На мітинг прийшли переважно ветерани кримськотатарського національного руху і місцеві правозахисники. Людей було не дуже багато – не більше 2-3 сотень, але було чимало гасел із засудженням тоталітаризму і вимогами до влади дотримуватися Загальної декларації прав людини. Мітинг проходив під девізом: «Відстояти різноманіття, покласти край дискримінації!»
Адаліє-ханум 75-літня Адаліє-ханум розповіла, що ні вона, ні її діти не отримали компенсації ні за втрачене майно, ні за роки суворого режиму спецпоселення. «Ось сьогодні день захисту прав людини. Оскільки ми із 1944 року й досі не реабілітовані, немає ні на що прав, весь час нас дискримінують, то прийшли захищати свої права. Але влада нас не бачить і не чує», – зазначає жінка.
Леонід ПилунськийЛідер кримського Руху Леонід Пилунський нагадав, що за комуністичних часів за саме зберігання Декларації, попри те, що Радянський Союз підписав її, можна було потрапити за грати. «Я тоді її бачив лише в рукописному виді. Комуністична влада просто ховала Декларацію від людей, не дозволяла друкувати, переслідувала тих, хто її лише згадував», – зазначає пан Пилунський.
Права цілого народу досі не відновлені
На мітингу йшла мова насамперед про права раніше депортованих громадян, які в Україні досі не відновлені – кримські татари досі не реабілітовані і не отримали якихось відшкодувань. Законодавці так і не прирівняли їх до незаконно репресованих за політичною ознакою.
Молитва в пам'ять жертв комуністичного режимуЛюди говорили, що загинули їхні рідні, у них відібрали майно і чесні імена. Кримськотатарський народ зазнав десятиліть насильницького утримання у місцях вислання. Це супроводжувалося масовими репресіями, позбавленням прав на національний розвиток. І вже в умовах незалежної України наслідки раніше вчинених злочинів так і не усунуті, наголошували учасники мітингу.
Було ухвалено резолюцію, в якій зазначено, що й досі частина кримчан зазнає дискримінації за релігійною, мовною та етнічною ознакою. Саме тому держава зобов’язана відновити права кримськотатарського народу, депортованого за часів радянської влади, для чого слід ухвалити відповідний закон.
(Сімферополь – Київ – Прага)
Права цілого народу досі не відновлені
На мітингу йшла мова насамперед про права раніше депортованих громадян, які в Україні досі не відновлені – кримські татари досі не реабілітовані і не отримали якихось відшкодувань. Законодавці так і не прирівняли їх до незаконно репресованих за політичною ознакою.
Було ухвалено резолюцію, в якій зазначено, що й досі частина кримчан зазнає дискримінації за релігійною, мовною та етнічною ознакою. Саме тому держава зобов’язана відновити права кримськотатарського народу, депортованого за часів радянської влади, для чого слід ухвалити відповідний закон.
(Сімферополь – Київ – Прага)
