«Україна повинна невідкладно відновити співпрацю з МВФ»¬, – заявляє європейський комісар з питань зовнішньої політики і політики сусідства Штефан Філе. При цьому він зазначає, що від цього також залежить виділення фінансової допомоги Києву від Євросоюзу.
МВФ вирішив позичити Україні 16,4 мільярда доларів 2008 року. Але останній транш у розмірі майже чотирьох мільярдів доларів у листопаді минулого року заморозили, вимагаючи від України подальших реформ. Представники фонду також неодноразово наголошували на тому, що хочуть бачити узгоджену позицію української влади в економічній царині.
Аллан Мелцер, професор економіки в університеті Карнеґі-Меллон у Пенсильванії, сумнівається, що гроші МВФ можуть сприяти реформам в Україні.
«МВФ зараз позичає гроші країнам, які через політичну нестабільність не спроможні збалансувати бюджет чи видатки. А те, що МВФ їх рятує, не змінює того, що там відбувається. Іншими словами, вони знову роблять те саме, що і раніше», – зауважує професор економіки.
Тим не менше, новому Президентові України буде складно обійтися без нової грошової ін’єкції МВФ, вважає Аллан Мелцер. «Головна причина полягає в тому, що МВФ приходить з новими грошима, альтернативою є драконівське скорочення бюджету, – каже він. – МВФ змушує владу затягувати паски, але без МВФ уряди би скорочували видатки ще більше, або ще більше піднімали б податки».
«Роби так, як я кажу, а не так, як я сам роблю»
Аллан Мелцер бачить певну іронію в тому, що МВФ закликає такі держави, як Україна, заощаджувати, але водночас самі західні держави в часи світової фінансової кризи збільшують державні видатки. Як жартома каже американський економіст, урок Заходу, ймовірно, тут такий: «роби так, як я кажу, а не так, як я сам роблю».
Київський оглядач, редактор інтернет-сайту «Фінансист» Ігор Луценко очікує, що МВФ буде готовий відновити фінансування України невдовзі після того, як українські політики визначаться, хто керуватиме урядом. І тут, за оцінкою, Луценка, головна мотивація фонду полягає в тому, щоб фінансові проблеми України не поширилися на сусідні держави. Латання бюджетних дірок за допомогою позик з-за кордону неминуче стане пріоритетом для прем’єра України, хто б це не був, очікує Ігор Луценко.
«На мою особисту думку, уряд на найближчий рік, а може, навіть і більше перетвориться на такий собі департамент переговорів із міжнародними фінансовими організаціями», – зауважує оглядач.
МВФ вирішив позичити Україні 16,4 мільярда доларів 2008 року. Але останній транш у розмірі майже чотирьох мільярдів доларів у листопаді минулого року заморозили, вимагаючи від України подальших реформ. Представники фонду також неодноразово наголошували на тому, що хочуть бачити узгоджену позицію української влади в економічній царині.
Аллан Мелцер, професор економіки в університеті Карнеґі-Меллон у Пенсильванії, сумнівається, що гроші МВФ можуть сприяти реформам в Україні.
«МВФ зараз позичає гроші країнам, які через політичну нестабільність не спроможні збалансувати бюджет чи видатки. А те, що МВФ їх рятує, не змінює того, що там відбувається. Іншими словами, вони знову роблять те саме, що і раніше», – зауважує професор економіки.
Тим не менше, новому Президентові України буде складно обійтися без нової грошової ін’єкції МВФ, вважає Аллан Мелцер. «Головна причина полягає в тому, що МВФ приходить з новими грошима, альтернативою є драконівське скорочення бюджету, – каже він. – МВФ змушує владу затягувати паски, але без МВФ уряди би скорочували видатки ще більше, або ще більше піднімали б податки».
«Роби так, як я кажу, а не так, як я сам роблю»
Аллан Мелцер бачить певну іронію в тому, що МВФ закликає такі держави, як Україна, заощаджувати, але водночас самі західні держави в часи світової фінансової кризи збільшують державні видатки. Як жартома каже американський економіст, урок Заходу, ймовірно, тут такий: «роби так, як я кажу, а не так, як я сам роблю».
Київський оглядач, редактор інтернет-сайту «Фінансист» Ігор Луценко очікує, що МВФ буде готовий відновити фінансування України невдовзі після того, як українські політики визначаться, хто керуватиме урядом. І тут, за оцінкою, Луценка, головна мотивація фонду полягає в тому, щоб фінансові проблеми України не поширилися на сусідні держави. Латання бюджетних дірок за допомогою позик з-за кордону неминуче стане пріоритетом для прем’єра України, хто б це не був, очікує Ігор Луценко.
«На мою особисту думку, уряд на найближчий рік, а може, навіть і більше перетвориться на такий собі департамент переговорів із міжнародними фінансовими організаціями», – зауважує оглядач.
