Епідемія провладного піару і замовних новин охопила телеефір – дослідження

Київ – Провідні українські телеканали висвітлюють передвиборну кампанію однобоко, роблять замовні сюжети й активно піарять владу – такими є результати моніторингу «Відкриті новини заради чесних виборів». Його проводили у вересні-жовтні 2012 року. Між тим, автори звіту, експерти громадських моніторингових організацій, зауважують: журналісти не проти того, щоб працювати за правилами, але часто цьому перешкоджають власники ЗМІ чи тиск влади. Водночас політтехнологи наголошують на взаємозалежності влади і телебачення і радять вирішувати таку проблему на законодавчому рівні.

Під час нинішньої передвиборної кампанії «Перший національний» телеканал демонструє найнижчий рівень дотримання журналістських стандартів. Це засвідчує дослідження громадських моніторингових організацій «Відкриті новини заради чесних виборів».

Згідно з дослідженням, УТ-1 є лідером, зокрема, у незбалансованості новин (які, наприклад, у перший тиждень жовтня лідирували стовідсотково) та піарі чинної влади (якій в інформаційних випусках «Першого національного» приділялося близько 50 відсотків всієї уваги).

Між тим керівництво УТ-1 подібні закиди вважає сумнівними.

«Упродовж останніх місяців у регулярних випусках програм «Новини» і «Підсумки дня» широко висвітлюються не тільки заяви і публічна діяльність окремих політиків і політичних партій (без винятку…), але і загальна підготовка країни до проведення виборів та забезпечення виборчих прав кожного громадянина (сюжети на тему роботи виборчих дільниць, встановлення і роботи камер відеоспостереження, прав і обов’язків виборців… тощо)», – відповів у листі до Радіо Свобода генеральний директор «Першого національного» Єгор Бенкендорф.

Хто забезпечить баланс?

Однак медіа-експерти наголошують: УТ-1 – не єдиний телеканал, чиї новини нині є незбалансованими. Інформація «Нового каналу», ICTV, СТБ, ТРК «України», «Інтеру» та «5 каналу» теж більш ніж на 75 відсотків однобока, кажуть вони.

Водночас результати попередніх моніторингів змусили «5 канал», ТРК «Україна», «Інтер» та ICTV все ж таки переглянути редакційну політику. А це, на думку головного редактора інтернет-видання «Телекритика» Наталії Лігачової, свідчить, що телеканали готові працювати професійно. Однак лише за тих умов, коли на це є згода власника чи коли ця згода не суперечить провладному тиску на нього. Чи навпаки, коли це не заважає добровільному союзу між власником і владою, зауважує експерт.

«І влада, і телеканали наразі самі проявляють бажання більш збалансовано показувати різні опозиційні сили. Це, перш за все, пов’язане з міжнародним тиском. Але це відбувається рівно настільки, наскільки і наша влада, і телеканали можуть дозволити собі, щоб, з одного боку, і знівелювати критику західних спостерігачів, і водночас досягти тих результатів, яких прагне наша влада», – каже вона.

Тиск і влада – королі політичної реклами?

Водночас Наталія Лігачова зазначає: однотипне та однобоке висвітлення реакції міжнародних спостерігачів на українські вибори та скандалу навколо соціологічних опитувань є одними з найбільш промовистих прикладів домовленості між владою та власниками телеканалів.

Політтехнолог Сергій Гайдай пояснює таку ситуацію тим, що для політиків (особливо партій) телебачення нині є найважливішим каналом комунікації з виборцями. Тож кандидати зацікавленні у максимально можливому його використанні. А допомагають їм у цьому два головних механізми: гроші і тиск.

«Щоб збалансувати ситуацію, треба просто вирішувати питання на законодавчому рівні. Наприклад, якби реклама фінансувалась з бюджету країни (а таке в деяких країнах буває), то кількість цієї реклами: роликів, сюжетів і іншого ефірного часу – усі б партії мали порівну. Але такого зараз немає. Все контролюють гроші, а грошей у всіх по-різному: у когось багато, а у когось менше», – наголошує експерт.

Між тим, наприкінці вересня провідні українські телеканали підписали спеціальний меморандум, згідно з яким зобов’язались враховувати результати моніторингів «Відкриті новини заради чесних виборів». Контроль за дотриманням його положень здійснюють експерти громадських моніторингових організацій: «Інституту масової інформації, Академії української преси, асоціації «Спільний простір», комітету «Рівність можливостей», інтернет-видання «Телекритика», які й аналізують ситуацію у медіа.