Острог – Нещодавно мені у вихідний день зателефонував один знайомий-львів’янин. Взагалі корінні львів’яни люди делікатні, майже західноєвропейці, і вважають, що турбувати у вихідні можна родичів або дуже близьких приятелів. А тут… Цей знайомий розповів, що прочитав мою статтю в газеті «День» «Коріння хрестителя Русі», де наводилися аргументи на користь того, що князь Володимир Святий народився на Волині в селі Будятичі. Ось він та його приятель вирішили зробити посилання на цю мою роботу в російському та українському сегментах Вікіпедії у статтях «Володимир» і «Малуша». (Хто не знає – Малуша є матір’ю Володимира). Але через пару годин ці посилання зникли. Раніше теж зникала інформація в цих статтях, коли йшлося про українське походження хрестителя Русі.
Хто й чому це зробив, можна здогадатися. У сусідній з нами «братній» Росії гуманітарній сфері приділяють велику увагу – на відміну від нас. Працюють у цій сфері й структури спецслужб. У цій самій Росії (знову ж таки на відміну від нас) чудово розуміють: гуманітарна сфера це такий же важливий ресурс, як нафта, газ, зброя тощо. До речі, значну частину своїх доходів Росія отримує завдяки торгівлі гуманітарною продукцією – російськомовними книгами, кінофільмами, телепередачами тощо. Уже не кажу про чималі доходи від концертів «звьозд» російської попси.
У гуманітарній сфері історія, знакові історичні діячі – важливий капітал. Не дивно, що за ці фігури, попри їхню столітню чи навіть тисячолітню віддаленість, ведеться боротьба. Без сумніву, для східних слов’ян однією з таких фігур є князь Володимир – святитель Русі. Наприклад, росіяни вважали і вважають його персонажем російської історії. У 2002 році він був оголошений (це ж треба таке!) небесним покровителем військ Міністерства внутрішніх справ Російської Федерації. І це попри те, що Володимир більшу частину свого життя провів на землях українських, княжив у Києві, тут же й був похований.
Українці теж пошанували князя, помістивши його уявне зображення на одногривневій купюрі. Інша річ, наскільки ми розуміємо значення того, що зробила ця людина для розвитку землі української. Адже без Володимира не було б такої могутньої держави, яку ми звично називаємо Київською Руссю. Саме він був ключовою фігурою, яка стояла біля витоків давньоруської цивілізації.
Хто і як відзначатиме ювілей князя Володимира?
Точно не відомо, якого року народився князь Володимир. Літопис цього не фіксує. Однак хронологічні розрахунки дають підстави твердити, що сталося це десь на початку 60-их років Х століття. Найбільш вірогідною датою народження Володимира вважається 962-ий рік. Тобто наступного року виповнюється 1050 літ від його народження. Дата, як бачимо, «достатньо кругла». Але якщо вона може викликати певні дискусії, то 1000-ліття з часу смерті князя Володимира, яке припадає на 2015 рік, обговорень не викличе. Це не просто ювілеї, привід ще раз звернутися до дійсно вартісних сторінок свого минулого, а й чудова нагода осмислити своє місце в цивілізаційному розвитку людства.
Однак, боюся, що цього не розуміє наша «елітка», яка про ці річниці нічого не говорить, зате наступного року збирається помпезно святкувати 70-ліття напівміфічної «Молодої гвардії». І сумно, і смішно.
Проте, еліта російська, думаю, зуміє відзначити ювілеї «свого» Володимира. А особливо, можемо не сумніватися, постарається Російська православна церква, яка так активно будує «Русский мир».
До речі, мої вперті знайомі-галичани знову розмістили посилання на статтю «Коріння хрестителя Русі» у Вікіпедії. От якби ще наші очільники виявляли таку настирливість у гуманітарній сфері. Та це, здається, щось зі сфери фантастики.
Петро Кралюк – проректор Острозької академії
Думки, висловлені в рубриці «Точка зору», передають погляди самих авторів і не конче відображають позицію Радіо Свобода.
Хто й чому це зробив, можна здогадатися. У сусідній з нами «братній» Росії гуманітарній сфері приділяють велику увагу – на відміну від нас. Працюють у цій сфері й структури спецслужб. У цій самій Росії (знову ж таки на відміну від нас) чудово розуміють: гуманітарна сфера це такий же важливий ресурс, як нафта, газ, зброя тощо. До речі, значну частину своїх доходів Росія отримує завдяки торгівлі гуманітарною продукцією – російськомовними книгами, кінофільмами, телепередачами тощо. Уже не кажу про чималі доходи від концертів «звьозд» російської попси.
У гуманітарній сфері історія, знакові історичні діячі – важливий капітал. Не дивно, що за ці фігури, попри їхню столітню чи навіть тисячолітню віддаленість, ведеться боротьба. Без сумніву, для східних слов’ян однією з таких фігур є князь Володимир – святитель Русі. Наприклад, росіяни вважали і вважають його персонажем російської історії. У 2002 році він був оголошений (це ж треба таке!) небесним покровителем військ Міністерства внутрішніх справ Російської Федерації. І це попри те, що Володимир більшу частину свого життя провів на землях українських, княжив у Києві, тут же й був похований.
Українці теж пошанували князя, помістивши його уявне зображення на одногривневій купюрі. Інша річ, наскільки ми розуміємо значення того, що зробила ця людина для розвитку землі української. Адже без Володимира не було б такої могутньої держави, яку ми звично називаємо Київською Руссю. Саме він був ключовою фігурою, яка стояла біля витоків давньоруської цивілізації.
Хто і як відзначатиме ювілей князя Володимира?
Точно не відомо, якого року народився князь Володимир. Літопис цього не фіксує. Однак хронологічні розрахунки дають підстави твердити, що сталося це десь на початку 60-их років Х століття. Найбільш вірогідною датою народження Володимира вважається 962-ий рік. Тобто наступного року виповнюється 1050 літ від його народження. Дата, як бачимо, «достатньо кругла». Але якщо вона може викликати певні дискусії, то 1000-ліття з часу смерті князя Володимира, яке припадає на 2015 рік, обговорень не викличе. Це не просто ювілеї, привід ще раз звернутися до дійсно вартісних сторінок свого минулого, а й чудова нагода осмислити своє місце в цивілізаційному розвитку людства.
Однак, боюся, що цього не розуміє наша «елітка», яка про ці річниці нічого не говорить, зате наступного року збирається помпезно святкувати 70-ліття напівміфічної «Молодої гвардії». І сумно, і смішно.
Проте, еліта російська, думаю, зуміє відзначити ювілеї «свого» Володимира. А особливо, можемо не сумніватися, постарається Російська православна церква, яка так активно будує «Русский мир».
До речі, мої вперті знайомі-галичани знову розмістили посилання на статтю «Коріння хрестителя Русі» у Вікіпедії. От якби ще наші очільники виявляли таку настирливість у гуманітарній сфері. Та це, здається, щось зі сфери фантастики.
Петро Кралюк – проректор Острозької академії
Думки, висловлені в рубриці «Точка зору», передають погляди самих авторів і не конче відображають позицію Радіо Свобода.
