Сильно Сіверський Донець постраждав ще у XVIII столітті, коли були вирубані вікові дуби вздовж русла. В XIX столітті, через активну розробку корисних копалин на Донбасі, рівень підземних вод впав і річка скоротилася на 20 кілометрів. Шахти і сьогодні найбільше дошкуляють Дінцю. Вода з копалень, яка потрапляє в річку та її притоки, містить надмірну кількість солей,
«Десь 70 відсотків від загальної кількості забруднення припадає саме на підприємства вугледобувного комплексу», – зазначає начальник відділу водних ресурсів обласного управління екології Максим Никитенко.
Немало клопоту завдає і вічно занедбане житлово-комунальне господарство. Очисні споруди вже давно застарілі, тож каналізаційні стоки часто ллються не доочищеними.
Браконьєри відчувають безкарність
Від людини зазнає біти не лише вода Сіверського Дінця, а й рибні ресурси. Член громадської організації «Луганщина – за чисту екологію» Вадим Герасимов стверджує, браконьєри на Луганщині зараз як ніколи відчувають свою безкарність. Місця для рибальства, за його словами, продаються і купуються у заповідних зонах. В тому числі і на Сіверському Дінцю, в іхтіологічному заказнику.
«Там фактично ловлять рибу з дозволу начальника обласної рибінспекції Сергієнка. Вони ловлять спокійно і залишають сміття, – розповідає Вадим Герасимов. – Прості смертні туди не їздять, а ті у кого є гроші – купили і поїхали, спокійно відпочивають. Сміття залишили і поїхали. На них протокол ніхто не складає, ніхто не ганяє»
Рікою мають опікуватися на міждержавному рівні
Громадська організація з такими фактами вдіяти нічого не може. Кажуть, за бездіяльністю рибінспекції начебто стоять високі покровителі. Тим часом екологи готують спеціальну програму з використання і захисту ресурсів ріки. Щоправда, Сіверський Донець протікає не лише на Луганщині, а й в Донецькій і Харківські областях. При цьому бере свій початок і закінчується на території Росії. До речі, Україна на кордоні отримує воду в Дінці третьої категорії, а вже повертає росіянам – четвертої, тобто нижчої якості. Тож без взаємодії всіх регіонів і обох держав проблеми річки не вирішити.
«Десь 70 відсотків від загальної кількості забруднення припадає саме на підприємства вугледобувного комплексу», – зазначає начальник відділу водних ресурсів обласного управління екології Максим Никитенко.
Немало клопоту завдає і вічно занедбане житлово-комунальне господарство. Очисні споруди вже давно застарілі, тож каналізаційні стоки часто ллються не доочищеними.
Браконьєри відчувають безкарність
Від людини зазнає біти не лише вода Сіверського Дінця, а й рибні ресурси. Член громадської організації «Луганщина – за чисту екологію» Вадим Герасимов стверджує, браконьєри на Луганщині зараз як ніколи відчувають свою безкарність. Місця для рибальства, за його словами, продаються і купуються у заповідних зонах. В тому числі і на Сіверському Дінцю, в іхтіологічному заказнику.
«Там фактично ловлять рибу з дозволу начальника обласної рибінспекції Сергієнка. Вони ловлять спокійно і залишають сміття, – розповідає Вадим Герасимов. – Прості смертні туди не їздять, а ті у кого є гроші – купили і поїхали, спокійно відпочивають. Сміття залишили і поїхали. На них протокол ніхто не складає, ніхто не ганяє»
Рікою мають опікуватися на міждержавному рівні
Громадська організація з такими фактами вдіяти нічого не може. Кажуть, за бездіяльністю рибінспекції начебто стоять високі покровителі. Тим часом екологи готують спеціальну програму з використання і захисту ресурсів ріки. Щоправда, Сіверський Донець протікає не лише на Луганщині, а й в Донецькій і Харківські областях. При цьому бере свій початок і закінчується на території Росії. До речі, Україна на кордоні отримує воду в Дінці третьої категорії, а вже повертає росіянам – четвертої, тобто нижчої якості. Тож без взаємодії всіх регіонів і обох держав проблеми річки не вирішити.