парадоксів»? Згадайте скандал під час підписання документів щодо початку будівництва терміналу для імпорту скрапленого газу в порту «Південний» на Одещині. Один із підписантів просто не мав на це повноважень. Угода ж була більш ніж мільярдною, вона має прямий стосунок до національних інтересів і економічної безпеки України.
Азаров провалив Євро-2012. Україна втратила історичну можливість для суттєвого інфраструктурного прориву. Це свято влаштували собі прості люди. Саме вони через свої податки стали інвесторами чемпіонату. Чемпіонат став найбільшою корупційною оборудкою десятиліття. Це було своєрідне тренування, «проба пера» перед наступною земельною аферою влади. Бюджети об’єктів переглядалися по кілька разів, підрядниками ставали іноземні громадяни та компанії. Натомість, учасники оборудки з Євро суттєво покращили свої фінанси. Вони точно знають, «що таке покращення по-справжньому».
А прості підприємці? Україна цього року посіла 137-е місце серед 185 країн світу в рейтингу Світового банку Doing Business щодо інвестиційного клімату. Вирок експертів: клімат «стабільно несприятливий». Вісім із десяти експертів Європейської бізнес-асоціації не помітили ніяких змін у покращенні бізнес-клімату в Україні. Причина? Фіскальний тиск, тиранська валютна політика, виборча метушня або справжні політичні війни.
Аналізуючи макроекономічну ситуацію, варто зауважити, що Україна вперше добилася дефляції, точніше, стала її жертвою. Згідно з бюджетом на 2013 рік, уряд очікує, що ціни мають зрости майже на 8 відсотків. Одночасно із цим, Національний банк повідомив про зниження індексу виробництва у базових галузях на 4 відсотки у листопаді (після 5-відсоткового падіння у жовтні). І тут є прямий зв’язок. Політика уряду, спрямована на підтримання цінової та курсової стабільності перед виборами призвела до спаду економіки. Для простих українців курс гривні – індикатор стану економіки, отже, влада «грає в цю гру» і перед виборами проводила жорстку монетарну політику, задираючи процентні ставки по кредитах та депозитах. Ми отримали дефляцію та спад економіки. Як відомо, «дефляцію у холодильник не покладеш і на хліб не намажеш».
Влада продовжує грати у наперстки зі своїм народом, фальшуючи вибори, макроекономічні показники, статистику і багато інших речей. Так, після останнього перегляду споживчого набору із нього прибрали дитяче харчування, згущене молоко, оцет, господарче мило та окуляри. Натомість, у ньому з’явилися оливкова олія, мийні засоби, шафи-купе, памперси та контактні лінзи. Споживчий кошик не переглядався від 2000 року!
Мій прогноз, на жаль, невтішний. Уряд і Президент – приречені. Вони проводять реформи «порятунку своєї п’ятої точки», а не порятунку України. Я звертаюсь до людей: ви маєте стати гравцем біля парламенту, 451 депутатом. УДАР і наші партнери по опозиції чекають на Вашу підтримку. Ми сформуємо порядок денний із справжніх реформ. Команда «ФАС» (Фірташ, Ахметов, «Сім’я») вже в уряді, судах, парламенті. Попереду велика боротьба за Україну!
Сергій Каплін – народний депутат України (фракція УДАР), секретар Комітету Верховної Ради з питань національної безпеки та оброни
Думки, висловлені в рубриці «Точка зору»,передають погляди самих авторів і не конче відображають позицію Радіо Свобода
(Радіо Свобода готове опублікувати «точки зору» інших народних депутатів та згаданих у статті осіб стосовно порушених у цій публікації проблем)
