Комуністка Гінзбург хоче закрити половину українських архівів

Київ – Закрити половину архівів в Україні висловила бажання голова Державної архівної служби Ольга Гінзбург. Вона зробила таку заяву у відповідь на запитання про запровадження європейських норм відкритості архівів. На думку Гінзбург, доступ до них в Україні дозволений надто широкому колу людей. Водночас Радіо Свобода стали відомі випадки, коли інформацію про репресованих сталінським режимом не можуть отримати їхні найближчі родичі

Сергія Семенка розстріляли у криворізькій в’язниці між 1944 та 1947 роками – це єдине, що відомо про долю учасника національно-визвольної боротьби, заарештованого разом із сім’єю, а пізніше розстріляного комуністами. Про це розповів Радіо Свобода його нащадок Павло Подобєд. Дізнатися більше про прапрадіда неможливо через те, що у Держархіві погоджуються надавати документи лише дітям або сестрі Сергія Семенка, яких уже немає серед живих, каже Подобєд.

«Мені присилають документ, у якому ясно написано, що усіх розстріляли. Я є онуком бабці, чийого брата розстріляли у Кривому Розі. Я хочу дізнатися, щоб поїхати свічку поставити, але невідомо, де лежить людина – чи його розстріляли більшовики у криворізькій в’язниці, чи його десь кинули у колгоспну яму. Я хочу про це знати. А мені приходить відповідь, що його діти мають потурбуватися. Ті діти, які у Пермиловому (Архангельської області на півночі Росії, куди висилали «спецпереселенців» – ред.) на лісоповалі лежать», – наголосив Подобєд.

Архів у нас настільки відкритий, що я б половину закрила – Гінзбург

За словами голови Державної архівної служби, комуністки Ольги Гінзбург, відмова у наданні документів родичам репресованих – це лише окремий випадок непорозуміння.

Водночас у відповідь на запитання щодо імплементації європейських норм відкритості архівів, зокрема, щодо вимог Європарламенту як умови підписання Угоди про асоціацію відкрити архіви про репресії комуністичного режиму, Гінзбург заявила: «Архів у нас сьогодні повністю відкритий. Ми настільки відкрилися, що якби моя воля була, то я б половину закрила. Тому що ми вже настільки відкрилися, що весь світ приїжджає і вивчає українські архіви, що і куди переміщалося. Весь час шукають в архівах, а що ж до України завезли з інших країн, якби його забрати. А нам ніхто свої фонди не показує, що ж вони вивезли з нашої країни і що ми мусимо в них забрати».

Тим, хто шукає інформацію про родичів, постійно відмовляють – Ясиневич

Практика свідчить, що архівні чиновники довільно трактують поняття «конфіденційної інформації». Доступ до інформації про порушення прав людини та жертв репресій фактично закритий для дослідників і ускладнений для родичів, зазначила у коментарі для Радіо Свобода керівник проектів Центру вивчення визвольного руху Ярина Ясиневич.

За даними експертного опитування, проведеного центром, понад 86 відсотків дослідників стикалися із обмеженням доступу до інформації, повідомила вона.

«Ми бачимо ситуацію, коли чиновник низового рівня перестраховується і трактує ситуацію на власний розсуд. Вони вважають, що краще не надавати доступу до документів, ніж надавати. Закон надає їм таку можливість, але вони абсолютно не зважають на право суспільства знати і на право родичів дізнатися про жертви і право істориків встановлювати імена тих жертв, які не встановлені. До нас приходять люди, які шукають інформацію про своїх родичів, які постійно стикаються з тим, що відмовляють, іноді навіть під тим приводом, що не зовсім правильно оформлений запит», – розповіла вона.

Ярина Ясиневич нагадала, що інформаційні запити до архівних установ, як і запити до органів влади, згідно з законом про доступ до публічної інформації укладають у довільній формі.