Філософ, публіцист, громадський діяч, колишній політв’язень, літературознавець Євген Сверстюк презентував у Черкасах книжку «Шевченко понад часом». Презентація відбувалася у суботу в межах «Вечора поезії та сучасної музики», а також відкриття фестивалю «Живий камінь».
Як зауважив публіцист, «Шевченко понад часом» – це полемічна книга про Тараса Шевченка.
«То, можна сказати, мій ужинок. Але я не люблю писати товстих книжок, товсті вже написані, треба тонкі. Це книжка про Шевченка, яким я його відчуваю, бачу. Вона полемічна стосовно того шевченкознавства, яке досі лежить на полицях книгарень. Тобто, вона відмовляється від стандартного образу Кобзаря, а розкриває живого апостола правди», – сказав Євген Сверстюк.
Водночас, як повідомляє кореспондентка Радіо Свобода, Євген Сверстюк зауважив, що до Шевченка він ішов усе життя.
«Для мене Шевченко – це апостол, це молитва. Його образ використовували з політичних мотивів. Мені доводилося говорити про Шевченка те, чого не друкували. Навіть у моєму кримінальному вироку є одна стаття про Шевченка. Називається вона так тихо – «Остання сльоза». Специфіка моєї роботи така, щоб не здивувати. Я не хотів би дивувати читачів, я цього не люблю. Треба щоб було щиро. Можна було б багато вигадати щось інтригуюче. Але я спробував у книзі передати, як я уявляю Шевченка, порівняно з тим дідусем, якого малюють на портретах», – зазначив Євген Сверстюк.
Окрім того, під час презентації він висловився щодо української мови.
«За українську мову боротися має не закон, не законодавство. Хоча воно має бути згідно з Конституцією, де державна мова – українська. За українську мову має боротися кожен громадянин, кожен! І на кожному кроці, і в будь-якій ситуації, і перед будь-яким начальством він має бути непоступливим. І тільки тоді ми переможемо! І тільки тоді черв’яки, які хочуть підточити гору, залишаться черв’яками», – наголосив Євген Сверстюк.
Як зауважив публіцист, «Шевченко понад часом» – це полемічна книга про Тараса Шевченка.
«То, можна сказати, мій ужинок. Але я не люблю писати товстих книжок, товсті вже написані, треба тонкі. Це книжка про Шевченка, яким я його відчуваю, бачу. Вона полемічна стосовно того шевченкознавства, яке досі лежить на полицях книгарень. Тобто, вона відмовляється від стандартного образу Кобзаря, а розкриває живого апостола правди», – сказав Євген Сверстюк.
Водночас, як повідомляє кореспондентка Радіо Свобода, Євген Сверстюк зауважив, що до Шевченка він ішов усе життя.
«Для мене Шевченко – це апостол, це молитва. Його образ використовували з політичних мотивів. Мені доводилося говорити про Шевченка те, чого не друкували. Навіть у моєму кримінальному вироку є одна стаття про Шевченка. Називається вона так тихо – «Остання сльоза». Специфіка моєї роботи така, щоб не здивувати. Я не хотів би дивувати читачів, я цього не люблю. Треба щоб було щиро. Можна було б багато вигадати щось інтригуюче. Але я спробував у книзі передати, як я уявляю Шевченка, порівняно з тим дідусем, якого малюють на портретах», – зазначив Євген Сверстюк.
Окрім того, під час презентації він висловився щодо української мови.
«За українську мову боротися має не закон, не законодавство. Хоча воно має бути згідно з Конституцією, де державна мова – українська. За українську мову має боротися кожен громадянин, кожен! І на кожному кроці, і в будь-якій ситуації, і перед будь-яким начальством він має бути непоступливим. І тільки тоді ми переможемо! І тільки тоді черв’яки, які хочуть підточити гору, залишаться черв’яками», – наголосив Євген Сверстюк.
