За офіційними даними, цього року держава виділить українському війську близько 13,5 мільярдів гривень. Це удвічі менше мінімальної потреби, констатують експерти. Якщо перевести витрати на армію у відсотки від ВВП, цього року вони становлять близько одного відсотка. А наступного року – 0,84 відсотка, повідомив заступник директора Департаменту озброєння та військової техніки Міністерства оборони Сергій Бруль.
«Не вдалося знайти компромісу між оборонними потребами і ресурсами держави. Можна малювати повітряні замки, визначати пріоритети, але якщо не буде достатнього фінансування та відповідного ставлення держави до майбутнього Збройних Сил, 2015 чи 2017 року нам не буде прикривати ані небо, ані морський простір», – зауважує заступник директора Департаменту озброєння та військової техніки Міністерства оборони.
Гроші на їжу та комуналку, а не на бойову підготовку
Нинішнього фінансування вистачає українській армії лише на проживання у казармах. Майже 90 відсотків усіх коштів йдуть на харчування, на комунальні видатки та грошове забезпечення особового складу. А на оновлення озброєнь витрати мізерні. Як наслідок, більшість авіатехніки простоює в ангарах, а 40 відсотків танків і гармат не готові до бою.
У більшості інших держав коштів фінансування війська є кращим і це дозволяє його переозброювати та займатися повноцінною бойовою підготовкою, констатує військовий експерт Валентин Бадрак.
«Є певні перекоси. На бойову підготовку йде не 25 відсотків, як це прийнято у світовій практиці, і не 25 відсотків бюджету йде на переозброєння Збройних Сил. У такий спосіб армія не може розвиватися гармонійно», – констатує експерт.
Економія можлива, але без перегляду пріоритетів не обійтися
Можна економніше витрачати ці малі кошти на армію, зазначає військовий експерт Сергій Згурець. Зокрема, який сенс призивати понад 26 тисяч юнаків, якщо значна частина з них майже не займається бойовою підготовкою? Зекономити можна і в інших аспектах військового життя.
«Йдеться про підтримання гарнізонів, містечок, охорону територій, які жодним чином не впливають на бойову підготовку і таке інше. Тобто, навіть, коли ми говоримо про необхідність збільшення оборонних витрат, це, з одного боку, правильно. Але треба дивитися, яким чином ці витрати розподіляються потім під час служби. У кожному компоненті є багато деталей, які дозволяють по-іншому сприймати заяви про пріоритети і про інші речі», – вважає фахівець.
А загалом військові експерти України сходяться на думці, що нинішній бюджет армії не можна використати оптимально. І варто переглядати пріоритети в державі загалом щодо підтримки Збройних Сил.
Недостатнє фінансування – одна з головних причин того, що
в Україні триває масове звільнення офіцерського складу. Це зауважують військові. Позаторік зі Збройних Сил звільнилися понад дві з половиною тисячі офіцерів, торік – понад дві тисячі.
«Не вдалося знайти компромісу між оборонними потребами і ресурсами держави. Можна малювати повітряні замки, визначати пріоритети, але якщо не буде достатнього фінансування та відповідного ставлення держави до майбутнього Збройних Сил, 2015 чи 2017 року нам не буде прикривати ані небо, ані морський простір», – зауважує заступник директора Департаменту озброєння та військової техніки Міністерства оборони.
Гроші на їжу та комуналку, а не на бойову підготовку
Нинішнього фінансування вистачає українській армії лише на проживання у казармах. Майже 90 відсотків усіх коштів йдуть на харчування, на комунальні видатки та грошове забезпечення особового складу. А на оновлення озброєнь витрати мізерні. Як наслідок, більшість авіатехніки простоює в ангарах, а 40 відсотків танків і гармат не готові до бою.
У більшості інших держав коштів фінансування війська є кращим і це дозволяє його переозброювати та займатися повноцінною бойовою підготовкою, констатує військовий експерт Валентин Бадрак.
«Є певні перекоси. На бойову підготовку йде не 25 відсотків, як це прийнято у світовій практиці, і не 25 відсотків бюджету йде на переозброєння Збройних Сил. У такий спосіб армія не може розвиватися гармонійно», – констатує експерт.
Економія можлива, але без перегляду пріоритетів не обійтися
Можна економніше витрачати ці малі кошти на армію, зазначає військовий експерт Сергій Згурець. Зокрема, який сенс призивати понад 26 тисяч юнаків, якщо значна частина з них майже не займається бойовою підготовкою? Зекономити можна і в інших аспектах військового життя.
«Йдеться про підтримання гарнізонів, містечок, охорону територій, які жодним чином не впливають на бойову підготовку і таке інше. Тобто, навіть, коли ми говоримо про необхідність збільшення оборонних витрат, це, з одного боку, правильно. Але треба дивитися, яким чином ці витрати розподіляються потім під час служби. У кожному компоненті є багато деталей, які дозволяють по-іншому сприймати заяви про пріоритети і про інші речі», – вважає фахівець.
А загалом військові експерти України сходяться на думці, що нинішній бюджет армії не можна використати оптимально. І варто переглядати пріоритети в державі загалом щодо підтримки Збройних Сил.
Недостатнє фінансування – одна з головних причин того, що
в Україні триває масове звільнення офіцерського складу. Це зауважують військові. Позаторік зі Збройних Сил звільнилися понад дві з половиною тисячі офіцерів, торік – понад дві тисячі.
