Доступність посилання

ТОП новини

Німецька фірма торгує тисячами частин трупів українців (європейська преса)


Прага – Чимало європейських газет публікують матеріали про черговий скандал у Німеччині, де місцева прокуратура почала розслідування дій баварської фармацевтичної компанії, яка нібито незаконно скуповувала в Україні тисячі органів померлих людей. Оглядачі також продовжують обговорювати новий російсько-український скандал з нібито українськими найманцями, що могли воювати під час російсько-грузинської війни 2008 року на боці Грузії в Південній Осетії.

Прокуратура міста Бамберга в німецькій Баварії, як інформує німецький часопис «Шпіґель», все ж, почала розслідування дій баварської фармацевтичної компанії «Тутоґен» щодо нібито незаконної торгівлі органами померлих з України.

Компанія «Тутоґен» спочатку спростувала публікацію «Шпіґеля» у понеділок, але часопис оприлюднив новий, детальніший, матеріал у вівторок. Тут йдеться про закупівлю «Тутоґен» біля тисячі трупів від Майкла Мастромаріні, американця, якого у 2008 році засудили у США до 58 років ув’язнення та штрафу в 5 мільйонів доларів за незаконні оборудки з людськими органами. Йдеться також про те, що Мастромаріні викрав у 2004 році частини тіла (кістки) британського журналіста з Бі-Бі-Сі Елістера Кука, який помер від раку в Нью-Йорку у віці 95 років, і продав їх за 7 тисяч доларів зубним протезистам.

Стверджується, що «Тутоґен» є частиною американської фірми «Biomedical Tissue Services», яку заснував Майкл Мастромаріні. «Шпігель» також інформує, що лише у 2000 і 2001 роках «Тутоґен» отримала з України частини з майже 1200 трупів померлих українців. При цьому, як стверджує часопис, часто родичі померлих нічого й не знали, що робили з кістками чи шкірою їхніх померлих близьких. Тут наводяться, зокрема, свідчення Олена Крат з Києва, яка розповідає, як її обманули, забравши значну частину шкіри померлого батька нібито для порятунку дітей.

Австрійська «Ді Прессе» інформує, що «Тутоґен» платила в Україні, наприклад, за стегнову кістку понад 40 євро, за кістку з черепа 30 євро, а за шмат шкіри померлого до 20 євро. Газета також відзначає, що торгівля частинами людського тіла стає все прибутковішою, і за всі продані окремо частини трупа можна отримати сьогодні до 250 тисяч доларів.

Газети також наводять слова фахівця з медичного права з Києва Володимира Юрченка, який відзначає, що з Києва до Німеччини й сьогодні продають частини трупів, і часто самі родичі померлих не відають, що відбувається з частинами тіл їхніх близьких. «Ді Прессе» також повідомляє, що частини з-понад 20 тисяч українських трупів до сьогодні зберігаються на складі поблизу Нюрнберга. Також відзначається, що як у Німеччині, так і в Україні торгівля частинами тіл мертвих заборонена і переслідується законом.

Російська газета «Коммерсантъ» повідомляє, що «Росія і Україна воюють за Грузію». Тут також йдеться про те, що «обвинувачення російської прокуратури про український слід у війні на Кавказі викликали нове загострення двосторонніх стосунків». Газета наводить слова представника УНА-УНСО з Києва, який каже, що на основі прізвищ і даних про загиблих в Абхазії у 1993 році українців, зокрема, Кучеренка, «росіяни зліпили легенду про минулорічні події».

«Нєзавісімая Ґазета» відзначає, що «Тимошенко заявляє Путіну: ми не воювали на Кавказі» і наводить заяви з цього приводу чиновників українського уряду. Ця газета також цитує відомого британського експерта Джеймса Шерра, який упевнений, що Росія постійно шукає приводів, «щоб здійснити стосовно України різкі, а часом навіть крайні дії». «Нєзавісімая Ґазета» стверджує також, що «розставити всі крапки над «і» Тимошенко збирається 1 вересня під час зустрічі з Володимиром Путіним у Польщі».
  • Зображення 16x9

    Василь Зілгалов

    Із Радіо Свобода співпрацюю з 1989 року. Переїхав з Мюнхена до Праги у березні 1995 року. Народився в сталінській Україні. Троє з родини загинули від голоду у 1932-33 роках. Мати ледве уціліла в 1933-му. Батько пройшов Колиму але система все ж знищила його. Окрім батька, тоталітаризм згубив чотирьох моїх дядьків. Закінчив історичний факультет. Викладав методологію історії. Підготував дві дисертації. Чимало написав. Журналістом став з 1969 року, після вторгнення радянських військ до Праги. Опублікував роботи з історії політичної публіцистики, книги з історії українських міст, дослідження про Василя Пачовського, з історії української еміграції.
XS
SM
MD
LG