Київ – Легендарний Чернечий ліс, що під Києвом, на межі зникнення. Вирубка реліктових дерев ведеться на майже 5 гектарах. Екологи та місцеві активісти переконані: зупинити знищення лісу можна тільки «шипуванням» вікових дубів та корабельних сосен.
Ситуація у Чернечому лісі катастрофічна, вважають екологи. Вигідне розташування місцини, усього за декілька кілометрів від Києва, напряму стимулює вирубку цінних порід. Десять гектарів землі унікальної природної історичної пам’ятки незабаром знищать, майже половину з них вже огородили та розпочали підготовку до забудови цієї території приватними особами.
Жителі села Лісники, біля якого й росте Чернечий ліс, виступили за створення державного одноіменного заповідника. Адже тут проходять Змієві вали, які захищали Русь від кочівників, а у роки Другої світової війни лісом пролягала «лінія Сталіна» Київського укріпрайону. Окрім того, Чернечий ліс є фактично «легенями» південної частини столиці. Цей цілісний лісовий масив має багато представників флори та фауни, занесених до Червоної книги України.
Люди вирішили рятувати ліс власноруч, у прямому розумінні цього слова. Активісти Київської обласної громадської організації «Лісник» на чолі із головою Сергієм Васильковим, відомий еколог Володимир Борейко, ветерани Другої світової війни та жителі села Лісники провели 2 липня акцію «шипування» дерев.
Шипування – ворог сокири
«Для шипування використовують гвіздки розміром 10–15 сантиметрів, їх вбивають у стовбур приблизно до 2 метрів від коріння у шаховому порядку. Для кожного дерева використовують приблизно 100 гвіздків. Уся процедура для одного дерева займає менше півгодини. Цей метод абсолютно безпечний для дерев, але він виводить з ладу інструменти, якими намагаються знищити дерево», – пояснив еколог Володимир Борейко.
Шипування в Україні, зокрема, у Києві, використовують вже протягом декількох років. Еколог відзначив, що багато дерев у Гідропарку «зашиповані». А у Чернечому лісі потрібно прошипувати ще десь 4 гектари лісу.
«Хоча у нас немає заборони на шипування в адміністративному кодексі, якщо ж приїздять правоохоронні органи, то їм ми кажемо, що ставимо шпаківні. Це наше ноу-хау», – зауважує Борейко.
Чиновники проти лісу
За словами Сергія Василькова, загроза для Чернечого лісу постала ще у 2006 році. Тоді Києво-Святошинська районна адміністрація своїм розпорядженням перевела 10 гектарів лісу в межі села Лісники. «Це рішення було незаконним, – каже голова організації «Лісник», – бо районна адміністрація має право розпоряджатися територією лише до одного гектара».
Після звернення жителів села Лісники сільська рада наступного року ухвалила рішення зарезервувати 10 гектарів лісу на 5 років з метою створення заказника «Чернечий ліс». Однак через рік новий керівник сільради видав 32 фізичним особам дозвіл на забудову цих ділянок лісу.
«Навіть польські магнати не будували таких будинків, як зараз тут будують. І ми просимо захисту цього лісу від вирубки та грандіозної забудови», – каже місцева жителька Валентина Шевчук
За словами Сергія Василькова, члени громадської організації «Лісник» вже зверталася до найвищого керівництва держави, зокрема, й вже до нового Президента України Віктора Януковича, а також до правоохоронних органів й прокуратури. Відповідь одна – «усе на контролі», а вирубка 10 гектарів Чернечого лісу триває.
Ситуація у Чернечому лісі катастрофічна, вважають екологи. Вигідне розташування місцини, усього за декілька кілометрів від Києва, напряму стимулює вирубку цінних порід. Десять гектарів землі унікальної природної історичної пам’ятки незабаром знищать, майже половину з них вже огородили та розпочали підготовку до забудови цієї території приватними особами.
Жителі села Лісники, біля якого й росте Чернечий ліс, виступили за створення державного одноіменного заповідника. Адже тут проходять Змієві вали, які захищали Русь від кочівників, а у роки Другої світової війни лісом пролягала «лінія Сталіна» Київського укріпрайону. Окрім того, Чернечий ліс є фактично «легенями» південної частини столиці. Цей цілісний лісовий масив має багато представників флори та фауни, занесених до Червоної книги України.
Люди вирішили рятувати ліс власноруч, у прямому розумінні цього слова. Активісти Київської обласної громадської організації «Лісник» на чолі із головою Сергієм Васильковим, відомий еколог Володимир Борейко, ветерани Другої світової війни та жителі села Лісники провели 2 липня акцію «шипування» дерев.
Шипування – ворог сокири
«Для шипування використовують гвіздки розміром 10–15 сантиметрів, їх вбивають у стовбур приблизно до 2 метрів від коріння у шаховому порядку. Для кожного дерева використовують приблизно 100 гвіздків. Уся процедура для одного дерева займає менше півгодини. Цей метод абсолютно безпечний для дерев, але він виводить з ладу інструменти, якими намагаються знищити дерево», – пояснив еколог Володимир Борейко.
Шипування в Україні, зокрема, у Києві, використовують вже протягом декількох років. Еколог відзначив, що багато дерев у Гідропарку «зашиповані». А у Чернечому лісі потрібно прошипувати ще десь 4 гектари лісу.
«Хоча у нас немає заборони на шипування в адміністративному кодексі, якщо ж приїздять правоохоронні органи, то їм ми кажемо, що ставимо шпаківні. Це наше ноу-хау», – зауважує Борейко.
Чиновники проти лісу
За словами Сергія Василькова, загроза для Чернечого лісу постала ще у 2006 році. Тоді Києво-Святошинська районна адміністрація своїм розпорядженням перевела 10 гектарів лісу в межі села Лісники. «Це рішення було незаконним, – каже голова організації «Лісник», – бо районна адміністрація має право розпоряджатися територією лише до одного гектара».
Після звернення жителів села Лісники сільська рада наступного року ухвалила рішення зарезервувати 10 гектарів лісу на 5 років з метою створення заказника «Чернечий ліс». Однак через рік новий керівник сільради видав 32 фізичним особам дозвіл на забудову цих ділянок лісу.
«Навіть польські магнати не будували таких будинків, як зараз тут будують. І ми просимо захисту цього лісу від вирубки та грандіозної забудови», – каже місцева жителька Валентина Шевчук
За словами Сергія Василькова, члени громадської організації «Лісник» вже зверталася до найвищого керівництва держави, зокрема, й вже до нового Президента України Віктора Януковича, а також до правоохоронних органів й прокуратури. Відповідь одна – «усе на контролі», а вирубка 10 гектарів Чернечого лісу триває.
