Радіо Вільна Європа було найпопулярнішим закордонним радіо серед польських слухачів у роки комуністичного режиму. Впродовж чотирьох десятиліть польська редакція цього радіо інформувала поляків, позбавлених доступу до об’єктивної інформації, про події в самій Польщі та у світі.
За деяким підрахунками, Радіо Вільна Європа слухало від 40 до 60 відсотків дорослих поляків. Як зазначають польські історики, внесок цієї радіостанції в повалення у Польщі комунізму можна порівняти з діяльністю робітничих профспілок або ж із понтифікатом Івана Павла ІІ.
У 1994 році, коли демократичні зміни у Польщі було визнано безповоротними, польська редакція Радіо Вільна Європа урочисто припинила свою діяльність. Аудіозаписи польської редакції цього радіо були передані до головної дирекції польських архівів.
Ідея розмістити в інтернеті цифрові копії передач Радіо Вільна Європа народилася серед колишніх працівників цього радіо. Цей задум активно підтримав віце-міністр культури Томаш Мерта, котрий загинув у смоленській авіакатастрофі. Переведення магнітозаписів у цифровий формат ще триває, та вже тепер в інтернеті можна послухати цікаві радіопередачі, що прозвучали в ефірі у 1950–1960-х роках.
Легендарний радіожурналіст: «В інтернет-архіві багато несподіванок»
Ініціативу створення інтернет-архіву високо оцінює Здзіслав Найдер, який був директором польської редакції Радіо Вільна Європа у 1980-х роках. У 1983 році влада комуністичної Польщі заочно засудила його на кару смерті за «антидержавну діяльність».
У коментарі для Радіо Свобода Найдер сказав: «Це дуже корисний архів, він покаже, чим це радіо впродовж скількох років займалося, які завдання перед собою ставило та як із цими завданнями впоралося. На мою думку, цей радіоархів буде цікавий передусім для любителів історії, а також для тих, хто цікавиться історією журналістики».
Зайшовши на польський портал «Радіо волі», користувачі інтернету можуть почути голоси легендарних уже діячів польської історії, зануритися в атмосферу таких виняткових історичних подій, як, скажімо, обрання Папою Римським поляка Кароля Войтили.
За словами Здзіслава Найдера, радіоархів в інтернеті – це своєрідна енциклопедія польського антикомуністичного руху. Він каже, що на допитливих дослідників минулого у цьому архіві чекає чимало відкриттів.
«Зокрема, можна буде послухати, як саме ми висвітлювали діяльність «Солідарності». Для багатьох несподіванкою може стати той факт, що у 80-і роки в Польщі було аж так багато самвидаву. Навіть у маленьких містечках видавалися щомісячники, щотижневики. Ці видання різними шляхами потрапляли до нас, до редакції, а ми їх цитували», – зазначає Здзіслав Найдер.
За його словами, архівні матеріали польської редакції Радіо Вільна Європа можуть бути особливо цікавими для східних сусідів Польщі – України та Білорусі. Мовляв, вони відображають успішний польський досвід будівництва демократії.
Окрім передач Радіо Вільна Європа, на інтернет-порталі «Радіо Волі» доступні аудіоматеріали з архівів інших західних радіостанцій, що транслювали свої програми на Польщу з-за залізної завіси. Зокрема, вже тепер в режимі онлайн можна послухати архівні матеріали радіо «Бі-Бі-Сі», а згодом доступними будуть записи передач «Голосу Америки» та «Німецької хвилі».
За деяким підрахунками, Радіо Вільна Європа слухало від 40 до 60 відсотків дорослих поляків. Як зазначають польські історики, внесок цієї радіостанції в повалення у Польщі комунізму можна порівняти з діяльністю робітничих профспілок або ж із понтифікатом Івана Павла ІІ.
У 1994 році, коли демократичні зміни у Польщі було визнано безповоротними, польська редакція Радіо Вільна Європа урочисто припинила свою діяльність. Аудіозаписи польської редакції цього радіо були передані до головної дирекції польських архівів.
Ідея розмістити в інтернеті цифрові копії передач Радіо Вільна Європа народилася серед колишніх працівників цього радіо. Цей задум активно підтримав віце-міністр культури Томаш Мерта, котрий загинув у смоленській авіакатастрофі. Переведення магнітозаписів у цифровий формат ще триває, та вже тепер в інтернеті можна послухати цікаві радіопередачі, що прозвучали в ефірі у 1950–1960-х роках.
Легендарний радіожурналіст: «В інтернет-архіві багато несподіванок»
Ініціативу створення інтернет-архіву високо оцінює Здзіслав Найдер, який був директором польської редакції Радіо Вільна Європа у 1980-х роках. У 1983 році влада комуністичної Польщі заочно засудила його на кару смерті за «антидержавну діяльність».
У коментарі для Радіо Свобода Найдер сказав: «Це дуже корисний архів, він покаже, чим це радіо впродовж скількох років займалося, які завдання перед собою ставило та як із цими завданнями впоралося. На мою думку, цей радіоархів буде цікавий передусім для любителів історії, а також для тих, хто цікавиться історією журналістики».
Зайшовши на польський портал «Радіо волі», користувачі інтернету можуть почути голоси легендарних уже діячів польської історії, зануритися в атмосферу таких виняткових історичних подій, як, скажімо, обрання Папою Римським поляка Кароля Войтили.
За словами Здзіслава Найдера, радіоархів в інтернеті – це своєрідна енциклопедія польського антикомуністичного руху. Він каже, що на допитливих дослідників минулого у цьому архіві чекає чимало відкриттів.
«Зокрема, можна буде послухати, як саме ми висвітлювали діяльність «Солідарності». Для багатьох несподіванкою може стати той факт, що у 80-і роки в Польщі було аж так багато самвидаву. Навіть у маленьких містечках видавалися щомісячники, щотижневики. Ці видання різними шляхами потрапляли до нас, до редакції, а ми їх цитували», – зазначає Здзіслав Найдер.
За його словами, архівні матеріали польської редакції Радіо Вільна Європа можуть бути особливо цікавими для східних сусідів Польщі – України та Білорусі. Мовляв, вони відображають успішний польський досвід будівництва демократії.
Окрім передач Радіо Вільна Європа, на інтернет-порталі «Радіо Волі» доступні аудіоматеріали з архівів інших західних радіостанцій, що транслювали свої програми на Польщу з-за залізної завіси. Зокрема, вже тепер в режимі онлайн можна послухати архівні матеріали радіо «Бі-Бі-Сі», а згодом доступними будуть записи передач «Голосу Америки» та «Німецької хвилі».
