Секрет успіху конкурсу Яцика – не лише у приватній ініціативі, а й у благородній ідеї та в тому, що від самого початку чиновництво не дуже заважало його проведенню. І це зрозуміло: він виконує одну з важливих функцій держави, допомагаючи їй, як сказано в статті 10 Конституції України, забезпечувати «всебічний розвиток і функціонування української мови в усіх сферах суспільного життя на всій території України».
Конкурс Яцика
В останні роки кількість учасників конкурсу Яцика сягала майже 5 мільйонів осіб із понад 20 країн світу, тому що принциповою метою конкурсу є масовість.
Коли цей мовний турнір набрав розмаху, йому підставили плече попередній Президент і попередній Прем’єр-міністр України. Було ухвалено три укази Президента України: «Про Міжнародний конкурс з української мови імені Петра Яцика» (№ 1078 від 09.11.2007 р.), «Про деякі заходи щодо піднесення ролі української мови» (№ 1155 від 28.11.2007 р.) і «Про Положення про стипендії Президента України переможцям Міжнародного конкурсу з української мови імені Петра Яцика» (№ 899 від 03.10.2008 р.) та постанову Кабінету Міністрів України «Про встановлення розміру стипендій Президента України переможцям Міжнародного конкурсу з української мови імені Петра Яцика» (№ 735 від 20.08.2008 р.).
Таким чином, конкурсові було надано статусу загальнонаціонального заходу і засновано 14 щорічних президентських стипендій, розмір яких для школярів становив 600 гривень, а для студентів – від 800 до 1000 гривень на місяць.
На жаль, плечі теперішніх Президента і Прем’єр-міністра виявилися не такими міцними. Зі зміною політичної влади в країні розпочався підкоп під цю загальнонаціональну справу. Щоправда, не відразу.
11 травня минулого року у вітанні з нагоди завершення X конкурсу Президент Віктор Янукович назвав його «широкомасштабним мовним марафоном» і «неоціненною інвестицією в майбутнє нашої держави». Але наказ про призначення стипендій його переможцям міністр освіти і науки Дмитро Табачник підписав лише через п’ять місяців, 11 жовтня минулого року, що суперечить Положенню про стипендії Президента України переможцям конкурсу Яцика, в якому записано, що стипендії призначаються з 1 вересня кожного року.
Новий конкурс
Певно, влада вирішила, що «неоціненну інвестицію» скеровано трохи не туди. І 30 вересня 2010 року Президент України видає Указ № 928 «Про Міжнародний мовно-літературний конкурс учнівської та студентської молоді імені Тараса Шевченка», яким засновано 39 щорічних президентських стипендій. При цьому новий конкурс спрямовано «на підвищення рівня знань із української мови і літератури, рідних мов і літератур, виховання у молодого покоління любові до мов Українського народу, забезпечення їх всебічного розвитку».
Цим указом Віктор Янукович увів не лише нове поняття в законодавство – «мови Українського народу», а й почав поступове знищення Міжнародного конкурсу з української мови імені Петра Яцика. 26 жовтня 2010 року з’явився наказ Міністерства освіти і науки № 1011 «Про проведення Міжнародного мовно-літературного конкурсу учнівської та студентської молоді імені Тараса Шевченка у 2010-2011 навчальному році».
Нищення і маргіналізація конкурсу Яцика
Того ж дня на офіційному сайті Міносвіти розмістили повідомлення про цей наказ, в якому половина тексту присвячена іншому конкурсові – імені Петра Яцика. Спочатку сказано про «хороше»: «…Міністерство освіти і науки й надалі буде підтримувати проведення різних інтелектуальних змагань, …в тому числі Міжнародний конкурс з української мови імені Петра Яцика». Ну а потім – правду: «…фінансування організаційних заходів щодо проведення Міжнародного конкурсу знавців української мови імені Петра Яцика, яке повністю лягало на плечі МОН та держави, починаючи з 2006 року, є порушенням чинного законодавства. Про це йдеться у звіті Головного контрольно-ревізійного управління. Такі статті витрат не передбачені у Державному бюджеті України. Рішення про участь у конкурсі мовознавців імені Петра Яцика є виключно прерогативою керівників загальноосвітніх середніх навчальних закладів».
Як видно з останньої цитати, Міжнародний конкурс з української мови імені Петра Яцика названо – зумисне чи через недоумство – конкурсом знавців української мови і конкурсом мовознавців.
1 листопада 2010 року Дмито Табачник, замість наказу про проведення Міжнародного конкурсу з української мови імені Петра Яцика, як це було в попередні роки, підписав звичайного листа в усі освітні управління України, в якому є такий невипадковий абзац: «Інформуємо також, що цього року з метою стимулювання учнівської та студентської молоді до вивчення української мови і літератури та в рамках підготовки до відзначення у 2014 році 200-річчя від дня народження Тараса Шевченка Указом Президента України від 30.09.2010 №928/2010 «Про Міжнародний мовно-літературний конкурс учнівської та студентської молоді імені Тараса Шевченка» започаткований Міжнародний мовно-літературний конкурс учнівської та студентської молоді імені Тараса Шевченка».
У Сумській області цей документ розтлумачили «правильно». Як сказано у листі начальника управління освіти і науки облдержадміністрації Л.В.Пшеничної Лізі українських меценатів, конкурс Яцика «буде проводитися… без безпосередньої участі Міністерства освіти і науки України». Це позбавило десятків тисяч школярів і студентів області випробувати себе в чесному і некорупційному мовному змаганні.
Щоб маргіналізувати конкурс Яцика, було вирішено проводити заходи нового конкурсу майже паралельно, а де вдавалося – підмінити його.
Якщо відкриття конкурсу Яцика провели 9 листопада 2010 року у Дніпропетровську, то відкриття конкурсу імені Тараса Шевченка – 3 листопада 2010 року в Чернівцях. Були навіть випадки, зокрема в Києві, коли учасники-студенти прийшли брати участь у конкурсі Яцика (принаймні, вони так думали), а виявилося – то був інший конкурс. Крім того, чиняться інші перешкоди.
З’явилася інформація, що Міносвіти «рекомендує» школам не відпускати дітей для участі в церемонії завершення конкурсу Яцика. Прикро, що ганебний приклад Міносвіти підхопило Мінкультури, яке вперше за багато років не оплатило оренду приміщення Національного академічного драматичного театру імені Івана Франка, де традиційно відбуваються урочистості закриття цього конкурсу.
До речі, Кабінет Міністрів України досі не затвердив Положення про Міжнародний мовно-літературний конкурс учнівської та студентської молоді імені Тараса Шевченка, як мав це зробити, відповідно до президентського указу, до 30 грудня 2010 року, а Міносвіти – не оприлюднило інформації про його переможців. Очевидно, Міжнародний мовно-літературний конкурс учнівської та студентської молоді імені Тараса Шевченка був задуманий для того, щоб усунути або хоча б зменшити масовість Міжнародного конкурсу з української мови імені Петра Яцика.
Також звертає на себе увагу проведення у березні 2011 року Першої Всеукраїнської учнівської олімпіади з російської мови та літератури за участі Міносвіти, Київської міської державної адміністрації, Посла Російської Федерації в Україні Михайла Зурабова і Міжнародного фонду «Русский мир».
Чи не є все це черговою спробою остаточно вирішити українське питання?
Тарас Марусик – колишній завідувач відділу з питань мовної
та етнонаціональної політики секретаріату Президента України
Думки, висловлені в рубриці «Точка зору», передають погляди самих авторів і не конче відображають позицію Радіо Свобода
Конкурс Яцика
В останні роки кількість учасників конкурсу Яцика сягала майже 5 мільйонів осіб із понад 20 країн світу, тому що принциповою метою конкурсу є масовість.
Коли цей мовний турнір набрав розмаху, йому підставили плече попередній Президент і попередній Прем’єр-міністр України. Було ухвалено три укази Президента України: «Про Міжнародний конкурс з української мови імені Петра Яцика» (№ 1078 від 09.11.2007 р.), «Про деякі заходи щодо піднесення ролі української мови» (№ 1155 від 28.11.2007 р.) і «Про Положення про стипендії Президента України переможцям Міжнародного конкурсу з української мови імені Петра Яцика» (№ 899 від 03.10.2008 р.) та постанову Кабінету Міністрів України «Про встановлення розміру стипендій Президента України переможцям Міжнародного конкурсу з української мови імені Петра Яцика» (№ 735 від 20.08.2008 р.).
Таким чином, конкурсові було надано статусу загальнонаціонального заходу і засновано 14 щорічних президентських стипендій, розмір яких для школярів становив 600 гривень, а для студентів – від 800 до 1000 гривень на місяць.
На жаль, плечі теперішніх Президента і Прем’єр-міністра виявилися не такими міцними. Зі зміною політичної влади в країні розпочався підкоп під цю загальнонаціональну справу. Щоправда, не відразу.
11 травня минулого року у вітанні з нагоди завершення X конкурсу Президент Віктор Янукович назвав його «широкомасштабним мовним марафоном» і «неоціненною інвестицією в майбутнє нашої держави». Але наказ про призначення стипендій його переможцям міністр освіти і науки Дмитро Табачник підписав лише через п’ять місяців, 11 жовтня минулого року, що суперечить Положенню про стипендії Президента України переможцям конкурсу Яцика, в якому записано, що стипендії призначаються з 1 вересня кожного року.
Новий конкурс
Певно, влада вирішила, що «неоціненну інвестицію» скеровано трохи не туди. І 30 вересня 2010 року Президент України видає Указ № 928 «Про Міжнародний мовно-літературний конкурс учнівської та студентської молоді імені Тараса Шевченка», яким засновано 39 щорічних президентських стипендій. При цьому новий конкурс спрямовано «на підвищення рівня знань із української мови і літератури, рідних мов і літератур, виховання у молодого покоління любові до мов Українського народу, забезпечення їх всебічного розвитку».
Цим указом Віктор Янукович увів не лише нове поняття в законодавство – «мови Українського народу», а й почав поступове знищення Міжнародного конкурсу з української мови імені Петра Яцика. 26 жовтня 2010 року з’явився наказ Міністерства освіти і науки № 1011 «Про проведення Міжнародного мовно-літературного конкурсу учнівської та студентської молоді імені Тараса Шевченка у 2010-2011 навчальному році».
Нищення і маргіналізація конкурсу Яцика
Того ж дня на офіційному сайті Міносвіти розмістили повідомлення про цей наказ, в якому половина тексту присвячена іншому конкурсові – імені Петра Яцика. Спочатку сказано про «хороше»: «…Міністерство освіти і науки й надалі буде підтримувати проведення різних інтелектуальних змагань, …в тому числі Міжнародний конкурс з української мови імені Петра Яцика». Ну а потім – правду: «…фінансування організаційних заходів щодо проведення Міжнародного конкурсу знавців української мови імені Петра Яцика, яке повністю лягало на плечі МОН та держави, починаючи з 2006 року, є порушенням чинного законодавства. Про це йдеться у звіті Головного контрольно-ревізійного управління. Такі статті витрат не передбачені у Державному бюджеті України. Рішення про участь у конкурсі мовознавців імені Петра Яцика є виключно прерогативою керівників загальноосвітніх середніх навчальних закладів».
Як видно з останньої цитати, Міжнародний конкурс з української мови імені Петра Яцика названо – зумисне чи через недоумство – конкурсом знавців української мови і конкурсом мовознавців.
1 листопада 2010 року Дмито Табачник, замість наказу про проведення Міжнародного конкурсу з української мови імені Петра Яцика, як це було в попередні роки, підписав звичайного листа в усі освітні управління України, в якому є такий невипадковий абзац: «Інформуємо також, що цього року з метою стимулювання учнівської та студентської молоді до вивчення української мови і літератури та в рамках підготовки до відзначення у 2014 році 200-річчя від дня народження Тараса Шевченка Указом Президента України від 30.09.2010 №928/2010 «Про Міжнародний мовно-літературний конкурс учнівської та студентської молоді імені Тараса Шевченка» започаткований Міжнародний мовно-літературний конкурс учнівської та студентської молоді імені Тараса Шевченка».
У Сумській області цей документ розтлумачили «правильно». Як сказано у листі начальника управління освіти і науки облдержадміністрації Л.В.Пшеничної Лізі українських меценатів, конкурс Яцика «буде проводитися… без безпосередньої участі Міністерства освіти і науки України». Це позбавило десятків тисяч школярів і студентів області випробувати себе в чесному і некорупційному мовному змаганні.
Щоб маргіналізувати конкурс Яцика, було вирішено проводити заходи нового конкурсу майже паралельно, а де вдавалося – підмінити його.
Якщо відкриття конкурсу Яцика провели 9 листопада 2010 року у Дніпропетровську, то відкриття конкурсу імені Тараса Шевченка – 3 листопада 2010 року в Чернівцях. Були навіть випадки, зокрема в Києві, коли учасники-студенти прийшли брати участь у конкурсі Яцика (принаймні, вони так думали), а виявилося – то був інший конкурс. Крім того, чиняться інші перешкоди.
З’явилася інформація, що Міносвіти «рекомендує» школам не відпускати дітей для участі в церемонії завершення конкурсу Яцика. Прикро, що ганебний приклад Міносвіти підхопило Мінкультури, яке вперше за багато років не оплатило оренду приміщення Національного академічного драматичного театру імені Івана Франка, де традиційно відбуваються урочистості закриття цього конкурсу.
До речі, Кабінет Міністрів України досі не затвердив Положення про Міжнародний мовно-літературний конкурс учнівської та студентської молоді імені Тараса Шевченка, як мав це зробити, відповідно до президентського указу, до 30 грудня 2010 року, а Міносвіти – не оприлюднило інформації про його переможців. Очевидно, Міжнародний мовно-літературний конкурс учнівської та студентської молоді імені Тараса Шевченка був задуманий для того, щоб усунути або хоча б зменшити масовість Міжнародного конкурсу з української мови імені Петра Яцика.
Також звертає на себе увагу проведення у березні 2011 року Першої Всеукраїнської учнівської олімпіади з російської мови та літератури за участі Міносвіти, Київської міської державної адміністрації, Посла Російської Федерації в Україні Михайла Зурабова і Міжнародного фонду «Русский мир».
Чи не є все це черговою спробою остаточно вирішити українське питання?
Тарас Марусик – колишній завідувач відділу з питань мовної
та етнонаціональної політики секретаріату Президента України
Думки, висловлені в рубриці «Точка зору», передають погляди самих авторів і не конче відображають позицію Радіо Свобода
