Місце проведення з’їзду його ініціатори не розголошували, оскільки побоювались провокацій. Тому, скільки саме учасників із 5 країн брали участь у напівпідпільному зібранні, достеменно невідомо.
За словами голови ради «георгіївського союзу», лідера молодіжної організації «Слов’янська гвардія» із Запоріжжя Володимира Рогова, у з’їзді взяли участь представники скаутських, історико-пошукових і творчих об’єднань. А уже в щойно створеному союзі, за його словами, перебуває близько 30 тисяч осіб, 60 відсотків – молодь із України.
«Георгієвську» молодь цікавить лише перемога Червоної армії
Свій форум у Львові «георгіївський союз» присвятив черговій річниці визволення міста від німецьких загарбників. Володимир Рогов зазначив, що союз не буде політичною організацією, а об’єднуватиме і консолідуватиме молодь для вирішення тих проблем, які сьогодні існують. А проблеми стосуються переважно минулого, зокрема вшанування радянських воїнів на теренах України. Бо уже наступна зустріч молоді запланована на 23 вересня на Волині, де відзначатимуть день червоних партизанів. Історію Другової світової війни, яку молоді георгіївці називають «Великою Вітчизняною», вони ділять на погану і добру. А до доброї відносять дії радянської армії.
Володимир Рогов наголосив, що його вразила нацистська символіка, яка намальована на стінах одного зі львівських будинків і що комунальні служби цього не ліквідували. Тому ідея союзу – моральне виховання молоді у дусі братерства зі слов’янськими народами, оскільки є чимало націоналістичних і нацистських організацій.
«Ми просто ахнули, коли побачили на будинку свастику. Ми для того створились, щоб такі проблеми вирішувати. Ми такого не бачили в Закарпатті, а якби це було в Запоріжжі, то були б протести і протягом трьох годин усе прибрали б, – каже Володимир Рогов. – Можна проводити культурні заходи, на кшталт єврейських фестивалів, а наступного дня масова різня».
Однак коли ж відбувалася у Львові масова різня після останньої війни? – поцікавилась я у молодого лідера, який так і сипав радянськими стереотипами. Але відповідь так і не прозвучала. Важко знайти міжнаціональну ворожнечу там, де її насправді немає…
Депутат Держдуми Росії привітав створення «георгіївського союз»
До слова, Російське товариство у Львові має найбільше, у порівнянні з іншими нацменшинами, приміщення у центральній частині міста. Представники «георгіївського союзу» зазначили, що до них долучатиметься молодь Європи. Чехію на з’їзді, скажімо, представляла дочка заробітчан із Закарпаття – Діана Майор, яка останні 7 років проживає у Празі. Вона зазначила, що на її новій батьківщині до організації входить молодь із колишніх країн Радянського Союзу, чиї батьки виїхали на роботу до Чехії.
А чим привабив «георгіївський союз» Діану Майор? «Привабило все, що тут є багато організації, – каже вона
Судячи з того, хто привітав учасників з’їзду, можна зробити висновок, що цей проект має підтримку в Держдумі Росії. Серед тих, хто надіслав привітання учасникам зібрання – депутат Держдуми Росії Анатолій Лісіцин, який нещодавно побував у Галичині і заявив, що Росія впорядковуватиме могили загиблих у роки Першої світової війни вояків Російської імператорської армії.
За словами голови ради «георгіївського союзу», лідера молодіжної організації «Слов’янська гвардія» із Запоріжжя Володимира Рогова, у з’їзді взяли участь представники скаутських, історико-пошукових і творчих об’єднань. А уже в щойно створеному союзі, за його словами, перебуває близько 30 тисяч осіб, 60 відсотків – молодь із України.
«Георгієвську» молодь цікавить лише перемога Червоної армії
Свій форум у Львові «георгіївський союз» присвятив черговій річниці визволення міста від німецьких загарбників. Володимир Рогов зазначив, що союз не буде політичною організацією, а об’єднуватиме і консолідуватиме молодь для вирішення тих проблем, які сьогодні існують. А проблеми стосуються переважно минулого, зокрема вшанування радянських воїнів на теренах України. Бо уже наступна зустріч молоді запланована на 23 вересня на Волині, де відзначатимуть день червоних партизанів. Історію Другової світової війни, яку молоді георгіївці називають «Великою Вітчизняною», вони ділять на погану і добру. А до доброї відносять дії радянської армії.
Володимир Рогов наголосив, що його вразила нацистська символіка, яка намальована на стінах одного зі львівських будинків і що комунальні служби цього не ліквідували. Тому ідея союзу – моральне виховання молоді у дусі братерства зі слов’янськими народами, оскільки є чимало націоналістичних і нацистських організацій.
«Ми просто ахнули, коли побачили на будинку свастику. Ми для того створились, щоб такі проблеми вирішувати. Ми такого не бачили в Закарпатті, а якби це було в Запоріжжі, то були б протести і протягом трьох годин усе прибрали б, – каже Володимир Рогов. – Можна проводити культурні заходи, на кшталт єврейських фестивалів, а наступного дня масова різня».
Однак коли ж відбувалася у Львові масова різня після останньої війни? – поцікавилась я у молодого лідера, який так і сипав радянськими стереотипами. Але відповідь так і не прозвучала. Важко знайти міжнаціональну ворожнечу там, де її насправді немає…
Депутат Держдуми Росії привітав створення «георгіївського союз»
До слова, Російське товариство у Львові має найбільше, у порівнянні з іншими нацменшинами, приміщення у центральній частині міста. Представники «георгіївського союзу» зазначили, що до них долучатиметься молодь Європи. Чехію на з’їзді, скажімо, представляла дочка заробітчан із Закарпаття – Діана Майор, яка останні 7 років проживає у Празі. Вона зазначила, що на її новій батьківщині до організації входить молодь із колишніх країн Радянського Союзу, чиї батьки виїхали на роботу до Чехії.
А чим привабив «георгіївський союз» Діану Майор? «Привабило все, що тут є багато організації, – каже вона
Судячи з того, хто привітав учасників з’їзду, можна зробити висновок, що цей проект має підтримку в Держдумі Росії. Серед тих, хто надіслав привітання учасникам зібрання – депутат Держдуми Росії Анатолій Лісіцин, який нещодавно побував у Галичині і заявив, що Росія впорядковуватиме могили загиблих у роки Першої світової війни вояків Російської імператорської армії.