Лондон – У час, коли 26 країн Євросоюзу об’єдують зусилля для порятунку євро та для вирішення інших проблем європейської економіки, 27-ма країна, Велика Британія, вирішила залишитися осторонь значної частини цих процесів. Британська економіка є третьою за обсягами Європи, і Євросоюз є життєвоважливим ринком для країни. Тому чимало британців не впевнені у правильності дій уряду.
На минулому саміті Євросоюзу, який був обтяжений історичним завданням врятувати євро, Велика Британія вперше за 39 років членства у ЄС застосувала право вето, щоб заблокувати угоду організації.
У понеділок прем’єр-міністр Дейвід Камерон виступав у британському парламенті з виправданням дій свого уряду.
Він каже, що, оскільки Британія не використовує євро, то їй не варто брати на себе відповідальність за всі проблеми спільної грошової одиниці.
Близький соратник керівника британського уряду – міністр фінансів Джордж Осборн визнає, що важливим чинником був захист інтересів лондонського Сіті – осередку величезної фінансової індустрії, яка становить 10% економіки країни.
«Багато людей в Сіті уже привітали те, що ми зробили. І я наголошую, що тут не йдеться про звільнення Сіті від регулювання. Йдеться про правильні регуляції для дуже великого фінансового центру, який набагато більший, ніж будь-який фінансовий центр у Франції чи Німеччині, чи іншій країні Європейського Союзу. Я вважаю, що, якби ми би підписали ту угоду, якби Дейвід Камерон поїхав і, порушивши обіцяне у парламенті, там посеред ночі поступився й підписав документ без гарантій, про які просила Британія, тоді ми б побачили, як на нас впливають європейські угоди, європейський суд, єврокомісія. Усі ті установи тиснули б на нас для впровадження тих угод. Це підривало б британські інтереси, підривало б спільний ринок. Ми не готові дозволити таке. Це рішення було важке, але правильне для Британії», – каже британський міністр фінансів.
Певності немає
Попри усю красномовність консерваторів, які очолюють урядову коаліцію, у Британії все ж є сумніви і запитання.
Головне з них: чому Лондон залишився на самоті? Чому інші країни Європи, навіть ті, які не запровадили у себе євро, таки пішли за Францією та Німеччиною?
Навіть найзатятіші британські євроскептики, які радіють, що країна свого часу не відмовилася від фунта і не запровадила євро, визнають, що Лондон має бути зацікавлений у залагоджені проблем єврозони і у виході усієї Європи з кризи, бо економіка Великої Британії пов’язана з європейською.
Питання лише у тому, чи британцям повністю залучатися до підтримки євро і робити повноцінний політичний та фінансовий внесок, чи стати осторонь і сподіватися, що інші країни вирішать проблеми самотужки?
Дискусії у Лондоні триватимуть і повністю відсторонитися від процесів на континенті Британія все ж таки, напевне, не зможе. Крім того, ніхто не певен, що шлях, який вибрали зараз Франція та Німеччина, правильний.
На минулому саміті Євросоюзу, який був обтяжений історичним завданням врятувати євро, Велика Британія вперше за 39 років членства у ЄС застосувала право вето, щоб заблокувати угоду організації.
У понеділок прем’єр-міністр Дейвід Камерон виступав у британському парламенті з виправданням дій свого уряду.
Він каже, що, оскільки Британія не використовує євро, то їй не варто брати на себе відповідальність за всі проблеми спільної грошової одиниці.
Близький соратник керівника британського уряду – міністр фінансів Джордж Осборн визнає, що важливим чинником був захист інтересів лондонського Сіті – осередку величезної фінансової індустрії, яка становить 10% економіки країни.
Це рішення було важке, але правильне для БританіїДжордж Осборн
«Багато людей в Сіті уже привітали те, що ми зробили. І я наголошую, що тут не йдеться про звільнення Сіті від регулювання. Йдеться про правильні регуляції для дуже великого фінансового центру, який набагато більший, ніж будь-який фінансовий центр у Франції чи Німеччині, чи іншій країні Європейського Союзу. Я вважаю, що, якби ми би підписали ту угоду, якби Дейвід Камерон поїхав і, порушивши обіцяне у парламенті, там посеред ночі поступився й підписав документ без гарантій, про які просила Британія, тоді ми б побачили, як на нас впливають європейські угоди, європейський суд, єврокомісія. Усі ті установи тиснули б на нас для впровадження тих угод. Це підривало б британські інтереси, підривало б спільний ринок. Ми не готові дозволити таке. Це рішення було важке, але правильне для Британії», – каже британський міністр фінансів.
Певності немає
Попри усю красномовність консерваторів, які очолюють урядову коаліцію, у Британії все ж є сумніви і запитання.
Головне з них: чому Лондон залишився на самоті? Чому інші країни Європи, навіть ті, які не запровадили у себе євро, таки пішли за Францією та Німеччиною?
Навіть найзатятіші британські євроскептики, які радіють, що країна свого часу не відмовилася від фунта і не запровадила євро, визнають, що Лондон має бути зацікавлений у залагоджені проблем єврозони і у виході усієї Європи з кризи, бо економіка Великої Британії пов’язана з європейською.
Питання лише у тому, чи британцям повністю залучатися до підтримки євро і робити повноцінний політичний та фінансовий внесок, чи стати осторонь і сподіватися, що інші країни вирішать проблеми самотужки?
Дискусії у Лондоні триватимуть і повністю відсторонитися від процесів на континенті Британія все ж таки, напевне, не зможе. Крім того, ніхто не певен, що шлях, який вибрали зараз Франція та Німеччина, правильний.
