«Ворошиловград» в аудіоваріанті триває 17 годин. Письменник Сергій Жадан начитував текст особисто. На його переконання, таку благодійну ініціативу підтримали б більшість українських письменників.
«У нашій країні все залежить тільки від нас. І от якщо ми маємо бажання щось робити, ми можемо щось зробити. За нас ніхто, на жаль чи на щастя, у цій країні нічого не зробить», – вважає письменник.
П’ятсот дисків днями розійдуться по українських містах – у школи та бібліотеки для людей із вадами зору.
Представниця Центральної спеціалізованої бібліотеки для сліпих імені Островського Лариса Калиновська зазначає, що таке видання – справжній подарунок для відвідувачів бібліотеки.
«З відомих причин мої «читачі» не можуть читати, але вони дуже багато слухають, – говорить вона. – З того моменту, як вони почули, що книга «Ворошиловград» була відзначена ВВС, у мене не було тижня, щоб хтось не запитав: «А коли ця книжка у нас буде?». На що я відповідала: «Ніколи». Зважаючи на те, що наш будинок звукозапису уже два роки не працює».
Одна з організаторів проекту, студентка Єлизавета Олійник, розповіла, що крім «Ворошиловграда», вийшли ще три диски. Це аудіокнига вибраних поезій Богдана-Ігоря Антонича, збірка «Футуризм», куди увійшли вірші п’ятьох українських авторів-представників цього літературного напрямку, та двомовна українсько-німецька збірка вибраних творів Пауля Целана. У намірах студентів ще мінімум дві книжки, говорить Єлизавета Олійник.
«Наступні диски, що ми плануємо видати, – збірка поезій «розстріляного Відродження» та «Універсальний журналіст» Девіда Рендела. Остання книжка теж вийде в перекладі українською, начитає Андрій Куликов», – каже Олійник.
Слідами джазу на Донбасі
На презентації аудіоверсії «Ворошиловграда» Сергій Жадан читав уривки з роману. Зокрема, й таку варіацію на тему східноукраїнського джазу авторства вигаданих сестер Абрамс, буцімто написаної влітку 1914:
Нам так легко ділитись минулим.
Життя – це машина, яку зробили для нас,
і ми знаємо, що не варто боятись цієї машини.
Золоті цехи відкривають для нас свої брами.
Високе небо пливе над нашими школами та крамницями.
І все, що на нас чекає, – пустка і забуття,
все що на нас чекає,– любов і спасіння.
«У нашій країні все залежить тільки від нас. І от якщо ми маємо бажання щось робити, ми можемо щось зробити. За нас ніхто, на жаль чи на щастя, у цій країні нічого не зробить», – вважає письменник.
П’ятсот дисків днями розійдуться по українських містах – у школи та бібліотеки для людей із вадами зору.
Представниця Центральної спеціалізованої бібліотеки для сліпих імені Островського Лариса Калиновська зазначає, що таке видання – справжній подарунок для відвідувачів бібліотеки.
«З відомих причин мої «читачі» не можуть читати, але вони дуже багато слухають, – говорить вона. – З того моменту, як вони почули, що книга «Ворошиловград» була відзначена ВВС, у мене не було тижня, щоб хтось не запитав: «А коли ця книжка у нас буде?». На що я відповідала: «Ніколи». Зважаючи на те, що наш будинок звукозапису уже два роки не працює».
Одна з організаторів проекту, студентка Єлизавета Олійник, розповіла, що крім «Ворошиловграда», вийшли ще три диски. Це аудіокнига вибраних поезій Богдана-Ігоря Антонича, збірка «Футуризм», куди увійшли вірші п’ятьох українських авторів-представників цього літературного напрямку, та двомовна українсько-німецька збірка вибраних творів Пауля Целана. У намірах студентів ще мінімум дві книжки, говорить Єлизавета Олійник.
«Наступні диски, що ми плануємо видати, – збірка поезій «розстріляного Відродження» та «Універсальний журналіст» Девіда Рендела. Остання книжка теж вийде в перекладі українською, начитає Андрій Куликов», – каже Олійник.
Слідами джазу на Донбасі
На презентації аудіоверсії «Ворошиловграда» Сергій Жадан читав уривки з роману. Зокрема, й таку варіацію на тему східноукраїнського джазу авторства вигаданих сестер Абрамс, буцімто написаної влітку 1914:
Нам так легко ділитись минулим.
Життя – це машина, яку зробили для нас,
і ми знаємо, що не варто боятись цієї машини.
Золоті цехи відкривають для нас свої брами.
Високе небо пливе над нашими школами та крамницями.
І все, що на нас чекає, – пустка і забуття,
все що на нас чекає,– любов і спасіння.
