Київ – З нового року в Україні почала діяти нова система реєстрації прав на нерухоме майно, що передбачає централізовану формалізацію майнових прав. При цьому замість Бюро технічної інвентаризації покупці або ж продавці нерухомості матимуть справу із «Укрдержреєстром».
2013 рік справді став нещасливим для Бюро технічної інвентаризації (БТІ) при місцевих органах влади. Ці три літери відомі кожному українцеві, якому довелося займатися продажем, купівлею нерухомості або узаконювати планування своїх домівок. З нового року набули чинності зміни до деяких законів України «щодо забезпечення реалізації прав на нерухоме майно та їх обтяжень при їх державній реєстрації».
Головна новація, передбачена в ухваленому народними депутатами документі під такою бюрократичною назвою – перехід повноважень із реєстрації прав на нерухомість від БТІ до «Укрдержреєстру». Це відомство, повна назва якого – Державна реєстраційна служба України, координує уряд через міністра юстиції.
З 2013 року документи, які засвідчують право власності на новозбудоване або реконструйоване нерухоме майно, видаватиме саме «Укрдержреєстр». А передання прав власності з подальшою їх реєстрацією здійснюватимуть нотаріуси. І місця БТІ у даних процедурах немає. Цю контору могли прикрити рік тому, але депутати надали річну фору, щоб краще підготувати перехід повноважень до «Укрдержреєстру».
Завдяки цьому перенесенню, киянин Михайло, продаючи нерухомість, ще мав справу з БТІ. Зрештою, каже він, вдалося зібрати потрібні підписи за два тижні. Але заслуги в цьому Бюро технічної інвентаризації цей продавець нерухомості не вбачає.
«У БТІ, в усіх інстанціях (обленерго, водоканал) чесно кажучи, стояти в цих чергах, де люди, фактично, живуть, було не дуже до вподоби. А те, що людина там стоїть із сьомої ранку і лише близької третьої лише потрапляє до віконця, це нікого не турбує», – розповідає Михайло.
«Революція формалізації майнових прав»
Загалом новорічні зміни у реєстрації прав на нерухомість – єдине цінне, що було в Україні за всі понад 20 років незалежності, стверджує у коментарі Радіо Свобода юрист Тетяна Монтян.
Зрештою, цивілізовані держави відрізняються від нецивілізованих формалізацією майнових прав і занесенням їх у відповідні реєстри та кадастри, зазначає експерт. Тобто, коли відомо всім – чим володіє кожен, чим це підтверджується, скільки коштує, скільки сплачується податку тощо. Всі цивілізовані держави мають реєстри та кадастри, а в Україні їх запроваджують тільки зараз.
«До цього у нас інформація про майнові права власників містилася в абсолютно розрізнених шматках: про будівлю – у БТІ, про землю – в управліннях земельних ресурсів. І нарешті ми встали на цивілізовані рейки», – констатує Тетяна Монтян.
Водночас експерт відзначає і недоліки нової системи реєстрації прав на нерухоме майно. По-перше – закритість створеного реєстру. За словами Тетяни Монтян, буде купа людей, які володітимуть відповідною інформацією і беззастережно нею торгуватимуть. Так само, як поки торгувало наявною інформацією БТІ.
По-друге – реєстр та кадастр існуватимуть в Україні окремо, хоча це – дві сторони однієї медалі, констатує юрист.
«Реєстр – це записи про майнові права, про те, хто власник і на якій підставі, а кадастр – опис цього майна», – уточнює Тетяна Монтян.
Фахівець зауважує, що у цивілізованих державах це поєднано в уніфікованих кадастрах. В Україні ж обрали застарілу модель, бо це вигідно певним політикам, які контролюють цю сферу.
Але у будь-якому разі реєстр нарешті є і в Україні відбулася революція формалізації майнових прав. Від часу ухвалення закону про власність, важливіших законів в Україні не було, вважає Тетяна Монтян.
2013 рік справді став нещасливим для Бюро технічної інвентаризації (БТІ) при місцевих органах влади. Ці три літери відомі кожному українцеві, якому довелося займатися продажем, купівлею нерухомості або узаконювати планування своїх домівок. З нового року набули чинності зміни до деяких законів України «щодо забезпечення реалізації прав на нерухоме майно та їх обтяжень при їх державній реєстрації».
Головна новація, передбачена в ухваленому народними депутатами документі під такою бюрократичною назвою – перехід повноважень із реєстрації прав на нерухомість від БТІ до «Укрдержреєстру». Це відомство, повна назва якого – Державна реєстраційна служба України, координує уряд через міністра юстиції.
З 2013 року документи, які засвідчують право власності на новозбудоване або реконструйоване нерухоме майно, видаватиме саме «Укрдержреєстр». А передання прав власності з подальшою їх реєстрацією здійснюватимуть нотаріуси. І місця БТІ у даних процедурах немає. Цю контору могли прикрити рік тому, але депутати надали річну фору, щоб краще підготувати перехід повноважень до «Укрдержреєстру».
Завдяки цьому перенесенню, киянин Михайло, продаючи нерухомість, ще мав справу з БТІ. Зрештою, каже він, вдалося зібрати потрібні підписи за два тижні. Але заслуги в цьому Бюро технічної інвентаризації цей продавець нерухомості не вбачає.
«У БТІ, в усіх інстанціях (обленерго, водоканал) чесно кажучи, стояти в цих чергах, де люди, фактично, живуть, було не дуже до вподоби. А те, що людина там стоїть із сьомої ранку і лише близької третьої лише потрапляє до віконця, це нікого не турбує», – розповідає Михайло.
«Революція формалізації майнових прав»
Загалом новорічні зміни у реєстрації прав на нерухомість – єдине цінне, що було в Україні за всі понад 20 років незалежності, стверджує у коментарі Радіо Свобода юрист Тетяна Монтян.
Зрештою, цивілізовані держави відрізняються від нецивілізованих формалізацією майнових прав і занесенням їх у відповідні реєстри та кадастри, зазначає експерт. Тобто, коли відомо всім – чим володіє кожен, чим це підтверджується, скільки коштує, скільки сплачується податку тощо. Всі цивілізовані держави мають реєстри та кадастри, а в Україні їх запроваджують тільки зараз.
До цього у нас інформація про майнові права власників містилася в абсолютно розрізнених шматках: про будівлю – у БТІ, про землю – в управліннях земельних ресурсів. І нарешті ми встали на цивілізовані рейкиТетяна Монтян
Водночас експерт відзначає і недоліки нової системи реєстрації прав на нерухоме майно. По-перше – закритість створеного реєстру. За словами Тетяни Монтян, буде купа людей, які володітимуть відповідною інформацією і беззастережно нею торгуватимуть. Так само, як поки торгувало наявною інформацією БТІ.
По-друге – реєстр та кадастр існуватимуть в Україні окремо, хоча це – дві сторони однієї медалі, констатує юрист.
Реєстр – це записи про майнові права, про те, хто власник і на якій підставі, а кадастр – опис цього майнаТетяна Монтян
Фахівець зауважує, що у цивілізованих державах це поєднано в уніфікованих кадастрах. В Україні ж обрали застарілу модель, бо це вигідно певним політикам, які контролюють цю сферу.
Але у будь-якому разі реєстр нарешті є і в Україні відбулася революція формалізації майнових прав. Від часу ухвалення закону про власність, важливіших законів в Україні не було, вважає Тетяна Монтян.
