Прага – Нові публікації на сайті WikiLeaks американських дипломатичних депеш у європейській пресі свідчать про «політичний глухий кут, хаос і отруйний дух корупції в Україні». Зміст нових телеграм, відправлених американськими дипломатами з Києва, ставить питання про політичне майбутнє України на роздоріжжі між ЄС і Росією. Тут ідеться також про слабку політичну опозицію на чолі з Юлією Тимошенко, яку в телеграмах змальовують «невпевненою у собі, спустошеною». Американці незадоволені «популізмом» Тимошенко, її небажанням «ухвалювати складні рішення на благо держави та усунення зі свого оточення розумних чиновників і прихильників реформ». Деякі європейські видання інформують про бажання Києва інтегруватися, як у Європу, так і на Схід. Оглядачі також наголошують, що нова хвиля приватизації в Україні несе нові розчарування для міжнародних інвесторів і чергове збагачення українських олігархів, наближених до влади.
Французька
«Монд» отримала від WikiLeaks чергову «порцію» американських дипломатичних депеш, у тому числі – з Києва. Американські дипломати в Україні вже під час президентських виборів у лютому цього року висловлювали Вашингтону своє занепокоєння щодо ймовірного формування в Україні «путінської вертикалі влади», незалежно від того, хто переможе на президентських виборах – Янукович чи Тимошенко, бо у телеграмі від 17 грудня 2009 року посол США з Києва аналізує «популістську економічну політику» в основі передвиборної програми Тимошенко і наголошує на наявності в ній «посилення ролі держави», повторної націоналізації приватизованої вже власності та двоїстого ставлення Тимошенко до олігархів. У телеграмі американських дипломатів ідеться також про критику на адресу Тимошенко за «очевидну відсутність у неї елементарних знань основ економіки». Тут також зауважено, що Тимошенко у своїй боротьбі з Ющенком «принесла в жертву економіку країни» і не провела суттєвих реформ. В одній із телеграм наведено інформацію про те, що «до 70 відсотків витрат уряду Тимошенко проходило без використання тендерів і майже 25 відсотків коштів державних угод 2009 року були розкрадені».
Брюссельське видання
EurActiv оприлюднило велике інтерв’ю міністра закордонних справ України Костянтина Грищенка, який не лише хвалиться європейськістю України, але й виступає адвокатом глобальних планів російського прем’єра Володимира Путіна, котрий агітував нещодавно ЄС за створення «зони вільної торгівлі від Владивостока до Лісабона». Грищенко сказав брюссельським журналістам, що влада в Києві хотіла б мати вільну торгівлю з ЄС і з Росією, та посилається на пропозиції Путіна. Хоча EurActiv тут же наголошує, що згадану пропозицію Путіна про зону вільної торгівлі Росії з ЄС розкритикувала і піддала сумніву канцлер Німеччини Анґела Меркель. В інтерв’ю EurActiv Грищенко сказав також про труднощі переговорного процесу щодо зони вільної торгівлі України з ЄС і зупинився на перспективі подібної угоди з Туреччиною, хоча тут є лише наміри, здебільшого, Києва.
Московська
«Нєзавісімая газета» інформує, що Президент Янукович скасував заборону на приватизацію важливих державних промислових об’єктів, до якої вдався його попередник Віктор Ющенко і таким чином відкрив шлюзи для «глобальної приватизації в Україні». Хоча, як зауважують експерти, вже приватизація владою Януковича «Луганськтепловоза» з подальшим скасуванням цієї оборудки, «тихий» продаж «Азоту» за заниженою на третину ціною і скандальна приватизація «Міжнародних авіаліній України» показали, що іноземні інвестори бояться України і подальша «непрозора приватизація», як очікують чимало аналітиків, взагалі «відштовхне міжнародних інвесторів. Сьогодні вже існує інформація про те, що такі важливі об’єкти приватизації в Україні, як «Укртелеком», Одеський припортовий завод, будуть віддані конкретно Ахметову і Фірташу – наближеним до Януковича олігархам. Навіть офіційні статистичні дані показують, що об’єм міжнародних інвестицій в Україну цього року нижчий удвічі від запланованого. Один зі впливових київських експертів Олександр Пасхавер наголосив московському виданню, що «Україна за умовами ведення бізнесу, рівнем корупції і загальним інвестиційним кліматом перебуває на рівні африканських країн».