Київ – Українські журналісти стали частіше скаржитися на порушення своїх прав. До Дня журналіста, який відзначають в Україні 6 червня, про таку тенденцію кажуть і в Національній спілці, і в профільному парламентському комітеті. Найскладніше нині медійникам у регіонах: там представлена «класика цензури» – звільнення «незручних» журналістів, телефонні дзвінки з адміністрації редакторам видань тощо.
Напередодні професійного свята українських медійників Національна спілка журналістів оприлюднила черговий щорічний рейтинг ворогів преси. Окрім кількох народних депутатів-керівників проурядових фракцій, які виступали проти доступу медіа до засідань органів влади, до списку увійшло багато чиновників із регіонів, зокрема, із Черкас, Одеси, Вінниці та Дніпропетровська.
У загальнонаціональних медіа з’являється новий вид цензури – перетворення «серйозних» новин у «жовті», вважає новий очільник Спілки журналістів Олег Наливайко. За його словами, таблоїдизація привчає споживача напівжартома сприймати новини і не реагувати на них.
«Подзвонити, насварити, не дати фінансування»
Що ж до тиску на журналістів, то, за словами голови Спілки, ситуація сильно відрізняється у столиці та у регіонах. На думку Наливайка, якщо на національному рівні є спроби комунікації між владою та журналістами, зокрема, через міжвідомчу комісію, яку очолює речниця Президента Дарка Чепак, то на місцях діють жорсткіше.
«Такі, так би мовити, «старі» види цензури як дзвінки телефонні, якісь конфлікти між місцевою владою і керівниками видань – все це більше в районах зараз, а не на рівні національному. В регіонах діють «по старинке»: подзвонити, насварити, не дати фінансування», – зауважує голова НСЖУ в коментарі Радіо Свобода.
Регіональні журналісти часто мають проблеми із задоволенням їхніх інформаційних запитів, окрім того, на них подають до суду щодо захисту честі, гідності, ділової репутації фігурантів скандальних матеріалів, зауважує Людмила Панкратова, юрист організації Інститут розвитку регіональної преси. «11 квітня я була на засіданні комітету з питань свободи слова. Депутати казали, що ситуація зараз гірша, аніж була 2001-го року », – говорить вона.
Більше скарг – більше свободи?
Збільшення кількості журналістських скарг відзначає член парламентського комітету з питань свободи слова, народний депутат від Партії регіонів Олена Бондаренко. Вона, однак, вважає це хорошим знаком.
«Журналісти перестали боятися скаржитися. Медіа у регіонах побачили, що їхні скарги ніхто у стіл не ховає, тож тепер до нас надходять нарікання навіть із тих регіонів, де раніше формально було все гаразд», – зауважує депутат.
Тим часом рух «Стоп цензурі» має намір сьогодні знову пікетувати президентську резиденцію у Межигір’ї з вимогою виконати обіцянку Віктора Януковича, дану їм два роки тому, а саме: показати народові, як живе глава держави. Минулого року аналогічну акцію намагався заборонити суд, однак вона все ж відбулася. Втім, бажаного результату протестувальники тоді так і не досягли.
Напередодні професійного свята українських медійників Національна спілка журналістів оприлюднила черговий щорічний рейтинг ворогів преси. Окрім кількох народних депутатів-керівників проурядових фракцій, які виступали проти доступу медіа до засідань органів влади, до списку увійшло багато чиновників із регіонів, зокрема, із Черкас, Одеси, Вінниці та Дніпропетровська.
У загальнонаціональних медіа з’являється новий вид цензури – перетворення «серйозних» новин у «жовті», вважає новий очільник Спілки журналістів Олег Наливайко. За його словами, таблоїдизація привчає споживача напівжартома сприймати новини і не реагувати на них.
«Подзвонити, насварити, не дати фінансування»
Що ж до тиску на журналістів, то, за словами голови Спілки, ситуація сильно відрізняється у столиці та у регіонах. На думку Наливайка, якщо на національному рівні є спроби комунікації між владою та журналістами, зокрема, через міжвідомчу комісію, яку очолює речниця Президента Дарка Чепак, то на місцях діють жорсткіше.
«Старі» види цензури: дзвінки телефонні, конфлікти між місцевою владою і керівниками видань – все це більше в районах, а не на рівні національному. В регіонах діють «по старинке»: подзвонити, насварити, не дати фінансуванняОлег Наливайко
«Такі, так би мовити, «старі» види цензури як дзвінки телефонні, якісь конфлікти між місцевою владою і керівниками видань – все це більше в районах зараз, а не на рівні національному. В регіонах діють «по старинке»: подзвонити, насварити, не дати фінансування», – зауважує голова НСЖУ в коментарі Радіо Свобода.
Регіональні журналісти часто мають проблеми із задоволенням їхніх інформаційних запитів, окрім того, на них подають до суду щодо захисту честі, гідності, ділової репутації фігурантів скандальних матеріалів, зауважує Людмила Панкратова, юрист організації Інститут розвитку регіональної преси. «11 квітня я була на засіданні комітету з питань свободи слова. Депутати казали, що ситуація зараз гірша, аніж була 2001-го року », – говорить вона.
Більше скарг – більше свободи?
Збільшення кількості журналістських скарг відзначає член парламентського комітету з питань свободи слова, народний депутат від Партії регіонів Олена Бондаренко. Вона, однак, вважає це хорошим знаком.
«Журналісти перестали боятися скаржитися. Медіа у регіонах побачили, що їхні скарги ніхто у стіл не ховає, тож тепер до нас надходять нарікання навіть із тих регіонів, де раніше формально було все гаразд», – зауважує депутат.
Тим часом рух «Стоп цензурі» має намір сьогодні знову пікетувати президентську резиденцію у Межигір’ї з вимогою виконати обіцянку Віктора Януковича, дану їм два роки тому, а саме: показати народові, як живе глава держави. Минулого року аналогічну акцію намагався заборонити суд, однак вона все ж відбулася. Втім, бажаного результату протестувальники тоді так і не досягли.
