Хоча не прийнято розділяти столичні і провінційні театри, проблеми, очевидно, є, якщо фестиваль «Коломийські представлення» завершується «круглим столом» «Традиції і перспективи розвитку історичних театрів малих міст в контексті сучасного українського театрального руху і світових театральних тенденцій».
У мистецькій акції беруть участь Івано-Франківський обласний академічний музично-драматичний театр ім. Івана Франка, Львівський обласний музично-драматичний театр ім. Юрія Дрогобича, Тернопільський академічний обласний український драматичний театр ім. Тараса Шевченка, муніципальний театр «Київ». Голова журі, академік Академії мистецтв України, заслужений діяч мистецтв Ростислав Коломієць наголошує на іншій унікальності фестивалю.
«Тут ідуть, – каже він, – ті п’єси, які ніколи не ставились в Україні з різних причин. Серед них – справжні шедеври: п’єса Васильченка «Куди вітер віє», написана по свіжих слідах в 20-х роках про перевертнів. Вона так звучить по-сьогоднішньому про політичних перевертнів».
Цю виставу привезли до Коломиї студенти-випускники Київського національного університету театру, кіно і телебачення ім. Карпенка-Карого, учасники унікальної минулорічної акції «Мистецтво молодих», яка проходила на сцені театру-ювіляра.
Найстаріший театр Галичини розпочинався з аматорської групи
Коломийський театр є особливим явищем в історії театрального мистецтва України. Це найдавніший театр в Галичині, який у 1848 році заснував місцевий священик Іван Озаркевич. Першою виставою стала п’єса Івана Котляревського «Дівка на виданню, або на милування нема силування», але адаптована до життя покутян. Як писав Іван Франко, «Озаркевичеві хотілося подати Котляревського галичанам не в оригіналі, а в підгірським киптарі».
І того ж року відбулися перші гастролі коломиян – до Львова, де трупа виступила перед делегатами конгресу української інтелігенції.
Власне, це особливість коломийського театру: він є мандрівним, каже літературний редактор театру, поетеса Ольга Руданець.
«Коломия – невелике місто, з невеликою кількістю жителів. Щоб стаціонарно тут утримати театр, потрібно, аби кожний житель раз-два на тиждень приходив, купував квитки і створював черги. Ми можемо себе ілюзіями годувати, але такого не буває. Тому театр набув такого статусу, може неофіційного, як мандрівний. Ми їздимо скрізь з виставами».
Давно театр з аматорського гуртка перетворився у професійний колектив. Тут зіграла свої кращі ролі заслужена артистка України Оксана Затварська, актор театру Василь Симчич, відомий широкому загалу за ролями у кінофільмах «Захар Беркут», «Білий птах з чорною ознакою», «Табір іде в небо».
Цьогорічні поїздки до Шотландії і містами України
Ювілейний рік для Коломийського театру особливий: він єдиний з України представляв українське сценічне мистецтво на Всесвітньому театральному фестивалі в Единбурзі (Шотландія), а також здійснив ювілейний гастрольний тур містами України – Київ, Донецьк, Луганськ, Кіровоград, Ніжин, Луцьк і Рівне.
І хоча в 160-річній історії були нелегкі часи, навіть тимчасові закриття, попри те, що є чимало проблем з фінансуванням, директор і художній керівник театру, Заслужений артист України Дмитро Чиборак вірить у майбутнє свого колективу.
«Оптимізму не втрачаєм, абсолютно не втрачаєм. «Хай собі як знають, божеволіють, конають – нам своє творить», – каже він.
Цьогоріч Коломийському обласному українському драматичному театру присвоїли звання академічного.
У мистецькій акції беруть участь Івано-Франківський обласний академічний музично-драматичний театр ім. Івана Франка, Львівський обласний музично-драматичний театр ім. Юрія Дрогобича, Тернопільський академічний обласний український драматичний театр ім. Тараса Шевченка, муніципальний театр «Київ». Голова журі, академік Академії мистецтв України, заслужений діяч мистецтв Ростислав Коломієць наголошує на іншій унікальності фестивалю.
«Тут ідуть, – каже він, – ті п’єси, які ніколи не ставились в Україні з різних причин. Серед них – справжні шедеври: п’єса Васильченка «Куди вітер віє», написана по свіжих слідах в 20-х роках про перевертнів. Вона так звучить по-сьогоднішньому про політичних перевертнів».
Цю виставу привезли до Коломиї студенти-випускники Київського національного університету театру, кіно і телебачення ім. Карпенка-Карого, учасники унікальної минулорічної акції «Мистецтво молодих», яка проходила на сцені театру-ювіляра.
Найстаріший театр Галичини розпочинався з аматорської групи
Коломийський театр є особливим явищем в історії театрального мистецтва України. Це найдавніший театр в Галичині, який у 1848 році заснував місцевий священик Іван Озаркевич. Першою виставою стала п’єса Івана Котляревського «Дівка на виданню, або на милування нема силування», але адаптована до життя покутян. Як писав Іван Франко, «Озаркевичеві хотілося подати Котляревського галичанам не в оригіналі, а в підгірським киптарі».
І того ж року відбулися перші гастролі коломиян – до Львова, де трупа виступила перед делегатами конгресу української інтелігенції.
Власне, це особливість коломийського театру: він є мандрівним, каже літературний редактор театру, поетеса Ольга Руданець.
«Коломия – невелике місто, з невеликою кількістю жителів. Щоб стаціонарно тут утримати театр, потрібно, аби кожний житель раз-два на тиждень приходив, купував квитки і створював черги. Ми можемо себе ілюзіями годувати, але такого не буває. Тому театр набув такого статусу, може неофіційного, як мандрівний. Ми їздимо скрізь з виставами».
Давно театр з аматорського гуртка перетворився у професійний колектив. Тут зіграла свої кращі ролі заслужена артистка України Оксана Затварська, актор театру Василь Симчич, відомий широкому загалу за ролями у кінофільмах «Захар Беркут», «Білий птах з чорною ознакою», «Табір іде в небо».
Цьогорічні поїздки до Шотландії і містами України
Ювілейний рік для Коломийського театру особливий: він єдиний з України представляв українське сценічне мистецтво на Всесвітньому театральному фестивалі в Единбурзі (Шотландія), а також здійснив ювілейний гастрольний тур містами України – Київ, Донецьк, Луганськ, Кіровоград, Ніжин, Луцьк і Рівне.
І хоча в 160-річній історії були нелегкі часи, навіть тимчасові закриття, попри те, що є чимало проблем з фінансуванням, директор і художній керівник театру, Заслужений артист України Дмитро Чиборак вірить у майбутнє свого колективу.
«Оптимізму не втрачаєм, абсолютно не втрачаєм. «Хай собі як знають, божеволіють, конають – нам своє творить», – каже він.
Цьогоріч Коломийському обласному українському драматичному театру присвоїли звання академічного.
