Майже половина 30-кілометрової зони відчуження довкола Чорнобильської АЕС – це колишні поля місцевих сільгосппідприємств, порослі травою та чагарниками. Час від часу вони горять, і вітер несе радіонукліди на заселені території, повідомляють у Державному департаменті адміністрації Чорнобильської зони відчуження.
Виробництво енергії та очищення земель відбуватиметься паралельно – урядовець
Упорядкувати ці території, зробити їх безпечнішими (а паралельно, повернути заражені землі в господарський обіг) має проект із вирощування багаторічного проса та використання його як біопалива, разом із місцевою деревиною, вважає заступник голови Державного агентства з управління зоною відчуження Микола Проскура. Він запевняє, що технологія спалювання такої сировини дозволить мінімізувати вплив радіації на довкілля і сприятиме очищенню полів від радіонуклідів.
«Експерименти з різними рослинами показали, що за умов або низькотемпературного спалювання, або газифікації біомаси і допалювання газу викиди радіонуклідів наближаються до нуля. Великий плюс: під час вирощування біомаси активні радіонукліди можна буде виводити з грунту і фіксувати. Цементування отриманого попелу – це безпечний спосіб для тривалого зберігання радіонуклідів», – каже Проскура.
Дослідні ділянки в Чорнобильській зоні вже засіяні багаторічним просом, і до кінця року там відпрацюють технології, включно зі спалюванням біомаси, отриманням енергії та утилізацією відходів, заявляють в українсько-бельгійському підприємстві «PhytoFuels Investments», яке візьме на себе перший етап проекту.
Україна не має обладнання, здатного оцінити ризик
Потужності для виробництва електроенергії та тепла будуватимуть також у зоні відчуження. Втім, таке виробництво енергії може становити небезпеку, яку в умовах України важко розрахувати, стверджує експерт із питань Чорнобиля, колишній ліквідатор Володимир Осипенко.
«У Чорнобильській зоні майже немає місць, які б були забруднені плутонієм на безпечному рівні. І такою ситуація буде декілька десятків тисячоліть. Тут не можна вирощувати нічого. В Україні немає лабораторії, здатної визначати вміст у грунті трансуранових елементів. Якщо біомасу спалювати, частина радіонуклідів піде у дим, частина – у попіл. А щоб його утилізувати, не вистачить об’єму всіх сховищ радіоактивних відходів країни!» – сказав Осипенко.
Біоенергетика в Чорнобилі може не окупитися – науковець
Використання біопалива – перспективний напрямок, але починати його розвиток із забруднених територій не варто, переконаний завідувач відділу інституту теплофізики НАН України Георгій Гелетуха, який спеціалізується на розвитку проектів використання енергії біомаси.
«Починати треба зі спалювання готових органічних відходів – соломи, бадилля та лушпиння, яке є досить прибутковим. Другий етап – вирощування енергетичних рослин на чистих територіях: в Україні вільними є 5 мільйонів гектарів аграрних земель. І лише на третьому етапі можна пробувати ці технології в зоні відчуження. Але й тоді рентабельність вирощування біомаси може бути від’ємною», – прогнозує науковець.
Інвестор та керівництво зони відчуження прогнозують, що за декілька років площі під енергетичними культурами довкола Чорнобиля сягнуть 50 тисяч гектарів, і вони зможуть замінити в енергобалансі країни близько мільярда кубометрів природного газу.
Виробництво енергії та очищення земель відбуватиметься паралельно – урядовець
Упорядкувати ці території, зробити їх безпечнішими (а паралельно, повернути заражені землі в господарський обіг) має проект із вирощування багаторічного проса та використання його як біопалива, разом із місцевою деревиною, вважає заступник голови Державного агентства з управління зоною відчуження Микола Проскура. Він запевняє, що технологія спалювання такої сировини дозволить мінімізувати вплив радіації на довкілля і сприятиме очищенню полів від радіонуклідів.
«Експерименти з різними рослинами показали, що за умов або низькотемпературного спалювання, або газифікації біомаси і допалювання газу викиди радіонуклідів наближаються до нуля. Великий плюс: під час вирощування біомаси активні радіонукліди можна буде виводити з грунту і фіксувати. Цементування отриманого попелу – це безпечний спосіб для тривалого зберігання радіонуклідів», – каже Проскура.
Дослідні ділянки в Чорнобильській зоні вже засіяні багаторічним просом, і до кінця року там відпрацюють технології, включно зі спалюванням біомаси, отриманням енергії та утилізацією відходів, заявляють в українсько-бельгійському підприємстві «PhytoFuels Investments», яке візьме на себе перший етап проекту.
Україна не має обладнання, здатного оцінити ризик
Потужності для виробництва електроенергії та тепла будуватимуть також у зоні відчуження. Втім, таке виробництво енергії може становити небезпеку, яку в умовах України важко розрахувати, стверджує експерт із питань Чорнобиля, колишній ліквідатор Володимир Осипенко.
«У Чорнобильській зоні майже немає місць, які б були забруднені плутонієм на безпечному рівні. І такою ситуація буде декілька десятків тисячоліть. Тут не можна вирощувати нічого. В Україні немає лабораторії, здатної визначати вміст у грунті трансуранових елементів. Якщо біомасу спалювати, частина радіонуклідів піде у дим, частина – у попіл. А щоб його утилізувати, не вистачить об’єму всіх сховищ радіоактивних відходів країни!» – сказав Осипенко.
Біоенергетика в Чорнобилі може не окупитися – науковець
Використання біопалива – перспективний напрямок, але починати його розвиток із забруднених територій не варто, переконаний завідувач відділу інституту теплофізики НАН України Георгій Гелетуха, який спеціалізується на розвитку проектів використання енергії біомаси.
«Починати треба зі спалювання готових органічних відходів – соломи, бадилля та лушпиння, яке є досить прибутковим. Другий етап – вирощування енергетичних рослин на чистих територіях: в Україні вільними є 5 мільйонів гектарів аграрних земель. І лише на третьому етапі можна пробувати ці технології в зоні відчуження. Але й тоді рентабельність вирощування біомаси може бути від’ємною», – прогнозує науковець.
Інвестор та керівництво зони відчуження прогнозують, що за декілька років площі під енергетичними культурами довкола Чорнобиля сягнуть 50 тисяч гектарів, і вони зможуть замінити в енергобалансі країни близько мільярда кубометрів природного газу.
