Київ – Київська влада виділила кошти на відновлення Стрітенської церкви, збудованої в Києві за часів князя Ярослава Мудрого та зруйнованої за радянського режиму. Київрада розглянула це питання з ініціативи депутатів від опозиції. Між тим, представники інших конфесій не виключають, що фактично ці кошти можуть не виділити з бюджету столиці. Краєзнавці ж застерігають, що нову будівлю мають передовсім вписати в архітектурний ансамбль, а не точно скопіювати з оригінальних креслень.
Церква Стрітення Господнього – одна з найдавніших храмових споруд у Києві. Побудована князем Ярославом Мудрим в 11 столітті, вона першою відкривалася очам гостей Києва, що входили до міста Західною брамою. Спершу храм був дерев’яним, потім – кам’яним, востаннє його перебудовували у середині 19 століття.
У 1930-х роках храм підірвали за вказівкою радянської влади, після того, як, за свідченнями очевидців, сталося чудо – потьмянілі бані церкви оновилися й засяяли золотом.
Попри обіцянки трьох президентів храм відновлюють 15 років
Днями Київрада проголосувала за те, щоб відновити храм коштом міста, і виділити на розробку проекту 4 з половиною мільйони гривень з цьогорічного бюджету.
На місці знищеної святині вже діє однойменна Стрітенська капличка. Її відвідували президенти Леонід Кучма, Віктор Ющенко, та Віктор Янукович (на посаді прем’єра), і всі вони обіцяли допомогти відновити храм, каже настоятель каплички, протоієрей Сергій Ткачук. Попри це, за його словами, справа рухається надзвичайно повільно.
«Відродження Стрітенської церкви, явище незвичайне, так само як і знищення її: це боротьба добра зі злом. Це перша в Києві церква, відродження якої ініціює не влада, а самі кияни, релігійна громада. Тому це так складно робити. Ми боремося за відновлення храму вже 15 років. І те, що Київрада проголосувала за виділення коштів на проект храму – не інакше, як чудо Господнє», – вважає настоятель.
Гроші «на храм»: хто отримає?
Один з ініціаторів виділення Київською міською радою коштів на Стрітенську церкву, депутат фракції БЮТ у Київраді Олександр Бригинець нагадує, що минулого року міськрада вже ухвалювала рішення фінансувати проект відновлення цього храму, але кошти так і не були виділені. Він зазначає, що ситуація може повторитися, оскільки цього року кошти теж закладені у «незахищену» статтю бюджету – таку, яка може бути невиконана через брак коштів.
Крім того, Олександр Бригинець не виключає варіанту, за якого вже збудований храм міська влада може передати УПЦ Московського патріархату. У Київській міській державній адміністрації ймовірність реального виділення коштів на храм та його конфесійну приналежність не коментують.
У прес-службі Української православної церкви Московського патріархату кажуть, що не знають про те, що на місці Стрітенської церкви діє капличка церкви Київського патріархату. Але теж не виключають того, що коштів ініціатори відновлення храму не отримають. Про це Радіо Свобода заявив прес-секретар Предстоятеля УПЦ МП протоієрей Георгій Коваленко: «Якщо вирішили відновити храм – слава Богу. Але наскільки це реально – інше питання. Бо незрідка Київрада ухвалює рішення, але коштів на його реалізацію не виділяє. Подібна ситуація була і з нашим кафедральним собором: влада Києва вирішила виділити 11 мільйонів, ми спершу зраділи, але грошей тих так і не побачили. Коли над храмом засяють золоті хрести – тоді й буде що коментувати».
Найважче завдання – вписати храм у новий ландшафт – історик
Львівська площа, яка ще за часів Київської Русі була західними воротами Києва, нині є однією з найщільніше забудованих його частин. Свого часу тут не змогли знайти місця для виходу з уже збудованої станції метро, а довкола підвалин Стрітенської церкви виросла Торговельно-Промислова палата та інші сучасні будівлі. Тому найскладнішим завданням є вписати відновлений храм у цей ландшафт, вважає дослідник історії Києва Михайло Кальницький.
«Відновлення відомого храму з великою історією – однозначно потрібне. Але є проблеми з приводу того, як його у тому місці розмістити. Раніше там було кладовище, велика садиба, а зараз з’явилися нові будівлі, які зносити не будуть. Чи не варто розмістити там храм, збудований у старому дусі, але новий за проектом?», – говорить києвознавець.
Настоятель Стрітенської каплиці Сергій Ткачук не виключає такого варіанту. За його словами, фундамент зруйнованого храму повністю дослідили археологи, але чи можна буде храм будувати просто на старому фундаменті, чи руїни стануть окремим музейним об’єктом – має вирішити технічна експертиза під час розробки проекту відновлення Стрітенської церкви.
Церква Стрітення Господнього – одна з найдавніших храмових споруд у Києві. Побудована князем Ярославом Мудрим в 11 столітті, вона першою відкривалася очам гостей Києва, що входили до міста Західною брамою. Спершу храм був дерев’яним, потім – кам’яним, востаннє його перебудовували у середині 19 століття.
У 1930-х роках храм підірвали за вказівкою радянської влади, після того, як, за свідченнями очевидців, сталося чудо – потьмянілі бані церкви оновилися й засяяли золотом.
Попри обіцянки трьох президентів храм відновлюють 15 років
Днями Київрада проголосувала за те, щоб відновити храм коштом міста, і виділити на розробку проекту 4 з половиною мільйони гривень з цьогорічного бюджету.
На місці знищеної святині вже діє однойменна Стрітенська капличка. Її відвідували президенти Леонід Кучма, Віктор Ющенко, та Віктор Янукович (на посаді прем’єра), і всі вони обіцяли допомогти відновити храм, каже настоятель каплички, протоієрей Сергій Ткачук. Попри це, за його словами, справа рухається надзвичайно повільно.
«Відродження Стрітенської церкви, явище незвичайне, так само як і знищення її: це боротьба добра зі злом. Це перша в Києві церква, відродження якої ініціює не влада, а самі кияни, релігійна громада. Тому це так складно робити. Ми боремося за відновлення храму вже 15 років. І те, що Київрада проголосувала за виділення коштів на проект храму – не інакше, як чудо Господнє», – вважає настоятель.
Гроші «на храм»: хто отримає?
Один з ініціаторів виділення Київською міською радою коштів на Стрітенську церкву, депутат фракції БЮТ у Київраді Олександр Бригинець нагадує, що минулого року міськрада вже ухвалювала рішення фінансувати проект відновлення цього храму, але кошти так і не були виділені. Він зазначає, що ситуація може повторитися, оскільки цього року кошти теж закладені у «незахищену» статтю бюджету – таку, яка може бути невиконана через брак коштів.
Крім того, Олександр Бригинець не виключає варіанту, за якого вже збудований храм міська влада може передати УПЦ Московського патріархату. У Київській міській державній адміністрації ймовірність реального виділення коштів на храм та його конфесійну приналежність не коментують.
У прес-службі Української православної церкви Московського патріархату кажуть, що не знають про те, що на місці Стрітенської церкви діє капличка церкви Київського патріархату. Але теж не виключають того, що коштів ініціатори відновлення храму не отримають. Про це Радіо Свобода заявив прес-секретар Предстоятеля УПЦ МП протоієрей Георгій Коваленко: «Якщо вирішили відновити храм – слава Богу. Але наскільки це реально – інше питання. Бо незрідка Київрада ухвалює рішення, але коштів на його реалізацію не виділяє. Подібна ситуація була і з нашим кафедральним собором: влада Києва вирішила виділити 11 мільйонів, ми спершу зраділи, але грошей тих так і не побачили. Коли над храмом засяють золоті хрести – тоді й буде що коментувати».
Найважче завдання – вписати храм у новий ландшафт – історик
Львівська площа, яка ще за часів Київської Русі була західними воротами Києва, нині є однією з найщільніше забудованих його частин. Свого часу тут не змогли знайти місця для виходу з уже збудованої станції метро, а довкола підвалин Стрітенської церкви виросла Торговельно-Промислова палата та інші сучасні будівлі. Тому найскладнішим завданням є вписати відновлений храм у цей ландшафт, вважає дослідник історії Києва Михайло Кальницький.
«Відновлення відомого храму з великою історією – однозначно потрібне. Але є проблеми з приводу того, як його у тому місці розмістити. Раніше там було кладовище, велика садиба, а зараз з’явилися нові будівлі, які зносити не будуть. Чи не варто розмістити там храм, збудований у старому дусі, але новий за проектом?», – говорить києвознавець.
Настоятель Стрітенської каплиці Сергій Ткачук не виключає такого варіанту. За його словами, фундамент зруйнованого храму повністю дослідили археологи, але чи можна буде храм будувати просто на старому фундаменті, чи руїни стануть окремим музейним об’єктом – має вирішити технічна експертиза під час розробки проекту відновлення Стрітенської церкви.
