Щорічний обіг транзиту диких тварин (і рослин) в Україні становить 200 мільйонів доларів. Митна служба щорічно фіксує лише 3–4 відсотки несанкціонованих перевезень, причому лише на білоруському та російському кордоні. Україна ще в 2000 році взяла на себе міжнародні зобов’язання щодо запобігання торгівлі вимираючими видами дикої фауни і флори, однак Кримінальний кодекс України не передбачає відповідальності за невиконання таких обов’язків.
Бердянськ, Судак, Алушта, Євпаторія – відомі для українців місця відпочинку. До уваги гостей курорту – фото на пам’ять з екзотичними мешканцями теплих країв. Незвичними враженнями від диких братів наших менших поділилась Ірина.
«Одного разу, коли я відпочивала біля моря, я побачила чоловіка, який був із мавпочкою і пропонував сфотографуватися, – каже вона. – Я не питала ніяких документів, посвідчень чи ветеринарних довідок і лише сфотографувалася. Але виявилося, що ця тварина дуже агресивна, і це мене трохи налякало. Втім, фотографія залишилася. І тепер я замислююсь над тим, звідки ця тварина, як за нею доглядали і як вона взагалі потрапила в Україну».
Справді, як тварини і рослини перетинають кордон? Кожен представник дикої природи повинен мати під час транспортування сертифікат СІТЕС (Конвенція про міжнародну торгівлю видами дикої фауни і флори, що перебувають під загрозою зникнення) від країни-експортера. Такий документ засвідчував би законність перевезення видів живої природи. В свою чергу, це також є гарантом подальшого їхнього утримання в належних умовах, наявності усіх перевірок і застережних щеплень.
Володимир Борейко, член Всесвітньої комісії з територій, що охороняються МСОП (Міжнародним союзом охорони природи), зазначає, що українська митниця не пристосована до утримання тварин, які знайдені без належних документів. Є три подальші долі такого «товару»: повернення до країни-експортера, що, в свою чергу, ніякими документами не гарантується, перевезення до міських притулків та розсадників чи, найчастіше, утилізація, що й сталося з 14 екзотичними папугами в Херсоні у 2002 році.
«У нас є проблеми, які стосуються неконтрольованих кордонів із Придністров’ям або з Молдовою – дійсно, там мігрують тварини. Є такі самі проблеми на півночі України. Там теж приходять лосі, відходять лосі. І що з тим? Хтось везе цих мавп. Ну а звідкіля я знаю? Знаю проблеми, які пов’язані з тим, що екологічного контролю всередині України немає. Їде літак, а в літаку слон сидить – отаких подробиць я не знаю», – каже перший заступник голови Комітету з питань фінансів, банківської діяльності, податкової та митної політики Сергій Терьохін.
Від балаканини до діла
Київський еколого-культурний центр, «Дружина охорони природи», Екологічна організація «Печеніги», «Жива планета» – це далеко не повний перелік громадських організацій, яким вдалося припинити низку екологічних беззаконь.
«Що стосується тих людей, які використовують диких тварин, то вдалося відчистити Київ у взаємодії з міліцією шляхом роз’яснювальних робіт. В Криму ми домоглися ухвалення заборони на використовування диких тварин з метою фотографування», – каже координатор створення природоохоронних об’єктів, екологічний активіст Іван Парнікоза.
Втім, громадські організації наголошують, що питання завозу диких тварин вирішити їм не під силу. Тут необхідне втручання держави, перш за все митної служби та екологічної інспекції. Важко говорити про ефективну роботу митниці без участі екоінспектора, а саме його під час обшуку живого багажу не викликають. Відповідальність за контрабандне перевезення такого товару складає штраф лише в 170 гривень.
Бердянськ, Судак, Алушта, Євпаторія – відомі для українців місця відпочинку. До уваги гостей курорту – фото на пам’ять з екзотичними мешканцями теплих країв. Незвичними враженнями від диких братів наших менших поділилась Ірина.
«Одного разу, коли я відпочивала біля моря, я побачила чоловіка, який був із мавпочкою і пропонував сфотографуватися, – каже вона. – Я не питала ніяких документів, посвідчень чи ветеринарних довідок і лише сфотографувалася. Але виявилося, що ця тварина дуже агресивна, і це мене трохи налякало. Втім, фотографія залишилася. І тепер я замислююсь над тим, звідки ця тварина, як за нею доглядали і як вона взагалі потрапила в Україну».
Справді, як тварини і рослини перетинають кордон? Кожен представник дикої природи повинен мати під час транспортування сертифікат СІТЕС (Конвенція про міжнародну торгівлю видами дикої фауни і флори, що перебувають під загрозою зникнення) від країни-експортера. Такий документ засвідчував би законність перевезення видів живої природи. В свою чергу, це також є гарантом подальшого їхнього утримання в належних умовах, наявності усіх перевірок і застережних щеплень.
Володимир Борейко, член Всесвітньої комісії з територій, що охороняються МСОП (Міжнародним союзом охорони природи), зазначає, що українська митниця не пристосована до утримання тварин, які знайдені без належних документів. Є три подальші долі такого «товару»: повернення до країни-експортера, що, в свою чергу, ніякими документами не гарантується, перевезення до міських притулків та розсадників чи, найчастіше, утилізація, що й сталося з 14 екзотичними папугами в Херсоні у 2002 році.
«У нас є проблеми, які стосуються неконтрольованих кордонів із Придністров’ям або з Молдовою – дійсно, там мігрують тварини. Є такі самі проблеми на півночі України. Там теж приходять лосі, відходять лосі. І що з тим? Хтось везе цих мавп. Ну а звідкіля я знаю? Знаю проблеми, які пов’язані з тим, що екологічного контролю всередині України немає. Їде літак, а в літаку слон сидить – отаких подробиць я не знаю», – каже перший заступник голови Комітету з питань фінансів, банківської діяльності, податкової та митної політики Сергій Терьохін.
Від балаканини до діла
Київський еколого-культурний центр, «Дружина охорони природи», Екологічна організація «Печеніги», «Жива планета» – це далеко не повний перелік громадських організацій, яким вдалося припинити низку екологічних беззаконь.
«Що стосується тих людей, які використовують диких тварин, то вдалося відчистити Київ у взаємодії з міліцією шляхом роз’яснювальних робіт. В Криму ми домоглися ухвалення заборони на використовування диких тварин з метою фотографування», – каже координатор створення природоохоронних об’єктів, екологічний активіст Іван Парнікоза.
Втім, громадські організації наголошують, що питання завозу диких тварин вирішити їм не під силу. Тут необхідне втручання держави, перш за все митної служби та екологічної інспекції. Важко говорити про ефективну роботу митниці без участі екоінспектора, а саме його під час обшуку живого багажу не викликають. Відповідальність за контрабандне перевезення такого товару складає штраф лише в 170 гривень.
