Київ – Українці не можуть поки що віднайти свого морального авторитета, такого, яким для чехів залишається Вацлав Гавел. Про це говорили на вечорі пам’яті першого президента Чехії, дисидента, письменника і громадського діяча у столичному театрі «Сузір’я». На захід прийшли українські і чеські дипломати, студенти та діячі культури.
Називати речі своїми іменами – ось головна чеснота Вацлава Гавела як політика і як людини, зауважив на вечорі пам’яті посол Чеської Республіки в Україні Іван Почух. «Він був однаково чесним і в 70-х, коли був дисидентом, і у 90-х – за часів свого президентства», – додав дипломат.
Чеський досвід, серед іншого, навчив українців ненасильницькому опору, і двічі цей опір був успішним: у 1991, коли виборювали незалежність, і в 2004, коли відбулася Помаранчева революція, як спротив проти фальсифікацій на виборах, зауважує політолог Олексій Гарань. Але, за його словами, це не зробило українську політику моральною.
«Тому що, коли є абстрактна боротьба добра і зла, дуже легко робити екзистенційний вибір і підтримувати добро. А коли є реальне життя, у якому дуже багато чого купується і продається…Тому, я думаю, і виник попит на участь в політиці так званих моральних лідерів, – вважає політолог.– Українцям можна тільки побажати, щоб вдалося зробити те, що вдалося Вацлаву Гавелу – зробити політику моральною».
«Якби чехи чекали появи Гавела – Оксамитової революції не було б»
Вшанувати пам'ять Вацлава Гавела прийшли українські громадські та культурні діячі, які були особисто знайомі із ним і могли розповісти про Гавела не тільки як про політика і дисидента, а й як про драматурга, окремі п’єси якого показували на сценах Києва.
Про ставлення сучасних молодих українців до Гавела як історичної постаті розповів студент Олександр Голубов, який переміг на конкурсі есеїв «Свобода, демократія та європейський вибір. Уроки Вацлава Гавела для України».
«Для мене Вацлав Гавел – це, перш за все, вчинок. Вчинок, який виражається його ж словами про те, що людина повинна поводитися так, як, на її думку, повинні поводитися усі, – зазначив Олександр. – Якби майбутній чеський президент чекав, доки суспільство буде готове до його появи, він би ніколи не став президентом. Якби чехи чекали, доки у них з’явиться Гавел, у них би ніколи не було Оксамитової революції».
Окрім того, на вечорі лунали уривки із п’єс та одного із найвідоміших есеїв Гавела «Сила безсилих», присвяченого внутрішній свободі людини, яка не боїться.
Називати речі своїми іменами – ось головна чеснота Вацлава Гавела як політика і як людини, зауважив на вечорі пам’яті посол Чеської Республіки в Україні Іван Почух. «Він був однаково чесним і в 70-х, коли був дисидентом, і у 90-х – за часів свого президентства», – додав дипломат.
Чеський досвід, серед іншого, навчив українців ненасильницькому опору, і двічі цей опір був успішним: у 1991, коли виборювали незалежність, і в 2004, коли відбулася Помаранчева революція, як спротив проти фальсифікацій на виборах, зауважує політолог Олексій Гарань. Але, за його словами, це не зробило українську політику моральною.
Українцям можна тільки побажати, щоб вдалося зробити те, що вдалося Вацлаву Гавелу – зробити політику моральноюОлексій Гарань
«Якби чехи чекали появи Гавела – Оксамитової революції не було б»
Вшанувати пам'ять Вацлава Гавела прийшли українські громадські та культурні діячі, які були особисто знайомі із ним і могли розповісти про Гавела не тільки як про політика і дисидента, а й як про драматурга, окремі п’єси якого показували на сценах Києва.
Про ставлення сучасних молодих українців до Гавела як історичної постаті розповів студент Олександр Голубов, який переміг на конкурсі есеїв «Свобода, демократія та європейський вибір. Уроки Вацлава Гавела для України».
Для мене Вацлав Гавел – це, перш за все, вчинокОлександр Голубов
Окрім того, на вечорі лунали уривки із п’єс та одного із найвідоміших есеїв Гавела «Сила безсилих», присвяченого внутрішній свободі людини, яка не боїться.
