Київ – Українська газотранспортна система є важливою для Європейського Союзу. Про це в інтерв’ю Радіо Свобода сказав посол Великої Британії в Україні Лі Тернер. За його словами, пропозиція української сторони щодо участі у тристоронньому газотранспортному консорціумі є цікавою для ЄС. Проте для рішення щодо участі чи неучасті у консорціумі європейським компаніям необхідна інформація, якої наразі немає.
– Яка позиція Британії щодо газопроводів, які транспортуватимуть каспійський газ до Європи? Який варіант був би оптимальним?
– На нашу думку, запорукою безпечного постачання енергоресурсів є диверсифікація джерел постачання. Для Європейського Союзу є багато можливих джерел енергопостачання. З приводу трубопроводів, які постачають каспійський газ до Європи, ми думаємо, що загалом гарно їх мати наряду із диверсифікацією постачання, наприклад, скрапленим природним газом, який дуже легко можна транспортувати з різноманітних джерел. Йдеться також і про так званий нетрадиційний газ. Це все разом може допомогти Європі диверсифікувати енергопостачання. Ми це підтримуємо. Але ми не підтримуємо якусь конкретну схему трубопроводів, оскільки, на нашу думку, це має бути комерційне рішення компаній.
– А чи важлива для Європейського Союзу українська газотранспортна система?
– Загалом, українська ГТС важлива для Євросоюзу. Це газотранспортна система, яка транспортує багато газу з Росії та Середньої Азії.
– Зараз видобуток нафти та газу на шельфі Північного моря падає. Як, зважаючи на це, Британія вибудовуватиме енергетичну стратегію?
– Важко говорити про довгострокову перспективу, але ми впевнені, що дуже важливо мати диверсифікацію енергопостачання. Ми підходимо до цього питання з точки зору якомога більшого використовування низьковуглеводневих джерел енергії. У 2010 британське Міністерство енергетики та зміни клімату опублікувало дослідження під назвою «2050 Pathway Analysis». Тут ідеться про різні сценарії для енергопостачання Британії до 2050 року. Ми маємо зобов’язання знизити викиди парникових газів на, як мінімум, 80% до 2050 року порівняно з 1990 роком. З огляду на наші можливості зрозуміло, якими б не були комбінації, у 2050 році корисні копалини залишатимуться частиною енергобалансу, включаючи природний газ, зокрема, і скраплений. Також ми продовжуватимемо розвивати інші джерела, зокрема, ядерну енергетику та відновлювальні джерела енергоресурсів. Зараз Британія є одним зі світових лідерів із виробництва вітрової енергетики.
– Нафтогазова компанія Shell планує інвестувати у видобуток сланцевого газу в Україні близько 600 мільйонів доларів. А чому Британія не розвиває у себе видобуток сланцевого газу?
– Британія досягла чималого поступу в питанні видобутку так званого нетрадиційного газу, включаючи сланцевий на півночі Британії. Ми вітаємо те, що зараз відбувається в Україні. Інвестиційний потенціал контракту, який був підписаний між компанією Shell та українським урядом, становить понад 800 мільйонів доларів. Ми дуже сподіваємося, що співпраця між урядом України та Shell буде плідною задля реалізації потенціалу цього контракту. Компанія Shell уже багато років тісно співпрацює з українським урядом. Але для того, щоб виконати більшість умов контракту, необхідна тісна співпраця з боку українського уряду, так само, як і з боку компанії Shell. Зараз у Британії запущені кілька проектів із видобутку нетрадиційного газу. Це галузь, де певні зацікавлені групи мають важливі домовленості, пов’язані із захистом довкілля. Ми хочемо бути впевненими, що ми маємо законодавство щодо використання нетрадиційного газу, яке не завдаватиме шкоди навколишньому середовищу.
– Ціна російського газу, який Британія закуповує у «Газпрому», є однією із найнижчих у Європі. Як Вам це вдається?
– У Британії комерційні енергетичні компанії беруть участь у переговорах щодо ціни газу. Тож це, швидше, комерційне питання. Але, я думаю, що запорука успіху низької ціни на газ для всіх країн однакова. Якщо ви хочете мати найоптимальнішу ціну, для цього потрібно мати різних постачальників. Відтак можна вести переговори з позиції конкурентоспроможної сили.
– У своїх блогах Ви писали, що Україна має підвищувати ціну газу для населення. Зараз в Україні близько 14-15 мільйонів пенсіонерів, 12 із яких мають дуже низьку пенсію, приблизно 800 гривень. Держава не зможе їх усіх дотувати, це неможливо. Яким може бути вихід із ситуації?
– Ви сказали «неможливо», але, як на мене, це дуже різке слово. Нинішня система недоцільного субсидування не є життєздатною, дуже дешевий газ постачається багатьом споживачам, незалежно від того, чи потребують вони фінансової допомоги, а серед них, наприклад, є і насправді заможні люди з басейнами, що підігріваються газом. Наразі український уряд витрачає величезні кошти, субсидуючи ціну газу для всіх. Європейський Союз та міжнародні фінансові інституції, такі як Світовий банк та ЄБРР, запропонували фінансову підтримку соціальних програм, яких Україна потребувала для підтримки людей, яким необхідна фінансова допомога у разі зростання ціни газу. Це не є неможливим, але вимагає цілеспрямованої роботи. Утім, у перспективі це виглядає більш життєздатно, ніж просто субсидувати весь внутрішній газовий сектор. Цей варіант також кращий для незаможних українців, ніж просто субсидування ціну на газ, чого Україна робити не в змозі.
– Україна має ще одну проблему: великі заводи використовують старе енергозатратне обладнання, не запроваджуючи його модернізацію, і влада їх також субсидує дешевим газом…
– Наскільки я розумію, деякі підприємства платять ринкову ціну газу. Але Ви маєте рацію у тому, що надмірне субсидування нівелює стимул щодо енергозбереження. Якщо ціна енергоносіїв дуже низька, у випадку з українськими споживачами занижена, люди мають менше стимулів для встановлення енергоефективних технологій.
– Українсько-російські газові переговори тривають близько двох років. І, схоже, вони заходять у глухий кут. Чи не могла б, наприклад, Британія, як потужна країна, виступити посередником у цих переговорах?
– Упродовж останніх 20 років Україна і Росія мали успіх у досягненні порозуміння під час переговорів. Я сподіваюся, що так буде і цього разу. Я не думаю, що залучення до переговорів Британії чи іншої країни значною мірою може допомогти.
– Щодо газотранспортного консорціуму між Україною, Росією та ЄС. Які європейські енергетичні компанії мають бути представлені у цьому консорціумі?
– Пропозиція, що європейські компанії мають бути залучені до створення газового консорціуму, як частина українсько-російського переговорного процесу, є цікавою. Я думаю, що для того, щоб європейські компанії ухвалили рішення приєднуватися чи не приєднуватися до газотранспортного консорціуму, вони мають розуміти напевно, якою буде їхня роль. На даний момент я маю відчуття, що українці чекають від європейських компаній якоїсь допомоги, або чекають, що ЄС запропонує конкретну компанію. Це не працює, тому що комерційні компанії мають ухвалити власне рішення. А для того, щоб ухвалити таке рішення, їм необхідна інформація щодо угоди про консорціум. До цього часу я її не бачу. Також мені не відомо про які-небудь запрошення з боку української сторони.
– А чи цікаво британським компаніям інвестувати у розвиток альтернативної енергетики в Україні? Які з напрямків: біогаз, біомаса, вітрова та сонячна енергетики, малі ГЕС – можуть зацікавити британські компанії?
– Британські кампанії є світовими лідерами у багатьох напрямках альтернативної та відновлювальної енергетики. Я вже казав, що Британія лідирує у виробництві вітрової енергетики. Якщо ви летітимете літаком до Лондона і пролітатимете над Ла-Маншем, ви зможете побачити велику площу з гігантськими вітровими турбінами, що стоять у морі на південному сході Британії і виробляють енергетику. Британія також має довгу історію гідроенергетики. Іншим напрямом для інвесторів може бути модернізація котлів та системи централізованого теплопостачання. У британському посольстві працює комерційний відділ, співробітники якого залюбки нададуть необхідну інформацію та вислухають пропозиції й запитання від британських компаній, що зацікавляться цим ринком.
– Як у посольстві Великої Британії застосовують енергоощадні технології?
– Ми вживаємо багато заходів щодо заощадження електроенергії у посольстві. Наприклад, ми всі використовуємо економні лампочки, ми маємо таймер, який автоматично вимикає світло у кімнатах, ми розділяємо папір, пластик та скло і здаємо на переробку. Це все допомагає. У моїй резиденції ми постійно моніторимо споживання електроенергії. У нас на стіні є графік, де щомісяця ми намагаємося показати, як можна скоротити споживання електрики. Ми також намагаємося заохотити розвиток енергоефективності в Україні. Два роки тому посольство запустило проект «Бережи енергію! Заощаджуй гроші!», який заохочує людей підраховувати, скільки грошей вони можуть заощадити, запровадивши енергоощадні заходи. А 1 березня ми презентували новий сайт – teenergy.com.ua, де йдеться про те, якими є особливості екологічного будинку. У режимі онлайн ви можете ходити по цьому будинку і спостерігати за всіма можливими варіантами заощадження енергії. Незабаром на Ті-нерджі сайті розпочнеться онлайн-вікторина, яка впродовж двох тижнів буде тестувати знання відвідувачів сайту з енергозбереження. На найактивніших учасників, які нададуть найбільшу кількість правильних відповідей, чекають дуже гарні призи, зокрема, електронні книги.
– Яка позиція Британії щодо газопроводів, які транспортуватимуть каспійський газ до Європи? Який варіант був би оптимальним?
– На нашу думку, запорукою безпечного постачання енергоресурсів є диверсифікація джерел постачання. Для Європейського Союзу є багато можливих джерел енергопостачання. З приводу трубопроводів, які постачають каспійський газ до Європи, ми думаємо, що загалом гарно їх мати наряду із диверсифікацією постачання, наприклад, скрапленим природним газом, який дуже легко можна транспортувати з різноманітних джерел. Йдеться також і про так званий нетрадиційний газ. Це все разом може допомогти Європі диверсифікувати енергопостачання. Ми це підтримуємо. Але ми не підтримуємо якусь конкретну схему трубопроводів, оскільки, на нашу думку, це має бути комерційне рішення компаній.
– А чи важлива для Європейського Союзу українська газотранспортна система?
– Загалом, українська ГТС важлива для Євросоюзу. Це газотранспортна система, яка транспортує багато газу з Росії та Середньої Азії.
– Зараз видобуток нафти та газу на шельфі Північного моря падає. Як, зважаючи на це, Британія вибудовуватиме енергетичну стратегію?
– Важко говорити про довгострокову перспективу, але ми впевнені, що дуже важливо мати диверсифікацію енергопостачання. Ми підходимо до цього питання з точки зору якомога більшого використовування низьковуглеводневих джерел енергії. У 2010 британське Міністерство енергетики та зміни клімату опублікувало дослідження під назвою «2050 Pathway Analysis». Тут ідеться про різні сценарії для енергопостачання Британії до 2050 року. Ми маємо зобов’язання знизити викиди парникових газів на, як мінімум, 80% до 2050 року порівняно з 1990 роком. З огляду на наші можливості зрозуміло, якими б не були комбінації, у 2050 році корисні копалини залишатимуться частиною енергобалансу, включаючи природний газ, зокрема, і скраплений. Також ми продовжуватимемо розвивати інші джерела, зокрема, ядерну енергетику та відновлювальні джерела енергоресурсів. Зараз Британія є одним зі світових лідерів із виробництва вітрової енергетики.
– Нафтогазова компанія Shell планує інвестувати у видобуток сланцевого газу в Україні близько 600 мільйонів доларів. А чому Британія не розвиває у себе видобуток сланцевого газу?
Інвестиційний потенціал контракту між компанією Shell та українським урядом становить понад 800 мільйонів доларів
– Британія досягла чималого поступу в питанні видобутку так званого нетрадиційного газу, включаючи сланцевий на півночі Британії. Ми вітаємо те, що зараз відбувається в Україні. Інвестиційний потенціал контракту, який був підписаний між компанією Shell та українським урядом, становить понад 800 мільйонів доларів. Ми дуже сподіваємося, що співпраця між урядом України та Shell буде плідною задля реалізації потенціалу цього контракту. Компанія Shell уже багато років тісно співпрацює з українським урядом. Але для того, щоб виконати більшість умов контракту, необхідна тісна співпраця з боку українського уряду, так само, як і з боку компанії Shell. Зараз у Британії запущені кілька проектів із видобутку нетрадиційного газу. Це галузь, де певні зацікавлені групи мають важливі домовленості, пов’язані із захистом довкілля. Ми хочемо бути впевненими, що ми маємо законодавство щодо використання нетрадиційного газу, яке не завдаватиме шкоди навколишньому середовищу.
– Ціна російського газу, який Британія закуповує у «Газпрому», є однією із найнижчих у Європі. Як Вам це вдається?
– У Британії комерційні енергетичні компанії беруть участь у переговорах щодо ціни газу. Тож це, швидше, комерційне питання. Але, я думаю, що запорука успіху низької ціни на газ для всіх країн однакова. Якщо ви хочете мати найоптимальнішу ціну, для цього потрібно мати різних постачальників. Відтак можна вести переговори з позиції конкурентоспроможної сили.
– У своїх блогах Ви писали, що Україна має підвищувати ціну газу для населення. Зараз в Україні близько 14-15 мільйонів пенсіонерів, 12 із яких мають дуже низьку пенсію, приблизно 800 гривень. Держава не зможе їх усіх дотувати, це неможливо. Яким може бути вихід із ситуації?
Дешевий газ постачається багатьом споживачам, незалежно від того, чи потребують вони фінансової допомоги. Є і заможні люди з басейнами, що підігріваються газом
– Ви сказали «неможливо», але, як на мене, це дуже різке слово. Нинішня система недоцільного субсидування не є життєздатною, дуже дешевий газ постачається багатьом споживачам, незалежно від того, чи потребують вони фінансової допомоги, а серед них, наприклад, є і насправді заможні люди з басейнами, що підігріваються газом. Наразі український уряд витрачає величезні кошти, субсидуючи ціну газу для всіх. Європейський Союз та міжнародні фінансові інституції, такі як Світовий банк та ЄБРР, запропонували фінансову підтримку соціальних програм, яких Україна потребувала для підтримки людей, яким необхідна фінансова допомога у разі зростання ціни газу. Це не є неможливим, але вимагає цілеспрямованої роботи. Утім, у перспективі це виглядає більш життєздатно, ніж просто субсидувати весь внутрішній газовий сектор. Цей варіант також кращий для незаможних українців, ніж просто субсидування ціну на газ, чого Україна робити не в змозі.
– Україна має ще одну проблему: великі заводи використовують старе енергозатратне обладнання, не запроваджуючи його модернізацію, і влада їх також субсидує дешевим газом…
– Наскільки я розумію, деякі підприємства платять ринкову ціну газу. Але Ви маєте рацію у тому, що надмірне субсидування нівелює стимул щодо енергозбереження. Якщо ціна енергоносіїв дуже низька, у випадку з українськими споживачами занижена, люди мають менше стимулів для встановлення енергоефективних технологій.
– Українсько-російські газові переговори тривають близько двох років. І, схоже, вони заходять у глухий кут. Чи не могла б, наприклад, Британія, як потужна країна, виступити посередником у цих переговорах?
– Упродовж останніх 20 років Україна і Росія мали успіх у досягненні порозуміння під час переговорів. Я сподіваюся, що так буде і цього разу. Я не думаю, що залучення до переговорів Британії чи іншої країни значною мірою може допомогти.
– Щодо газотранспортного консорціуму між Україною, Росією та ЄС. Які європейські енергетичні компанії мають бути представлені у цьому консорціумі?
Маю відчуття, що українці чекають від європейських компаній якоїсь допомоги, або чекають, що ЄС запропонує конкретну компанію
– Пропозиція, що європейські компанії мають бути залучені до створення газового консорціуму, як частина українсько-російського переговорного процесу, є цікавою. Я думаю, що для того, щоб європейські компанії ухвалили рішення приєднуватися чи не приєднуватися до газотранспортного консорціуму, вони мають розуміти напевно, якою буде їхня роль. На даний момент я маю відчуття, що українці чекають від європейських компаній якоїсь допомоги, або чекають, що ЄС запропонує конкретну компанію. Це не працює, тому що комерційні компанії мають ухвалити власне рішення. А для того, щоб ухвалити таке рішення, їм необхідна інформація щодо угоди про консорціум. До цього часу я її не бачу. Також мені не відомо про які-небудь запрошення з боку української сторони.
– А чи цікаво британським компаніям інвестувати у розвиток альтернативної енергетики в Україні? Які з напрямків: біогаз, біомаса, вітрова та сонячна енергетики, малі ГЕС – можуть зацікавити британські компанії?
– Британські кампанії є світовими лідерами у багатьох напрямках альтернативної та відновлювальної енергетики. Я вже казав, що Британія лідирує у виробництві вітрової енергетики. Якщо ви летітимете літаком до Лондона і пролітатимете над Ла-Маншем, ви зможете побачити велику площу з гігантськими вітровими турбінами, що стоять у морі на південному сході Британії і виробляють енергетику. Британія також має довгу історію гідроенергетики. Іншим напрямом для інвесторів може бути модернізація котлів та системи централізованого теплопостачання. У британському посольстві працює комерційний відділ, співробітники якого залюбки нададуть необхідну інформацію та вислухають пропозиції й запитання від британських компаній, що зацікавляться цим ринком.
– Як у посольстві Великої Британії застосовують енергоощадні технології?
Ми намагаємося заохотити розвиток енергоефективності в Україні. Два роки тому посольство запустило проект «Бережи енергію! Заощаджуй гроші!»
– Ми вживаємо багато заходів щодо заощадження електроенергії у посольстві. Наприклад, ми всі використовуємо економні лампочки, ми маємо таймер, який автоматично вимикає світло у кімнатах, ми розділяємо папір, пластик та скло і здаємо на переробку. Це все допомагає. У моїй резиденції ми постійно моніторимо споживання електроенергії. У нас на стіні є графік, де щомісяця ми намагаємося показати, як можна скоротити споживання електрики. Ми також намагаємося заохотити розвиток енергоефективності в Україні. Два роки тому посольство запустило проект «Бережи енергію! Заощаджуй гроші!», який заохочує людей підраховувати, скільки грошей вони можуть заощадити, запровадивши енергоощадні заходи. А 1 березня ми презентували новий сайт – teenergy.com.ua, де йдеться про те, якими є особливості екологічного будинку. У режимі онлайн ви можете ходити по цьому будинку і спостерігати за всіма можливими варіантами заощадження енергії. Незабаром на Ті-нерджі сайті розпочнеться онлайн-вікторина, яка впродовж двох тижнів буде тестувати знання відвідувачів сайту з енергозбереження. На найактивніших учасників, які нададуть найбільшу кількість правильних відповідей, чекають дуже гарні призи, зокрема, електронні книги.
