– «Черкаси, та й інші міста України, опинилися на межі колапсу, оскільки Держказначейство припинило перераховувати кошти міських бюджетів на інші рахунки». Це Ваша минулорічна цитата. Із якою фінансовою ситуацією Черкаси увійшли у новий рік?
– Хочу сказати, що в кінці 2010 року Держказначейство спрацювало набагато краще. Всі платежі до кінця року проходили. Зависли мізерні суми, і це вже були надходження 30 грудня. 2011 рік, звичайно, буде складним, тому що показники, які закладені у держбюджеті, вперше в історії України нижчі, ніж були у попередні роки. Хоча, відбувається зростання заробітної плати, вартості енергоносіїв, пального, витратних матеріалів, ліків, продуктів харчування. На сьогоднішній день міста практично не забезпечені заробітною платою бюджетникам, вчителям та лікарям, у середньому на 2,5 місяці.
– А як Ви плануєте виходити з цієї ситуації?
– Звертаємося до Кабінету Міністрів із проханням готувати і вносити зміни до державного бюджету шляхом збільшення нормативів на утримання цих галузей. Це державні повноваження, які делеговані місцевому самоврядуванню. І держава, делегуючи повноваження, зобов’язана їх 100-відсоткорво фінансувати.
– А якщо уряд не внесе змін до держбюджету, як ви діятимете?
– Звичайно, тільки скорочення затрат, скорочення кількості закладів, кількості працюючих. Інших варіантів просто немає.
– Тобто, доведеться йти на скорочення бюджетників?
– Так, безумовно.
– На місцеві вибори Ви йшли, як висуванець Партії вільних демократів. І головним Вашим конкурентом був представник Партії регіонів. Але, на відміну від багатьох інших регіонів, Вам вдалося забезпечити підрахунок голосів. Яким чином?
– У нас у Черкасах дуже потужна команда. Тому ми забезпечили присутність наших членів у виборчих комісіях, великої кількості спостерігачів. На кожній виборчій дільниці було не менше 4 спостерігачів, і не менше 5-6 членів комісій. Тому це дозволило нам забезпечити прозорий підрахунок голосів і встановлення результатів виборів.
– А як у Вас зараз відбувається співпраця із представниками обласної ради, більшість яких є ставлениками Партії регіонів?
– Більшість у обласній раді – це Партія регіонів. Ну, а обласна адміністрація, зрозуміло, що це повністю Партія регіонів. Але після виборів ми сіли і домовилися, що вибори виборами, конкуренція конкуренцією, але вибори закінчилися, і потрібно працювати на розвиток області, розвиток обласного центру. Тому на сьогоднішній день ведеться абсолютно конкурентна робота.
– Ви заявляли, що у 2011 році у Черкасах буде створено муніципальну міліцію. На якій стадії ця розробка?
– Ведеться підготовка пропозицій для Верховної Ради щодо внесення змін до законодавства. Думаю, що через місяць ми цю роботу завершимо, і далі будемо лобіювати це питання у Верховній Раді, щоб внесли зміни, і це дало можливість створити ефективну муніципальну міліцію.
– А чим конкретно має займатися ця міліція?
– Україні слід іти за досвідом багатьох цивілізованих держав, де відбувається розподіл на муніципальну поліцію, тобто підрозділи, які переймаються питаннями громадського порядку, як вигул домашніх тварин, паркування автотранспорту, та державну поліцію, вона, як правило, називається кримінальна і займається розслідуванням кримінальних злочинів. А у нас всі ці функції сьогодні у руках державної міліції. А державна міліція, яка залежить від волі міністра, а у кінцевому підсумку від волі Президента, вона не завжди звертає увагу на міські проблеми, на дріб’язкове хуліганство, на порушення правил дотримання тиші, на куріння у громадських місцях. Мені здається, що це саме те, у чому муніципалітети найбільше зацікавлені.
– Зараз в Україні продовжується урбанізація. З кожним роком все більше і більше жителів сіл емігрують до міст. Яка з цим ситуація у Черкасах, і чи готове місто прийняти усіх охочих?
– Черкаси виглядають таким собі транзитним містом. Кожного року ми маємо притік жителів сільської місцевості, але водночас маємо відтік жителів міста, які переїжджають у крупніші міста, шукають роботу у Києві чи Дніпропетровську, дехто шукає роботу за кордоном. Тому на сьогоднішній день кількість населення стабільна, кількість людей, які приїжджають і від’їжджають приблизно однакова. Хоча, звісно, ми докладаємо зусиль, щоб відтік людей зменшити. На відміну від більшості інших обласних центрів, Черкаси у дещо кращій ситуації. У межах міста ми маємо достатньо великі неосвоєні території, зокрема, територія колишнього полігону площею близько 140 гектарів, яка зараз відведена під майбутнє житлове будівництво. Тому питання будівництва та надання житла у Черкасах може бути вирішене у разі, якщо населення дійсно почне зростати і виникне потреба у додатковому житлі.
– А який напрямок розвитку міста Ви вважаєте пріоритетним для Черкас?
– Черкаси мають кілька перспективних напрямків розвитку. Ми розглядаємо Черкаси як великий логістичний центр. Все-таки потрібно максимально використовувати вигідне географічне розташування, яке має всі види транспортного сполучення і може їх розвивати. Це і річкове сполучення, повітряне, автомобільне і залізничне. Тому, нам здається, що Черкаси мають майбутнє, як великий логістичний центр. У перспективі ми розглядаємо Черкаси як місто для ділового туризму. Це організація різноманітних виставок, проведення конференцій, семінарів, корпоративних навчань. Для цього ми маємо необхідні площі і необхідні ресурси, у першу чергу природні. Ну, і, звичайно, оздоровчий туризм, який межує із зеленим туризмом, тобто, кемпінги. Ми маємо чудове водосховище, чудові ліси і острови. Традиційно Черкаси були надзвичайно популярними як місце середньозатратного відпочинку для людей, яким кримський, південний клімат є не дуже бажаним для здоров’я.
Це чергове інтерв’ю у проекті Радіо Свобода: «Нова місцева влада – розмови з мерами».
Мер Донецька вважає своїм успіхом 70-відсотковий рейтинг Партії регіонів в місті
«Наше місто рівнятиметься на Донецьк» – мер Луганська Сергій Кравченко
«Ніхто не збирається робити масових зачисток» – мер Тернополя
«Хочемо збалансувати і бажання, і можливості» – мер Харкова
Брак політичної волі заважає розвитку місцевого самоврядування – мер Львова
«Хочу збудувати громадянське суспільство в Запоріжжі» – мер Сін
– Хочу сказати, що в кінці 2010 року Держказначейство спрацювало набагато краще. Всі платежі до кінця року проходили. Зависли мізерні суми, і це вже були надходження 30 грудня. 2011 рік, звичайно, буде складним, тому що показники, які закладені у держбюджеті, вперше в історії України нижчі, ніж були у попередні роки. Хоча, відбувається зростання заробітної плати, вартості енергоносіїв, пального, витратних матеріалів, ліків, продуктів харчування. На сьогоднішній день міста практично не забезпечені заробітною платою бюджетникам, вчителям та лікарям, у середньому на 2,5 місяці.
– А як Ви плануєте виходити з цієї ситуації?
– Звертаємося до Кабінету Міністрів із проханням готувати і вносити зміни до державного бюджету шляхом збільшення нормативів на утримання цих галузей. Це державні повноваження, які делеговані місцевому самоврядуванню. І держава, делегуючи повноваження, зобов’язана їх 100-відсоткорво фінансувати.
– А якщо уряд не внесе змін до держбюджету, як ви діятимете?
– Звичайно, тільки скорочення затрат, скорочення кількості закладів, кількості працюючих. Інших варіантів просто немає.
– Тобто, доведеться йти на скорочення бюджетників?
– Так, безумовно.
– На місцеві вибори Ви йшли, як висуванець Партії вільних демократів. І головним Вашим конкурентом був представник Партії регіонів. Але, на відміну від багатьох інших регіонів, Вам вдалося забезпечити підрахунок голосів. Яким чином?
– У нас у Черкасах дуже потужна команда. Тому ми забезпечили присутність наших членів у виборчих комісіях, великої кількості спостерігачів. На кожній виборчій дільниці було не менше 4 спостерігачів, і не менше 5-6 членів комісій. Тому це дозволило нам забезпечити прозорий підрахунок голосів і встановлення результатів виборів.
– А як у Вас зараз відбувається співпраця із представниками обласної ради, більшість яких є ставлениками Партії регіонів?
– Більшість у обласній раді – це Партія регіонів. Ну, а обласна адміністрація, зрозуміло, що це повністю Партія регіонів. Але після виборів ми сіли і домовилися, що вибори виборами, конкуренція конкуренцією, але вибори закінчилися, і потрібно працювати на розвиток області, розвиток обласного центру. Тому на сьогоднішній день ведеться абсолютно конкурентна робота.
– Ви заявляли, що у 2011 році у Черкасах буде створено муніципальну міліцію. На якій стадії ця розробка?
– Ведеться підготовка пропозицій для Верховної Ради щодо внесення змін до законодавства. Думаю, що через місяць ми цю роботу завершимо, і далі будемо лобіювати це питання у Верховній Раді, щоб внесли зміни, і це дало можливість створити ефективну муніципальну міліцію.
– А чим конкретно має займатися ця міліція?
– Україні слід іти за досвідом багатьох цивілізованих держав, де відбувається розподіл на муніципальну поліцію, тобто підрозділи, які переймаються питаннями громадського порядку, як вигул домашніх тварин, паркування автотранспорту, та державну поліцію, вона, як правило, називається кримінальна і займається розслідуванням кримінальних злочинів. А у нас всі ці функції сьогодні у руках державної міліції. А державна міліція, яка залежить від волі міністра, а у кінцевому підсумку від волі Президента, вона не завжди звертає увагу на міські проблеми, на дріб’язкове хуліганство, на порушення правил дотримання тиші, на куріння у громадських місцях. Мені здається, що це саме те, у чому муніципалітети найбільше зацікавлені.
– Зараз в Україні продовжується урбанізація. З кожним роком все більше і більше жителів сіл емігрують до міст. Яка з цим ситуація у Черкасах, і чи готове місто прийняти усіх охочих?
– Черкаси виглядають таким собі транзитним містом. Кожного року ми маємо притік жителів сільської місцевості, але водночас маємо відтік жителів міста, які переїжджають у крупніші міста, шукають роботу у Києві чи Дніпропетровську, дехто шукає роботу за кордоном. Тому на сьогоднішній день кількість населення стабільна, кількість людей, які приїжджають і від’їжджають приблизно однакова. Хоча, звісно, ми докладаємо зусиль, щоб відтік людей зменшити. На відміну від більшості інших обласних центрів, Черкаси у дещо кращій ситуації. У межах міста ми маємо достатньо великі неосвоєні території, зокрема, територія колишнього полігону площею близько 140 гектарів, яка зараз відведена під майбутнє житлове будівництво. Тому питання будівництва та надання житла у Черкасах може бути вирішене у разі, якщо населення дійсно почне зростати і виникне потреба у додатковому житлі.
– А який напрямок розвитку міста Ви вважаєте пріоритетним для Черкас?
– Черкаси мають кілька перспективних напрямків розвитку. Ми розглядаємо Черкаси як великий логістичний центр. Все-таки потрібно максимально використовувати вигідне географічне розташування, яке має всі види транспортного сполучення і може їх розвивати. Це і річкове сполучення, повітряне, автомобільне і залізничне. Тому, нам здається, що Черкаси мають майбутнє, як великий логістичний центр. У перспективі ми розглядаємо Черкаси як місто для ділового туризму. Це організація різноманітних виставок, проведення конференцій, семінарів, корпоративних навчань. Для цього ми маємо необхідні площі і необхідні ресурси, у першу чергу природні. Ну, і, звичайно, оздоровчий туризм, який межує із зеленим туризмом, тобто, кемпінги. Ми маємо чудове водосховище, чудові ліси і острови. Традиційно Черкаси були надзвичайно популярними як місце середньозатратного відпочинку для людей, яким кримський, південний клімат є не дуже бажаним для здоров’я.
Це чергове інтерв’ю у проекті Радіо Свобода: «Нова місцева влада – розмови з мерами».
Мер Донецька вважає своїм успіхом 70-відсотковий рейтинг Партії регіонів в місті
«Наше місто рівнятиметься на Донецьк» – мер Луганська Сергій Кравченко
«Ніхто не збирається робити масових зачисток» – мер Тернополя
«Хочемо збалансувати і бажання, і можливості» – мер Харкова
Брак політичної волі заважає розвитку місцевого самоврядування – мер Львова
«Хочу збудувати громадянське суспільство в Запоріжжі» – мер Сін
