Луцьк – «Почувайся європейцем – розмовляй українською!» – цей заклик від сьогодні звучатиме не лише в ефірі радіо «Луцьк-ФМ», а й у салонах міських маршруток – як передмова до поезій у виконанні їхніх авторів та відомих на Волині митців. Так розпочався культурологічний проект, до якого долучили автоперевізників. Акція є відповіддю волинян на мовний законопроект, котрий збурив Україну.
У години пік лучани дослухаються до радіо: «А хто ж наступний?». Йдеться про голос, який читатиме улюблені вірші. Серед читців – відома поетеса Ніна Горик, лідер гурту «Тартак» Сашко Положинський, відома співачка Алла Опейда, знані науковці, письменники, актори.
Ролики починаються словами: «Волинська молодіжна громадська організація «Центр ефективної комунікації» та радіостанція «Луцьк» Волинської обласної державної телерадіокомпанії пропонують проект «Почувайся європейцем – розмовляй українською!» Знані волиняни читають для Вас рідною мовою. Розмовляй українською – будь собою!»
Лідер волинського музичного гурту «Фіолет» Сергій Мартинюк, голос якого віднині впізнаватимуть не лише за співом, вважає, що його участь у проекті – то його внесок у боротьбу із суржиком, який побутує серед молоді. Адже в суржику дуже мало волинської автентики чи діалектів – він сформований з додаванням часто перекручених російських слів. «Власне, це пов’язано із наповненням більшості українських радіостанцій, які українськими назвати дуже сумнівно – музичний контент у них переважно російськомовний», – констатує Сергій Мартинюк.
Мартинюки бувають різні
Волинянам не надто лестить те, що саме їхній земляк – віце-спікер Адам Мартинюк – «проштовхнув» скандальний законопроект на голосування, навколо легітимності якого досі точаться суперечки. Позатим напередодні депутати Волиньради включно з членами Партії регіонів проголосували за звернення, у якому закликали спікера не допустити цього голосування.
Насправді Волинь – україномовна область, де представники влади не насмілюються звертатися до населення російською, як це прийнято в деяких регіонах. Однак одна з «найпроблемніших» щодо мови сфер – громадський транспорт. Адже в ефірі різних радіостанцій часто лунають не просто іншомовні, а низькопробні пісні. Саме з цим явищем і вирішили боротися активісти Центру ефективної комунікації, розповідає виконувачка обов’язків голови Центру Олена Ковальчук.
Вони звернулися до радіожурналістів і автоперевізників, котрим ця ініціатива теж сподобалась. Активісти організації перевірятимуть, наскільки вона буде ефективною і чи вмикатимуть водії радіостанцію «Луцьк» у визначені години. А ще перевізники зголосилися надати громадським активістам допомогу у створенні афіші, флаєрів, сіті-лайтів.
Ефірне мовлення впливає на стиль спілкування
Подібна акція визріла вже давно, вважає проректор Волинського національного університету імені Лесі Українки Ірина Констанкевич. Якщо українці цікаві Європі чи світові, то тільки якісним продуктом, каже вона.
«Таким продуктом може бути й українське слово, явлене саме в якісній українській поезії. Треба знати українську мову, орієнтуватися в українській літературі і культурі, і тоді бути належно представленими у європейському і світовому співтоваристві», – зазначає Ірина Констанкевич.
Зраділи акції й актори Волинського обласного музично-драматичного театру, розповідає одна з них, Світлана Органіста, яка обрала для ефіру вірш «Кредо» свого земляка Олександра Смика:
…Щоб кожне слово западало в серце,
Щоб хлопці не кидались хлібом черствим,
Щоб не забули вишивки дівчата.
Щоб мати не кидала немовляти,
Щоб кожен батько не цурався сина.
І ще, щоб не стріляли просто в спину,
Коли стоїш обличчям до багаття…
Актриса цитує і Ліну Костенко: «Нації вмирають не від інфаркту – спочатку їм віднімає мову». І додає, «наше суспільство, наша країна, наша мова перебувають у передінфарктному стані».
«Почувши про той закон, який, за тією ж Костенко, загрожує нашій країні «роздвоєним жалом двомовності», я вирішила, що маю також щось зробити. І дуже зраділа, коли почула пропозицію про участь у цьому проекті. Перш за все тому, що хочеться на весь світ сказати, що розмовляти українською – це красиво, по-сучасному, престижно, по-європейськи, це, як каже молодь, круто», – зазначає Світлана Органіста.
Співорганізатор акції, заступник генерального директора Волинської держтелерадіокомпанії Юлія Романюк повідомила: записаних роликів вистачить на три місяці. Далі організатори планують провести конкурс молодих читців, які зможуть долучитися до проекту. Як стало відомо на цю годину, волинську ініціативу підхопили їхні колеги з радіостанції «Рівне-ФМ».
У години пік лучани дослухаються до радіо: «А хто ж наступний?». Йдеться про голос, який читатиме улюблені вірші. Серед читців – відома поетеса Ніна Горик, лідер гурту «Тартак» Сашко Положинський, відома співачка Алла Опейда, знані науковці, письменники, актори.
Ролики починаються словами: «Волинська молодіжна громадська організація «Центр ефективної комунікації» та радіостанція «Луцьк» Волинської обласної державної телерадіокомпанії пропонують проект «Почувайся європейцем – розмовляй українською!» Знані волиняни читають для Вас рідною мовою. Розмовляй українською – будь собою!»
Лідер волинського музичного гурту «Фіолет» Сергій Мартинюк, голос якого віднині впізнаватимуть не лише за співом, вважає, що його участь у проекті – то його внесок у боротьбу із суржиком, який побутує серед молоді. Адже в суржику дуже мало волинської автентики чи діалектів – він сформований з додаванням часто перекручених російських слів. «Власне, це пов’язано із наповненням більшості українських радіостанцій, які українськими назвати дуже сумнівно – музичний контент у них переважно російськомовний», – констатує Сергій Мартинюк.
Мартинюки бувають різні
Волинянам не надто лестить те, що саме їхній земляк – віце-спікер Адам Мартинюк – «проштовхнув» скандальний законопроект на голосування, навколо легітимності якого досі точаться суперечки. Позатим напередодні депутати Волиньради включно з членами Партії регіонів проголосували за звернення, у якому закликали спікера не допустити цього голосування.
Насправді Волинь – україномовна область, де представники влади не насмілюються звертатися до населення російською, як це прийнято в деяких регіонах. Однак одна з «найпроблемніших» щодо мови сфер – громадський транспорт. Адже в ефірі різних радіостанцій часто лунають не просто іншомовні, а низькопробні пісні. Саме з цим явищем і вирішили боротися активісти Центру ефективної комунікації, розповідає виконувачка обов’язків голови Центру Олена Ковальчук.
Вони звернулися до радіожурналістів і автоперевізників, котрим ця ініціатива теж сподобалась. Активісти організації перевірятимуть, наскільки вона буде ефективною і чи вмикатимуть водії радіостанцію «Луцьк» у визначені години. А ще перевізники зголосилися надати громадським активістам допомогу у створенні афіші, флаєрів, сіті-лайтів.
Ефірне мовлення впливає на стиль спілкування
Подібна акція визріла вже давно, вважає проректор Волинського національного університету імені Лесі Українки Ірина Констанкевич. Якщо українці цікаві Європі чи світові, то тільки якісним продуктом, каже вона.
«Таким продуктом може бути й українське слово, явлене саме в якісній українській поезії. Треба знати українську мову, орієнтуватися в українській літературі і культурі, і тоді бути належно представленими у європейському і світовому співтоваристві», – зазначає Ірина Констанкевич.
Зраділи акції й актори Волинського обласного музично-драматичного театру, розповідає одна з них, Світлана Органіста, яка обрала для ефіру вірш «Кредо» свого земляка Олександра Смика:
…Щоб кожне слово западало в серце,
Щоб хлопці не кидались хлібом черствим,
Щоб не забули вишивки дівчата.
Щоб мати не кидала немовляти,
Щоб кожен батько не цурався сина.
І ще, щоб не стріляли просто в спину,
Коли стоїш обличчям до багаття…
Актриса цитує і Ліну Костенко: «Нації вмирають не від інфаркту – спочатку їм віднімає мову». І додає, «наше суспільство, наша країна, наша мова перебувають у передінфарктному стані».
«Почувши про той закон, який, за тією ж Костенко, загрожує нашій країні «роздвоєним жалом двомовності», я вирішила, що маю також щось зробити. І дуже зраділа, коли почула пропозицію про участь у цьому проекті. Перш за все тому, що хочеться на весь світ сказати, що розмовляти українською – це красиво, по-сучасному, престижно, по-європейськи, це, як каже молодь, круто», – зазначає Світлана Органіста.
Співорганізатор акції, заступник генерального директора Волинської держтелерадіокомпанії Юлія Романюк повідомила: записаних роликів вистачить на три місяці. Далі організатори планують провести конкурс молодих читців, які зможуть долучитися до проекту. Як стало відомо на цю годину, волинську ініціативу підхопили їхні колеги з радіостанції «Рівне-ФМ».
