Кілька років тому люблінці вже подарували побратимам-лучанам ідеї, котрі були втілені в архітектурному обличчі обласного центру Волині й прийшли до вподоби городянам. Нині ж мешканців Луцька, котрі побували у Краківському передмісті Любліна, не покидає відчуття, що вони в рідному місті – настільки схожою є стилізація ліхтарів, кав’ярень і квітників, скажімо, з Луцьким проспектом Волі. Все розпочалося зі знайомства польських друзів з історико-архітектурною спадщиною Луцька ще на зорі Незалежності.
В останні роки співпраця волинян із мешканцями польської Люблінщини стала навіть тіснішою, ніж із сусідніми областями України. У поляків з’явилися можливості користуватися європейськими коштами для поліпшення туристичної інфраструктури. Разом із можливостями прийшов і досвід, яким вони з радістю діляться з сусідами.
Кордони Євросоюзу не стали перепоною для налагодження корисних контактів та реалізації на перший погляд карколомних задумів. Люблінці створили новий туристичний маршрут «Люблін – Брест – Луцьк», підтриманий міжнародною програмою PHARE. Ідея, на перший погляд, фантастична – туристам пропонуватимуть поснідати в Любліні, пообідати в Бресті і повечеряти… в Луцьку. Однак для цього потрібен не лише спрощений перехід кордону, а й швидкий і комфортний сервіс.
Вуличками древнього Лучеська
Спочатку стратегію туристичного розвитку Луцька обговорили на чергових громадських слуханнях. Начальник відділу туризму Юрій Моклиця розповідає: у першу чергу орієнтуватимуться на українських туристів. Почнуть зі втілення ідей, які не вимагають значних капіталовкладень – зокрема, з інформаційної кампанії та формування бренду сучасного Луцька.
Згодом для втілення стратегії доведеться залучати значні кошти. Адже лучанам доведеться «підтягнути» готельну і транспортну інфраструктуру, відреставрувати пам’ятки і навіть створити нові об’єкти.
Ідей не бракує, розповідає директор департаменту культури і збереження історичної спадщини Сергій Годлевський. Скажімо, створення підземного театру, для якого вже й підземелля знайшлося.
За кількістю пам’яток Луцьк посідає одне з перших місць в Україні, розповідає директор історико-культурного заповідника «Старе місто» Тарас Рабан. Та відреставрована поки що лише незначна частина.
«Одного замку мало, є ще 60 пам’яток на території Старого міста – їх треба реставрувати всі, – розповідає Тарас Рабан. – Багато з них нині перебуває у незадовільному стані. Або візьмемо аспекти, які негативно впливають на цю територію, – такі, як електропідстанція та центральний ринок під мурами замку, магістральна дорога, яка проходить через Старе місто… Це аспекти, які повинні бути зняті».
А поки Луцьк втілюватиме основні завдання щойно ухваленої Стратегії, стежки на Волинь торуватимуть нові туристи з Білорусі та Польщі. На втілення цього проекту Євросоюз надав люблінцям 50 тисяч євро. А першими туристами «Євротрикутника приязні» «Люблін – Брест – Луцьк» уже стали журналісти з трьох сусідніх областей трьох сусідніх країн.
(Луцьк – Прага – Київ)
В останні роки співпраця волинян із мешканцями польської Люблінщини стала навіть тіснішою, ніж із сусідніми областями України. У поляків з’явилися можливості користуватися європейськими коштами для поліпшення туристичної інфраструктури. Разом із можливостями прийшов і досвід, яким вони з радістю діляться з сусідами.
Кордони Євросоюзу не стали перепоною для налагодження корисних контактів та реалізації на перший погляд карколомних задумів. Люблінці створили новий туристичний маршрут «Люблін – Брест – Луцьк», підтриманий міжнародною програмою PHARE. Ідея, на перший погляд, фантастична – туристам пропонуватимуть поснідати в Любліні, пообідати в Бресті і повечеряти… в Луцьку. Однак для цього потрібен не лише спрощений перехід кордону, а й швидкий і комфортний сервіс.
Вуличками древнього Лучеська
Спочатку стратегію туристичного розвитку Луцька обговорили на чергових громадських слуханнях. Начальник відділу туризму Юрій Моклиця розповідає: у першу чергу орієнтуватимуться на українських туристів. Почнуть зі втілення ідей, які не вимагають значних капіталовкладень – зокрема, з інформаційної кампанії та формування бренду сучасного Луцька.
Згодом для втілення стратегії доведеться залучати значні кошти. Адже лучанам доведеться «підтягнути» готельну і транспортну інфраструктуру, відреставрувати пам’ятки і навіть створити нові об’єкти.
Ідей не бракує, розповідає директор департаменту культури і збереження історичної спадщини Сергій Годлевський. Скажімо, створення підземного театру, для якого вже й підземелля знайшлося.
За кількістю пам’яток Луцьк посідає одне з перших місць в Україні, розповідає директор історико-культурного заповідника «Старе місто» Тарас Рабан. Та відреставрована поки що лише незначна частина.
«Одного замку мало, є ще 60 пам’яток на території Старого міста – їх треба реставрувати всі, – розповідає Тарас Рабан. – Багато з них нині перебуває у незадовільному стані. Або візьмемо аспекти, які негативно впливають на цю територію, – такі, як електропідстанція та центральний ринок під мурами замку, магістральна дорога, яка проходить через Старе місто… Це аспекти, які повинні бути зняті».
А поки Луцьк втілюватиме основні завдання щойно ухваленої Стратегії, стежки на Волинь торуватимуть нові туристи з Білорусі та Польщі. На втілення цього проекту Євросоюз надав люблінцям 50 тисяч євро. А першими туристами «Євротрикутника приязні» «Люблін – Брест – Луцьк» уже стали журналісти з трьох сусідніх областей трьох сусідніх країн.
(Луцьк – Прага – Київ)