Доступність посилання

ТОП новини

На подальшу долю Тимошенко впливає лише бажання Януковича щось зробити з її справою – Власенко


ЗАВАНТАЖИТИ

«Голодування – чи не єдиний спосіб для Тимошенко висловити своє ставлення до фальсифікації виборів»

Захисник екс-прем’єра Сергій Власенко вважає, що ув’язнення Юлії Тимошенко істотно вплинуло на результати виборів. На його думку. якби вона очолювала виборчий список Об’єднаної опозиції і брала активну участь у передвиборній кампанії, результат виборів був би іншим. Вирішальний вплив на подальшу долю Юлії Тимошенко мають два фактори: особиста позиція Віктора Януковича та рішення Європейського суду з прав людини, яке очікують побачити у найближчі місяці.

– Ви днями були в Юлії Тимошенко, яка продовжує голодувати. Що каже вона, що про це кажуть лікарі? Яке її самопочуття і як довго вона збирається голодувати?
ЗАВАНТАЖИТИ

Cкладається враження, що усі, хто живий в надрах пенітенціарної служби, – у всіх «задовільний стан». Навіть якщо людина в комі й не виходить із тієї коми
Голодування – чи не єдиний спосіб для Юлії Володимирівни висловити своє ставлення до того, що відбувається

– Сьогодні – 13-й день голодування, яке Юлія Володимирівна оголосила з метою привернути увагу до тих масових фальсифікацій, які відбулися під час виборів. Її стан здоров’я пенітенціарна служба характеризує як задовільний. Але у мене складається враження, що усі, хто живий в надрах пенітенціарної служби, – у всіх «задовільний стан». Навіть якщо людина в комі й не виходить із тієї коми, але все одно стан у неї задовільний, відповідно до висновків пенітенціарної служби. До речі, таку саму нісенітницю вони зараз говорять щодо здоров’я Юрія Луценка, який теж має серйозні проблеми зі здоров’ям і не отримує належного лікування.

Який може бути реальний стан здоров’я у Юлії Тимошенко, яка майже рік не отримувала належного лікування, навіть перебуваючи в харківській лікарні «Укрзалізниці», і при цьому уже тринадцятий день голодує?.. Вона вживає лише воду. Вона практично не ходить. Вона лежить весь час в ліжку. І наша зустріч з нею відбувалася таким чином: в кімнаті для зустрічі з захисниками – це, до речі, теж безпрецедентна річ, – стоїть спеціальний такий ортопедичний тапчан. На цьому тапчані Юлія Володимирівна лежала, і ми з нею спілкувалися – практично так проводили всю зустріч.

Я б хотів ще раз повернутися до тих причин, які спонукали Юлію Володимирівну вдатися до голодування. Насправді, людина, яка незаконно перебуває в ув’язненні, практично позбавлена можливостей протесту. І голодування – це чи не єдиний спосіб для Юлії Володимирівни висловити своє ставлення до того, що відбувається. Юлія Володимирівна глибоко переконана, що ті вибори, які відбувалися в Україні до Верховної Ради, були сфальшовані від самого початку і до самого кінця. І не треба владі зараз брехати громадянам України, що проблема виборів – лише отих 5 чи 10 округів, в яких іде запекла боротьба. Так от, вибори були сфальшовані від початку і до кінця!

– Але ж яка перспектива цього голодування? Очевидно, зараз влада не піде на перевибори.
Хто вірить в те, що за Партію регіонів проголосувало 30% людей? Найбільші фальшування відбулися Донецькій, Луганській, Харківській, Одеській областях та в Автономній Республіці Крим. І саме за рахунок цих областей домалювали

– Вибори були сфальшовані всюди і повністю, включаючи і партійні списки. Знов-таки, звертаючись до громадян України, прошу їх поставити запитання самим собі: хто вірить в те, що за Партію регіонів проголосувало 30% людей? Всі ж знають, як представників бюджетної сфери заганяли голосувати за Партію регіонів. Ми переконані в тому, що найбільші фальшування відбулися Донецькій, Луганській, Харківській, Одеській областях та в Автономній Республіці Крим. І саме за рахунок цих областей домалювали, по-перше, мажоритарників Партії регіонів, а по-друге, домалювали їхній загальний показник за партійними списками. Замовником цього фальшування виступав Віктор Янукович особисто, який бореться за свою владу. Для того, щоб привернути увагу до цього, Юлія Володимирівна і розпочала голодування.

– Я хотів би уточнити – яка вимога її?

– Я ще раз підкреслюю: влада, на жаль, розповсюджує зараз дуже багато речей, які не мають нічого спільного з реальністю. Юлія Володимирівна хоче привернути увагу до реальної картини. Вона хоче привернути увагу до того, що ці вибори сфальшовані.

– Тобто вимог вона не висуває?

– Вона хоче, щоб і українське суспільство, і політикум, і міжнародні спостерігачі дали реальну оцінку тим виборам, які відбулися. Через рік, якщо все залишиться так, як є, – я готовий зараз спрогнозувати – Азаров буде розказувати: дивіться, рік тому ми перемогли на виборах, перемогли чесно… Це так, як зараз вони розказують про те, що Печерський суд у газовій справі Тимошенко був чесним і справедливим, нібито люди дурні й забули, що було рік і три місяці тому. Тому для того, щоб цього не було, для того, щоб відбулися реальні оцінки, Юлія Володимирівна і оголосила голодування. Вимога – привернути увагу до того, що відбувається.

– В такому разі, скільки триватиме голодування?

– Давайте дочекаємося остаточних офіційних результатів, які оприлюднить ЦВК. Давайте дочекаємося тих дій, які буде застосовувати Об’єднана опозиція разом із «Свободою» і партією УДАР за результатами цих виборів. А після цього можна буде говорити про додаткову реакцію Юлії Володимирівни на це все.

– Пропорційну складову виборів вже оголосили 100%.

– Ні, поки що немає офіційних результатів виборів. Це те, що Центрвиборчком порахував. Це ж не означає, що вони оголосили офіційні результати виборів. Вони в мажоритарних округах декілька разів рахували 100% і в деяких округах тричі змінювалися переможці, тому давайте дочекаємося. Але, я ще раз підкреслюю, ті цифри, які там намальовані – кожна цифра сфальшована. 30% за Партію регіонів – ви всі розумієте, що це нереальна цифра.

– Ми знаємо, що справа Тимошенко в значній мірі – політична…

– Вона не в значні мірі, а стовідсотково політична.

– У якій мірі наслідки виборів вплинуть на справу Тимошенко? Чи можна сказати, що результати цих виборів сприятимуть звільненню Юлії Тимошенко? Чи вони наблизили звільнення Юлії Тимошенко чи, навпаки, віддалили?
Єдиною метою незаконного ув’язнення Юлії Тимошенко було відсторонення її від політичної діяльності. Якби Тимошенко була № 1 в списку «Батьківщини», ці вибори були б абсолютно інші

– Тут є два моменти. По-перше, я не говорив би спочатку про вплив виборів на справу Тимошенко, а говорив би про вплив справи Тимошенко на вибори. Тому що єдиною метою незаконного ув’язнення Юлії Володимирівни Тимошенко було відсторонення її від політичної діяльності. Я переконаний: якби Юлія Тимошенко була на свободі, якби Юлія Тимошенко була № 1 зареєстрована в списку «Батьківщини», якби Юлія Володимирівна мала можливість брати активну участь або взагалі брати участь, бо її участь завжди активна, у політичному житті країни і у виборах, – то ці вибори були б абсолютно інші і результати цих виборів теж були б абсолютно інші. Саме для того, щоб цього уникнути, її і кинули у в’язницю.

По-друге, чи впливають вибори, чи не впливають вибори на подальшу долю Юлії Володимирівни? На подальшу долю Юлії Володимирівни впливає один-єдиний фактор – це бажання громадянина України Януковича Віктора Федоровича щось зробити зі справою Тимошенко. Ніщо інше, повірте, на справу Тимошенко не впливає.

– А все-таки, результати виборів наближають звільнення Тимошенко чи ні?

– Звільнення Тимошенко наближає лише рішення Європейського суду з прав людини. Янукович нічого не хоче робити для звільнення Тимошенко. Янукович півтора року бреше європейській спільноті про те, що він вирішить питання Тимошенко, про те, що він розв’яже проблеми політв’язнів, про те, що він вирішить питання існування верховенства права в Україні. Уже навіть європейські політики, на жаль, змушені відкрито говорити: Янукович нас дурить, обіцяючи це.

До речі, зверніть увагу, Янукович цю ж саму тактику застосовує і щодо виборів. Якщо ви уважно дивилися заяву Януковича щодо результатів виборів, він сказав: так, у нас вибори пройшли чесно, у нас були поодинокі проблеми, і ми їх виправимо колись потім шляхом внесення змін до законодавства. Тобто, фальшував він вибори зараз…

– Щодо фальшування вже є доручення Пшонці. Якщо були якісь порушення – Президент доручив розібратися Генпрокуророві.
Якщо Генпрокурор нічого не робить без вказівки Президента, то навіщо потрібен такий Генеральний прокурор?

– По-перше, якщо Генпрокурор нічого не робить без вказівки Президента України, то навіщо потрібен такий Генеральний прокурор? Генеральний прокурор повинен реагувати на будь-яке порушення закону. Якщо у нас по всіх каналах телебачення показують, що відбувається на проблемних округах, а Генеральний прокурор цього не бачить доти, доки його носом не пхне в це Янукович – то навіщо такий Генеральний прокурор?

По-друге, подивіться на логіку Януковича. Ми сьогодні сфальшували, ми сьогодні сформували цю більшість, ми 5 років будемо її використовувати, а виправимо це колись потім шляхом внесення змін до законодавства.

– Ви згадали Євросуд. На якій стадії зараз справа Тимошенко в Європейському суді з прав людини?

– В Європейському суді виділена в окреме провадження наша скарга про порушення статті 6 – це право на справедливий суд – разом із статтею 18 Європейської конвенції, яка фактично означає визнання політичних мотивів переслідування. Ця скарга, відповідно до листів Європейського суду (з прав людини), буде розглядатися в пріоритетному порядку, і ми сподіваємося, що найближчим часом зможемо отримати рішення з цього питання Європейського суду (з прав людини).

– Найближчим часом – це ще в цьому році чи вже в наступному?
На відміну від Печерського суду, який готовий вбирати памперси і кожен день слухати справу Тимошенко, Європейський суд (з прав людини) – це суд процедури

– Це складно прогнозувати. На відміну від Печерського суду, який готовий вбирати памперси і сидіти з 8-ї години ранку до 9-ї години вечора без перерви і кожен день слухати справу Тимошенко, бо Янукович сказав, що ця справа повинна бути заслухана швидко (зверніть увагу: не чесно, не справедливо, а швидко), Європейський суд (із прав людини) – це суд процедури. На жаль, процедури там достатньо тривалі, тому прогнозувати це складно. Я б сказав, що термін в очікуванні рішення вимірюється місяцями – тобто не тижнями, але й не роками.

– Відомо, що відбулася заміна українського судді в Європейському суді з прав людини. Це якось вплине на розгляд цієї справи?

– Дійсно, в Європейському суді (з прав людини) суддю від України Ганну Юдківську по процедурі ad hoc замінив суддя Станіслав Шевчук. Це, на мій погляд, ніяким чином не вплине на розгляд ані першої скарги Юлії Володимирівни, ані другої. На першу він не вплине, бо пані Юдківська, по-перше, брала повністю участь у розгляді цієї скарги, вона брала участь в обговоренні рішення. І у нас залишилося по першій скарзі лише оголошення самого рішення. Щодо другої скарги – уже був призначений суддя Шевчук, тому це жодним чином не впливає на розгляд і перебіг цієї скарги. До речі, я знаю, що пан Шевчук теж давав інтерв’ю Радіо Свобода і сказав, що ця справа буде розглянута достатньо швидко.

– Чи можна сказати, що вирок Європейського суду з прав людини якось вплинув на подальший розгляд справи Луценка і як це вплине на справу Тимошенко?
Сенс президентської посади полягає не в тому, щоб твій син-стоматолог заграбастав державне майно, а в тому, щоб забезпечувати і гарантувати права і свободи всіх громадян

– Рішення Європейського суду (з прав людини) в справі Луценка стосувалося лише незаконності його затримання і арешту. У нас в розгляді уже скарга щодо порушення статті 6 – це право на справедливий суд.

Хоча, повертаючись до рішення у справі Луценка, я вважаю, що якби в Україні був нормальний європейський Президент, якщо рішенням найавторитетнішої європейської судової інституції встановлено, що Юрія Луценка було заарештовано з політичних мотивів, то це апріорі означає, що і вирок у цій справі був політично мотивований. Будучи Президентом, навіть якщо б мова йшла про мого політичного опонента, я б використав всі наявні у мене конституційні важелі для того, щоб відновити права Юрія Луценка. Сенс президентської посади полягає не в тому, щоб твій син-стоматолог заграбастав державне майно і став найбагатшою людиною України, а в тому, щоб забезпечувати і гарантувати права і свободи всіх громадян.

– Все таки як може вплинути рішення Європейського суду з прав людини на розгляд тієї ж справи ЄЕСУ, який ще попереду?

– Це все залежить від того, яке буде рішення Європейського суду (з прав людини). Рішення Європейського суду за своїм змістом, я маю на увазі щодо порушення статті 6, може бути різним. Зокрема, у такій достатньо резонансній справі Європейського суду (з прав людини) – Фатуллаєв проти Азербайджану – громадянина Азербайджану Фатуллаєва було звільнено прямо за рішенням Європейського суду. І рішення Європейського суду (з прав людини) звучало таким чином: суд встановив, що єдиним способом захисту права громадянина Фатуллаєва буде вимога до держави Азербайджан щодо негайного звільнення громадянина Фатуллаєва. (Насправді журналіст Ейнулла Фатуллаєв і після рішення Страсбурзького суду, що Азербайджан має забезпечити його негайне звільнення, залишився в ув’язненні: замість негайного звільнення Верховний суд Азербайджану після перегляду зняв із нього один із трьох кримінальних вироків, визнав відбутим термін за другим, але далі лишив його за ґратами за третім вироком, як вважають, сфабрикованим; Фатуллаєв урешті вийшов на волю тільки через півроку за президентською амністією – ред.)

– В Україні зараз має відбутися призначення нового голови Верховного суду. Що зараз впливатиме на призначення нового голови Верховного суду і чи це може якось також вплинути на справу Тимошенко?
Верховний суд залишився єдиним острівцем, який іще тотально не контролюється чинною владою

– Це ніяким чином не вплине на справу Юлії Володимирівни, оскільки за останні 2,5 роки Віктор Янукович вибудував систему правосуддя таким чином, що вона повністю і тотально ним особисто контролюється через Вищу раду юстиції. І це ні для кого не секрет. Наскільки мені відомо за чутками, відбуваються певні бойові дії всередині Партії регіонів щодо впливу того чи іншого угрупування на судову систему загалом, а також на Верховний суд і на Вищий спеціалізований суд з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Користуючись нагодою, хотів би звернутися до суддів Верховного суду. Верховний суд залишився, принаймні станом на сьогодні, єдиним острівцем, який іще тотально не контролюється чинною владою. Це єдина інституція в судовій системі, в системі загальних судів, яка обирає собі керівника. Будь ласка, не піддавайтеся тискові, я знаю, що на вас зараз шалено тиснуть, не піддавайтеся тискові, оберіть достойну людину. Не обирайте людину, яка достеменно буде виконувати політичні замовлення, яка є політично заангажованою, яка багато років перебувала в лавах Партії регіонів і була депутатом від Партії регіонів. Обирайте людину із вашого середовища, яка зможе захистити Верховний суд і яка зможе зробити Верховний суд все-таки локомотивом у судовій системі.

– Ми ж були свідками ситуації, Ви самі її згадали, коли саме Верховний суд вирішив закрити справу Тимошенко. Чи можливо, що зараз ця справа якимось чином дійде до Верховного суду?

– На жаль, у нас за 2,5 роки повністю втрачено судову систему як незалежну гілку влади. На жаль, процесуальні кодекси побудовані таким чином, щоб перешкодити будь-якому громадянинові України вільно звертатися до Верховного суду. У нас абсурдна ситуація, коли рішення про передачу справи до Верховного суду ухвалює Вищий спеціалізований суд – тобто суд, рішення якого оскаржується. Тобто самі судді повинні визнати, що вони ухвалили неправильне рішення, їхній суд ухвалив неправильне рішення – і передати справу до Верховного суду. Це абсурдна конструкція, яка була спеціально запроваджена для того, щоб громадяни не мали можливості захистити свої права у Верховному суді. Звичайно, все, що обмежує права громадян, у справі Тимошенко мультиплікується з коефіцієнтом 10. Тобто це в 10 разів сильніше.

– Наскільки ж у такому разі обрання голови Верховного суду матиме сенс, якщо це, судячи з Ваших слів, номінальна посада?

– Я не сказав, що це номінальна посада. Насправді я переконаний в тому, що після ухвалення закону «Про судоустрій і статус суддів» Верховний суд міг стати локомотивом, який би витяг судову систему із тієї трясовини, в яку її пхає Президент Янукович разом зі своїми радниками в галузі судової реформи. Але, на жаль, Верховний суд не зміг цього зробити. На жаль, позиція пана Пилипчука як голови Верховного суду була надто конформістською. Навіть такий злий жарт був серед суддів Верховного суду, бо я це чув від них особисто – вони мені сказали, що хочуть подарувати панові Пилипчуку нове взуття, бо він старе вже зносив, бігаючи до Адміністрації Президента. Це при тому всьому, що пан Пилипчук був достатньо фаховим суддею. Але така конформістська позиція призвела до того, що роль Верховного суду була абсолютно знівельована.

Але, якщо б на чолі Верховного суду стала людина, яка б могла проводити незалежну політику Верховного суду, то у Верховного суду є шанс відновити статус-кво, вибороти – бо, на жаль, отримати нічого не можна в Україні – ті повноваження, які належать Верховному судові відповідно до Конституції. І стати локомотивом судової системи, а не якимось придатком, яким його зробила зараз судова реформа.

– А як Ви оцінюєте зараз судову реформу?

– Ніякої реформи немає, є певний набір дій і гасел, які не відповідають одне одному. Якщо пригадуєте, внесення змін до Закону «Про судоустрій і статус суддів» проводилося під гаслом: зробимо суд ближчим до громадян України. Уже майже два роки функціонує цей закон. Скажіть мені, громадяни України: до кого цей суд став ближчим? – ні до кого! Ми, навпаки, отримали систему, яка повністю і тотально контролюється владою.

На жаль, суди перетворилися на щось абсолютно непридатне. Це зруйнувало не лише судову систему, це зруйнувало юридичну професію як таку.

– А новації в сфері адвокатури, зокрема, самоврядування? Не всі адвокати однозначно оцінюють ці новації.

– Якби ми жили в іншій державі з іншими умовами урядування, то, напевне, я б сказав, що цей закон є нормальний. Але, на жаль, в наших реаліях він цілковито і повністю спотворюється. Я майже 2 роки у справі Юлії Тимошенко. Захисник у кримінальному процесі – це людина, яка трішки заважала державі, бо держава була в особі судді й в особі прокурора.

– Ваш колишній соратник по фракції БЮТ Андрій Портнов казав, що можливості адвоката в процесі розширяться: він стане стороною процесу.

– Ні, це брехня. І це нісенітниці, які Андрій Володимирович змушений говорити як людина, яка відповідає за цей напрямок. Основна мета цього закону інша – дисциплінувати адвоката таким чином, щоб він не заважав прокуророві із суддею витворяти те, що вони витворяють у судових процесах. Досі позбавлення адвокатського свідоцтва не позбавляло людину можливості стати захисником в процесі. Зараз, якщо тебе позбавлять свідоцтва, то це означає, що ти по суті втрачаєш доступ до професії.

– Але позбавляють свої ж адвокати, а не Адміністрація Президента.

– Адвокатське середовище дуже неоднорідне. І функціонери адвокатури так само контролюються Адміністрацією Президента. Давайте дочекаємося, як будуть сформовані так звані органи адвокатського самоврядування, і тоді подивимось. Насправді, змушений це з сумом констатувати, єдиним острівцем незалежності адвокатури є буквально декілька регіонів України, зокрема, місто Київ. А все інше – це тотально підконтрольне, тотально підзвітне владі. Тому у мене питань не виникає, що буде сформовано у вигляді органу адвокатського самоврядування. Це будуть люди, тотально контрольовані владою, які будуть виконувати все, що треба. Наприклад, треба викинути Іваненка, Петренка чи Власенка із кримінального процесу – викинуть і навіть оком не моргнуть, повірте. Але це буде просто означати втрату професії для цих людей.
  • Зображення 16x9

    Дмитро Шурхало

    Співпрацюю з Радіо Свобода, був кореcпондентом і редактором (2008–2017), зараз веду програму «Історична Свобода». Спеціалізуюсь на політиці та історії. Народився в 1976 році у Сумах. Закінчив факультет журналістики Львівського університету імені Івана Франка. Працював у газетах «Пост-Поступ», «Київські відомості», «Вечірні вісті», журналі «Власть дєнєг». Автор книжок «Українська якбитологія», «Міфи Другої світової війни» та «Скоропадський, Маннергейм, Врангель: кавалеристи-державники».

ВИБІР ЧИТАЧІВ

XS
SM
MD
LG