Згідно з правилами, заявку на висунення голови Меджлісу кримськотатарського народу Мустафи Джемілєва на здобуття Нобелівської премії миру до Нобелівського комітету подали 17 професорів із відомих університетів України, Польщі, Угорщини, Румунії, Росії, Туреччини і США та три чинні парламентарі: депутати з України (Борис Тарасюк), Канади (Борис Вжесневський), а також європарламентар із Литви (Юстас Палецкіс). 
Рефат Чубаров
Що ж до ініціативи Асоціації захисту репресованих народів, то це також зробили ще десяток організацій на заклик Першого світового конгресу кримських татар, який збирався 2 роки тому. Водночас, як повідомив Рефат Чубаров, за правилами Нобелівського комітету вони не могли прямо подати заявку про це.
Пропозиції з приводу кандидатур на отримання Нобелівської премії приймали до 1 лютого.
Принцип ненасилля дав результат
Президент Світового конгресу кримських татар Рефат Чубаров сказав Радіо Свобода, що лідер кримськотатарського народу, «безумовно, заслужив на відзначення такою високою нагородою». Але це все ж не стільки нагорода, скільки «вшанування всіх активістів національного руху за повернення», вважає він.
Сам Мустафа Джемілєв теж зазначив, що розцінює висунення на здобуття Нобелівської премії миру не як свою особисту заслугу, а як визнання багатолітнього намагання кримських татар вирішувати свої проблеми ненасильницькими методами.
Мустафа Джемілєв народився 1943 року в Криму і в однорічному віці разом з батьками був висланий тодішнім радянським режимом до Центральної Азії. У 26 років він долучився до правозахисного і національного руху кримських татар. Неодноразово затримувався і засуджувався владою, загалом в ув’язнені і засланні перебував понад 15 років.
Він завжди закликав до мирної ненасильницької боротьби за повернення кримськотатарського народу на батьківщину. Наприкінці 80-х років минулого століття він очолив процес репатріації. А в 1991-му разом з іншими активістами Організації кримськотатарського національного руху скликав загальнонаціональний з’їзд кримських татар, Курултай, і очолив обраний на ньому Меджліс – представницький орган кримськотатарського народу.
За правозахисну діяльність Джемілєв був нагороджений премією ООН імені Фрітьйофа Нансена.
Що ж до ініціативи Асоціації захисту репресованих народів, то це також зробили ще десяток організацій на заклик Першого світового конгресу кримських татар, який збирався 2 роки тому. Водночас, як повідомив Рефат Чубаров, за правилами Нобелівського комітету вони не могли прямо подати заявку про це.
Пропозиції з приводу кандидатур на отримання Нобелівської премії приймали до 1 лютого.
Принцип ненасилля дав результат
Президент Світового конгресу кримських татар Рефат Чубаров сказав Радіо Свобода, що лідер кримськотатарського народу, «безумовно, заслужив на відзначення такою високою нагородою». Але це все ж не стільки нагорода, скільки «вшанування всіх активістів національного руху за повернення», вважає він.
Сам Мустафа Джемілєв теж зазначив, що розцінює висунення на здобуття Нобелівської премії миру не як свою особисту заслугу, а як визнання багатолітнього намагання кримських татар вирішувати свої проблеми ненасильницькими методами.
Мустафа Джемілєв народився 1943 року в Криму і в однорічному віці разом з батьками був висланий тодішнім радянським режимом до Центральної Азії. У 26 років він долучився до правозахисного і національного руху кримських татар. Неодноразово затримувався і засуджувався владою, загалом в ув’язнені і засланні перебував понад 15 років.
Він завжди закликав до мирної ненасильницької боротьби за повернення кримськотатарського народу на батьківщину. Наприкінці 80-х років минулого століття він очолив процес репатріації. А в 1991-му разом з іншими активістами Організації кримськотатарського національного руху скликав загальнонаціональний з’їзд кримських татар, Курултай, і очолив обраний на ньому Меджліс – представницький орган кримськотатарського народу.
За правозахисну діяльність Джемілєв був нагороджений премією ООН імені Фрітьйофа Нансена.
