Лише кожен п’ятий опитаний студент вважає корупцію нормою сучасного життя, і тільки кожен десятий особисто боровся з хабарництвом.
За словами Ірини Бекешкіної, директора Фонду «Демократичні ініціативи», який проводив дослідження, частіше студенти самі пропонують хабарі, а на тиск викладачів скаржилось значно менше респондентів.
«Найчастіше хабарництво поширене у юридичних вищих навчальних закладах, але це у відсотках. За сумами – серед економічних спеціальностей», – зауважує Ірина Бекешкіна.
Якщо ще років десять тому квітнули приватні фірми, що займалися написанням за студентів курсових і дипломних робіт, то сьогодні їхніх оголошень стало значно менше, зауважує Леся Оробець, голова підкомітету з базової освіти профільного парламентського комітету.
За її словами, нині схема «еволюціонувала»: студентів змушують здавати роботи в електронному вигляді на кафедри, а вже звідти їх безпосередньо «перепродають». Студенти скаржаться, але офіційно заяви до міліції подають одиниці: їм ще отримувати диплом.
Від законів до ментальності
Новий закон «Про вищу освіту», на думку Лесі Оробець, тільки вкорінить нинішню систему, зробивши університет залежним, а студента – керованим.
«Ніколи держава наша не зможе дозволити собі бодай один університет, який був би на світовому рівні, – вважає політик. – А це значить єдине: що якщо ми не дамо можливості самим вишам створити ринок освіти, конкурувати (не тільки за державні кошти, а й за хорошого студента, і за можливість залучати кошти бізнесу), ми ніколи не вийдемо на «топ-500». Забудьте».
Однак представники профільного міністерства вважають, що корені проблеми хабарництва в освіті – не в законах, а у менталітеті.
Зокрема, заступник директора департаменту вищої освіти міністерства Микола Фоменко зазначає: «Те, що ми повиписуємо суворі закони чи запровадимо страшенні штрафи – це не є вирішенням проблеми. Чому ми хочемо давати хабара? Чому ми даємо? І чому ми хочемо брати? Чому беремо? Треба говорити ось про це. Мова йде про саму ідею боротьби з корупцією у всіх галузях економіки».
Коли Україна повністю перейде на кредитно-модульну систему, корупцію подолають, вважає Микола Фоменко. А поки що найдієвішим методом проти хабарництва він називає лінію довіри.
За словами Ірини Бекешкіної, директора Фонду «Демократичні ініціативи», який проводив дослідження, частіше студенти самі пропонують хабарі, а на тиск викладачів скаржилось значно менше респондентів.
«Найчастіше хабарництво поширене у юридичних вищих навчальних закладах, але це у відсотках. За сумами – серед економічних спеціальностей», – зауважує Ірина Бекешкіна.
Якщо ще років десять тому квітнули приватні фірми, що займалися написанням за студентів курсових і дипломних робіт, то сьогодні їхніх оголошень стало значно менше, зауважує Леся Оробець, голова підкомітету з базової освіти профільного парламентського комітету.
За її словами, нині схема «еволюціонувала»: студентів змушують здавати роботи в електронному вигляді на кафедри, а вже звідти їх безпосередньо «перепродають». Студенти скаржаться, але офіційно заяви до міліції подають одиниці: їм ще отримувати диплом.
Від законів до ментальності
Новий закон «Про вищу освіту», на думку Лесі Оробець, тільки вкорінить нинішню систему, зробивши університет залежним, а студента – керованим.
«Ніколи держава наша не зможе дозволити собі бодай один університет, який був би на світовому рівні, – вважає політик. – А це значить єдине: що якщо ми не дамо можливості самим вишам створити ринок освіти, конкурувати (не тільки за державні кошти, а й за хорошого студента, і за можливість залучати кошти бізнесу), ми ніколи не вийдемо на «топ-500». Забудьте».
Однак представники профільного міністерства вважають, що корені проблеми хабарництва в освіті – не в законах, а у менталітеті.
Зокрема, заступник директора департаменту вищої освіти міністерства Микола Фоменко зазначає: «Те, що ми повиписуємо суворі закони чи запровадимо страшенні штрафи – це не є вирішенням проблеми. Чому ми хочемо давати хабара? Чому ми даємо? І чому ми хочемо брати? Чому беремо? Треба говорити ось про це. Мова йде про саму ідею боротьби з корупцією у всіх галузях економіки».
Коли Україна повністю перейде на кредитно-модульну систему, корупцію подолають, вважає Микола Фоменко. А поки що найдієвішим методом проти хабарництва він називає лінію довіри.