Київ – Далеко не всі студенти готові поповнити лави відродженого
Кирило-Мефодіївського братства. Це з’ясував кореспондент Радіо Свобода. А історики сумніваються у можливості відновлення такого товариства «згори». З ініціативою відродити Кирило-Мефодіївське братство виступив Президент Віктор Янукович. На думку гаранта, відновлення згаданої організації сприятиме посиленню зв’язків між поколіннями та «оживить українське суспільство». Відроджувати братство пропонується на базі університетів імені Тараса Шевченка та «Києво-Могилянської академії».
Президент Янукович вирішив об’єднати покоління українців навколо постаті Тараса Шевченка і заявив про необхідність відродження Кирило-Мефодіївського братства як «новітнього, побудованого на фундаменті Шевченкової духовної спадщини студентського руху».
Діяльність таких товариств неодмінно згуртує українську молодь і дасть їй важіль впливу на владу, вважає депутат-регіонал Вадим Колесніченко.
«Із самої назви Кирило-Мефодіївського товариства ясно, чим воно займалося і чим буде займатись, – вважає політик. – Це все намагання Президента зробити владу більш прозорою, а суспільство – більш активним, щоб воно впливало на дії влади. Щоб об’єднати країну, треба надати можливість громадськості висловлювати свої думки щодо того чи іншого явища і підтримувати реалізацію їхніх ініціатив через інституції влади».
Кирило-мефодіївці народилися «знизу», всупереч владі
Можна тільки привітати визнання главою держави тієї ролі, яку свого часу відіграло братство в історії українського визвольного руху. Проте не можна забувати, що кирило-мефодіївці – це була ініціатива «знизу», організація, що займались підпільною діяльністю проти царської влади, зауважує історик Сергій Кот.
«Такі організації як ініціатива «Першого грудня» змістовно, морально і за своєю спрямованістю більш підходить до того, чим займалося Кирило-Мефодіївське товариство у той час, ніж, скажімо, якісь у наказному порядку накидані речі», – пояснює історик.
«Просто калькування назви»?
Відновлення братства Президент пропонує ініціювати серед студентства Київського національного університету імені Тараса Шевченка та «Києво-Могилянської академії». Радіо Свобода поцікавилось у самих студентів, як вони ставляться до відродження братства, чим воно може сьогодні займатися та чи вступили б вони у новостворену організацію, якби мали таку можливість:
«Не бачу сенсу засновувати зараз Кирило-Мефодіївське товариство, бо на той час воно було актуальне і потрібне, там була еліта, люди, які вболівали за Україну і були патріотами, а зараз не та ситуація зовсім, і по-друге, вистачає різних громадських організацій та об’єднань – це буде просто калькування назви».
«Кирило-Мефодіївське братство – це була конспіративна націоналістична організація. Її основною метою було відродження української державності. Тому створювати аналог – це вже якось дивно, оскільки немає потреби боротися за незалежність».
«Я майже впевнений, це буде фіктивна організація, яка буде створена просто для того, щоб вона була створена і все. Вона не буде працювати, тому я туди не вступлю».
«Ідея відновлення братства, може, і хороша, але все залежить від її реалізації. Є ймовірність, що перший етап існування нового товариства буде вдалим, але потім є ризик того, що це перетвориться на показуху і формальність».
Кирило-Мефодіївське братство – таємна політична організація, створена з ініціативи Миколи Костомарова в грудні 1845 – січні 1846 року в Києві. Кирило-мефодіївці пропагували свободу, рівність, братерство як основу для створення нового суспільства. Вони прагнули ліквідувати кріпацтво, хотіли рівності станів, доступності освіти тощо. До братства у квітні 1846 року приєднався Тарас Шевченко. Восени 1846 року кількість членів таємного товариства сягнула дванадцяти осіб. Але навесні наступного року влада припинила діяльність Кирило-Мефодіївського братства, і більшість його членів опинилися за ґратами. Шевченка віддали в солдати, Костомаров був засланий до Саратова.
Кирило-Мефодіївського братства. Це з’ясував кореспондент Радіо Свобода. А історики сумніваються у можливості відновлення такого товариства «згори». З ініціативою відродити Кирило-Мефодіївське братство виступив Президент Віктор Янукович. На думку гаранта, відновлення згаданої організації сприятиме посиленню зв’язків між поколіннями та «оживить українське суспільство». Відроджувати братство пропонується на базі університетів імені Тараса Шевченка та «Києво-Могилянської академії».
Президент Янукович вирішив об’єднати покоління українців навколо постаті Тараса Шевченка і заявив про необхідність відродження Кирило-Мефодіївського братства як «новітнього, побудованого на фундаменті Шевченкової духовної спадщини студентського руху».
Діяльність таких товариств неодмінно згуртує українську молодь і дасть їй важіль впливу на владу, вважає депутат-регіонал Вадим Колесніченко.
«Із самої назви Кирило-Мефодіївського товариства ясно, чим воно займалося і чим буде займатись, – вважає політик. – Це все намагання Президента зробити владу більш прозорою, а суспільство – більш активним, щоб воно впливало на дії влади. Щоб об’єднати країну, треба надати можливість громадськості висловлювати свої думки щодо того чи іншого явища і підтримувати реалізацію їхніх ініціатив через інституції влади».
Кирило-мефодіївці народилися «знизу», всупереч владі
Можна тільки привітати визнання главою держави тієї ролі, яку свого часу відіграло братство в історії українського визвольного руху. Проте не можна забувати, що кирило-мефодіївці – це була ініціатива «знизу», організація, що займались підпільною діяльністю проти царської влади, зауважує історик Сергій Кот.
«Такі організації як ініціатива «Першого грудня» змістовно, морально і за своєю спрямованістю більш підходить до того, чим займалося Кирило-Мефодіївське товариство у той час, ніж, скажімо, якісь у наказному порядку накидані речі», – пояснює історик.
«Просто калькування назви»?
Відновлення братства Президент пропонує ініціювати серед студентства Київського національного університету імені Тараса Шевченка та «Києво-Могилянської академії». Радіо Свобода поцікавилось у самих студентів, як вони ставляться до відродження братства, чим воно може сьогодні займатися та чи вступили б вони у новостворену організацію, якби мали таку можливість:
«Не бачу сенсу засновувати зараз Кирило-Мефодіївське товариство, бо на той час воно було актуальне і потрібне, там була еліта, люди, які вболівали за Україну і були патріотами, а зараз не та ситуація зовсім, і по-друге, вистачає різних громадських організацій та об’єднань – це буде просто калькування назви».
«Кирило-Мефодіївське братство – це була конспіративна націоналістична організація. Її основною метою було відродження української державності. Тому створювати аналог – це вже якось дивно, оскільки немає потреби боротися за незалежність».
«Я майже впевнений, це буде фіктивна організація, яка буде створена просто для того, щоб вона була створена і все. Вона не буде працювати, тому я туди не вступлю».
«Ідея відновлення братства, може, і хороша, але все залежить від її реалізації. Є ймовірність, що перший етап існування нового товариства буде вдалим, але потім є ризик того, що це перетвориться на показуху і формальність».
Кирило-Мефодіївське братство – таємна політична організація, створена з ініціативи Миколи Костомарова в грудні 1845 – січні 1846 року в Києві. Кирило-мефодіївці пропагували свободу, рівність, братерство як основу для створення нового суспільства. Вони прагнули ліквідувати кріпацтво, хотіли рівності станів, доступності освіти тощо. До братства у квітні 1846 року приєднався Тарас Шевченко. Восени 1846 року кількість членів таємного товариства сягнула дванадцяти осіб. Але навесні наступного року влада припинила діяльність Кирило-Мефодіївського братства, і більшість його членів опинилися за ґратами. Шевченка віддали в солдати, Костомаров був засланий до Саратова.
