Адміністрація та акціонери банку Dexia другий день поспіль збираються на екстрені наради. Тим часом паніка спостерігається й серед пересічних клієнтів цієї великої фінансової установи, які вишиковуються у черги перед касами та банкоматами, щоб рятувати свої заощадження.
Почалося з того, що вчора американське рейтингове агентство Moody’s забило на сполох, буцімто бельгійсько-французький банк Dexia опинився перед величезними проблемами із ліквідністю і не має можливості продовжувати капіталізацію на міжнародних ринках. Експерти заявили, що коли не знайти швидкого виходу, то ця установа стане першою офіційною жертвою кризи державних боргів, що почалася у Греції та загрожує поширенням по всій зоні євро і далеко за її межами.
Тим часом, бельгійський міністр фінансів Дідьє Рейндерс, якого погана звістка застала в Люксембурзі на Раді міністрів єврозони, висловив упевненість у тому, що рішення знайдуть.
«Ми вживемо всіх заходів, щоб підтримати активність банку Dexia, бо переконані, що його бельгійська частина абсолютно здорова, – переконує він. – Ведеться робота всередині бельгійсько-французької фінансової групи, із Європейським центральним банком та на рівні обох держав. Нині треба ухвалити політичні рішення, щоб усе це перетворити на реальність».
Платники податків проти, щоб їхнім коштом рятували банки
А от пересічні європейці невдоволені подібними заявами та обіцянками того, що цей «хворий» банк знову рятуватимуть державними гарантіями, адже це означає нові витрати грошей платників податків. Тим паче, що у 2008 році Dexia вже рятувалася таким способом, а нині очевидно, що цей порятунок доволі ненадійний.
Характерно, що під час нещодавніх стрес-тестів, Dexia виявилася доволі стійким банком, а на рівні Європи її часто згадували серед найкраще захищених.
Але як так сталося, що Dexia, як кажуть експерти, весь цей час була, так би мовити, «під прицілом» і тільки-но розгорілася «криза боргів» – опинилася над прірвою?
Професор економії Вільного брюссельського університету Ерік де Келенер зауважує, що причина у тому, що французька частина банку в минулому надавала доволі сумнівні кредити, які сьогодні не приносять прибутку, а тяжіють над фінансовим здоров’ям банку.
«Саме через це, все, що носить назву Dexia, сьогодні має проблеми із фінансуванням на ринку, а також не вселяє довіри у середовищі професіоналів», – пояснює експерт.
Громадяни і фінансові ринки не поділяють оптимізму політиків
У такій складній ситуації багато європейських вкладників не розуміють, де зв’язок французько-бельгійського банку та «грецької кризи».
«Чому ми рятуємо Грецію? Ось приклад: якщо їй не допомагати, не вимагати від неї зусиль, то розпочнеться «поширення хвороби» на Італію, Іспанію, а також на окремі фінансові структури, такі як Dexia, – спробував пояснити цей зв’язок міністр фінансів Бельгії Дідьє Рейндерс через місцевий телеканал. – Ми хочемо захистити не банки, а заощадження громадян та кредити підприємств».
Тим часом, подібні заяви не вселяють ні надій простим європейцям, ні оптимізму міжнародним інвесторам. Підтвердженням цього є той факт, що котування акцій європейських банків на світових біржах ось уже другий день поспіль перебувають у стані вільного падіння.
Почалося з того, що вчора американське рейтингове агентство Moody’s забило на сполох, буцімто бельгійсько-французький банк Dexia опинився перед величезними проблемами із ліквідністю і не має можливості продовжувати капіталізацію на міжнародних ринках. Експерти заявили, що коли не знайти швидкого виходу, то ця установа стане першою офіційною жертвою кризи державних боргів, що почалася у Греції та загрожує поширенням по всій зоні євро і далеко за її межами.
Тим часом, бельгійський міністр фінансів Дідьє Рейндерс, якого погана звістка застала в Люксембурзі на Раді міністрів єврозони, висловив упевненість у тому, що рішення знайдуть.
«Ми вживемо всіх заходів, щоб підтримати активність банку Dexia, бо переконані, що його бельгійська частина абсолютно здорова, – переконує він. – Ведеться робота всередині бельгійсько-французької фінансової групи, із Європейським центральним банком та на рівні обох держав. Нині треба ухвалити політичні рішення, щоб усе це перетворити на реальність».
Платники податків проти, щоб їхнім коштом рятували банки
А от пересічні європейці невдоволені подібними заявами та обіцянками того, що цей «хворий» банк знову рятуватимуть державними гарантіями, адже це означає нові витрати грошей платників податків. Тим паче, що у 2008 році Dexia вже рятувалася таким способом, а нині очевидно, що цей порятунок доволі ненадійний.
Характерно, що під час нещодавніх стрес-тестів, Dexia виявилася доволі стійким банком, а на рівні Європи її часто згадували серед найкраще захищених.
Але як так сталося, що Dexia, як кажуть експерти, весь цей час була, так би мовити, «під прицілом» і тільки-но розгорілася «криза боргів» – опинилася над прірвою?
Професор економії Вільного брюссельського університету Ерік де Келенер зауважує, що причина у тому, що французька частина банку в минулому надавала доволі сумнівні кредити, які сьогодні не приносять прибутку, а тяжіють над фінансовим здоров’ям банку.
«Саме через це, все, що носить назву Dexia, сьогодні має проблеми із фінансуванням на ринку, а також не вселяє довіри у середовищі професіоналів», – пояснює експерт.
Громадяни і фінансові ринки не поділяють оптимізму політиків
У такій складній ситуації багато європейських вкладників не розуміють, де зв’язок французько-бельгійського банку та «грецької кризи».
«Чому ми рятуємо Грецію? Ось приклад: якщо їй не допомагати, не вимагати від неї зусиль, то розпочнеться «поширення хвороби» на Італію, Іспанію, а також на окремі фінансові структури, такі як Dexia, – спробував пояснити цей зв’язок міністр фінансів Бельгії Дідьє Рейндерс через місцевий телеканал. – Ми хочемо захистити не банки, а заощадження громадян та кредити підприємств».
Тим часом, подібні заяви не вселяють ні надій простим європейцям, ні оптимізму міжнародним інвесторам. Підтвердженням цього є той факт, що котування акцій європейських банків на світових біржах ось уже другий день поспіль перебувають у стані вільного падіння.
