Київ – 30 березня – Міжнародний день захисту Землі. Серед найбільших українських екологічних негараздів експерти називають забруднення повітря і водоймищ, неекологічне будівництво, а також знищення родючості ґрунтів. При цьому основну проблему фахівці вбачають у бездіяльності держави та низькій екологічній культурі громадян.
Будівництво, демонтаж та видобування корисних копалин – найбільші забруднювачі навколишнього середовища у галузі промисловості. Про це говорить експерт з екобудівництва Андрій Бобровицький, посилаючись на дослідження міжнародного видання «The Economist».
Екологічне будівництво він вважає «ключовим питанням для збереження планети». За його словами, третина приміщень, збудованих у звичайний спосіб, є непридатними для життя, адже через використання штучних матеріалів «повітря у них є гіршим, ніж на виробництвах». Окрім того, такі технології шкодять навколишньому середовищу, зазначає експерт.
«Один кубометр бетону – одна тонна вуглецю в атмосферу. Це впливає на глобальне потепління. Можна побудувати хати, використовуючи дерево і глину, очерет, солому, хмиз, мох для утеплення, – розповідає фахівець. – Ці матеріали є повністю відновними і під час їхнього видобутку майже не використовуються енергоносії. Значна частка цих матеріалів – натуральні, і потім у цих будинках ще й можна жити».
В Україні екобудівництво нині не є надто популярним, попри те, що в Австрії та Англії це – поширена практика, зазначає Андрій Бобровицький. За його словами, екобудинки довговічні – можуть функціонувати від 500 до 800 років. Водночас такі споруди є економічно вигіднішими, адже квадратний метр у звичайному будинку обходиться у 4500 гривень, тоді як у екологічно збудованому – лише у 1500 гривень.
Українське суспільство є екологічно некультурним
Найбільшої шкоди українській екології, за словами директора Київського екологічно-культурного центру Володимира Борейка, наразі завдають забруднення повітря та водоймищ, знищення біологічного різноманіття і наслідки Чорнобильської трагедії. Водночас зниження родючості ґрунтів – чи не основна проблема, адже попри те, що вона загрожує Україні втратою сільського господарства, держава не займається її вирішенням, зазначає експерт.
«Завдяки таким ґрунтам, які ми зараз маємо, ми можемо мати в 10-20 разів більше сільгосппродукції. Але треба підходити як господар, а не банкрут, який прийшов зібрав врожай, поклав гроші у банк і все. Природа має свої права, свої свободи, вона теж є суб’єктом права і суб’єктом моралі», – наголошує експерт.
Українське суспільство, за словами Володимира Борейка, має недостатню екологічну культуру, на відміну від, наприклад, англійського та німецького, адже не пам’ятає своїх екологічних традицій. Воно має слабке екологічне законодавство, а також неналежним чином ставиться до природних ресурсів.
Будівництво, демонтаж та видобування корисних копалин – найбільші забруднювачі навколишнього середовища у галузі промисловості. Про це говорить експерт з екобудівництва Андрій Бобровицький, посилаючись на дослідження міжнародного видання «The Economist».
Екологічне будівництво він вважає «ключовим питанням для збереження планети». За його словами, третина приміщень, збудованих у звичайний спосіб, є непридатними для життя, адже через використання штучних матеріалів «повітря у них є гіршим, ніж на виробництвах». Окрім того, такі технології шкодять навколишньому середовищу, зазначає експерт.
Один кубометр бетону – одна тонна вуглецю в атмосферу. Це впливає на глобальне потеплінняАндрій Бобровицький
В Україні екобудівництво нині не є надто популярним, попри те, що в Австрії та Англії це – поширена практика, зазначає Андрій Бобровицький. За його словами, екобудинки довговічні – можуть функціонувати від 500 до 800 років. Водночас такі споруди є економічно вигіднішими, адже квадратний метр у звичайному будинку обходиться у 4500 гривень, тоді як у екологічно збудованому – лише у 1500 гривень.
Українське суспільство є екологічно некультурним
Найбільшої шкоди українській екології, за словами директора Київського екологічно-культурного центру Володимира Борейка, наразі завдають забруднення повітря та водоймищ, знищення біологічного різноманіття і наслідки Чорнобильської трагедії. Водночас зниження родючості ґрунтів – чи не основна проблема, адже попри те, що вона загрожує Україні втратою сільського господарства, держава не займається її вирішенням, зазначає експерт.
Завдяки таким ґрунтам, які ми зараз маємо, ми можемо мати в 10-20 разів більше сільгосппродукції. Але треба підходити як господарВолодимир Борейко
Українське суспільство, за словами Володимира Борейка, має недостатню екологічну культуру, на відміну від, наприклад, англійського та німецького, адже не пам’ятає своїх екологічних традицій. Воно має слабке екологічне законодавство, а також неналежним чином ставиться до природних ресурсів.
