На тисячі сторінках, 500 кольорових світлинах зображений Львів, якого немає, образ якого втрачений, але водночас той, який ще зберігся у місті чи в людській пам’яті. Немає уже австрійської бруківки на площі Ринок, старих львівських левів біля Ратуші, численних крамниць, кав’ярень, міських установ, але ще у старому будинку можна побачити електролічильник, встановлений у польські часи чи австрійський умивальник.
Змінюються ракурси львівських вулиць, їхні назви, забудова міста, кав’ярні. Ілько Лемко у своїй книзі хоче залишити для нащадків образ Львова, який дуже швидко змінюється. Скажімо, завалився будинок на вулиці Федорова, невдовзі тут буде сучасний готель— і вже змінений вигляд міста.
Сам автор розповів: «Серцевина книги – це історія 1242 вулиць і площ Львова, історія побутового життя усіх десятиліть міста, неофіційна історія побутового життя по всіх десятиліттях, починаючи від 30-х років: 30-ті, 40-ві, 50-ті, 60-ті, 70-ті, 80-ті, 90-ті. Наприклад, візьмімо 70-ті роки: що вони їли, пили, дарували, де гуляли і танцювали, що одягали».
Моду на шашлики львів’яни запозичили у східних сусідів
Із книги дізнаємось, що мода дарувати гроші прийшла у Львів у 70-ті роки. Раніше це була дивина для львів’ян. Спершу дарували гроші лише на весілля, а вже згодом на уродини. Саме у 70-ті львів’яни навчились у східних сусідів виїжджати на шашлики.
Ілько Лемко взяв інтерв’ю у колишніх кримінальних авторитетів і цілий розділ присвятив кримінальному Львову. Тут історія львівських кримінальних районів – гроб, дубки, гаражі, ринок, рогачка. Усе, що могло зацікавити людей за десятиліття, починаючи від 30-х років, і зібрав автор книги. Про вулиці матеріал більш інформаційно-довідковий, якими були назви тієї чи іншої вулиці чи площі, що розташовувалось у будинках, хто зі знаменитостей там мешкав.
У сучасних скоробагатьків відсутня культура меценатства
На місці пам’ятника Міцкевичу ще якихось 170 років тому текла бурхлива ріка Полтва, а серед її хвиль був острів, на якому стояла капличка Божої Матері. Таким образ Львова для сучасників залишили в описах львівські історики. Тому Ілько Лемко і написав книгу, щоб зберегти образ Львова для майбутніх городян. Автор уже тривалий час збирає матеріали про Львів.
«Книга готова повністю під ключ. Нам треба знайти спонсорів, які б хотіли себе увіковічнити, щоб подякувати, як тим людям, які залишили образ Львова, якого уже нема», – каже Ілько Лемко.
Втім, сучасні львівські скоробагатьки ще не навчились культурі меценатства, яка була у Львові від XVII і аж до 44 року XX століття. Тоді львівські меценати вкладали гроші в освіту, культуру, духовність. Однак Ілько Лемко — оптиміст, він каже, що рано чи пізно «Львів на зламі тисячоліть» побачить світ. А історію рідного міста він і далі продовжує збирати щодня.
(Львів – Київ – Прага)
Змінюються ракурси львівських вулиць, їхні назви, забудова міста, кав’ярні. Ілько Лемко у своїй книзі хоче залишити для нащадків образ Львова, який дуже швидко змінюється. Скажімо, завалився будинок на вулиці Федорова, невдовзі тут буде сучасний готель— і вже змінений вигляд міста.
Сам автор розповів: «Серцевина книги – це історія 1242 вулиць і площ Львова, історія побутового життя усіх десятиліть міста, неофіційна історія побутового життя по всіх десятиліттях, починаючи від 30-х років: 30-ті, 40-ві, 50-ті, 60-ті, 70-ті, 80-ті, 90-ті. Наприклад, візьмімо 70-ті роки: що вони їли, пили, дарували, де гуляли і танцювали, що одягали».
Моду на шашлики львів’яни запозичили у східних сусідів
Із книги дізнаємось, що мода дарувати гроші прийшла у Львів у 70-ті роки. Раніше це була дивина для львів’ян. Спершу дарували гроші лише на весілля, а вже згодом на уродини. Саме у 70-ті львів’яни навчились у східних сусідів виїжджати на шашлики.
Ілько Лемко взяв інтерв’ю у колишніх кримінальних авторитетів і цілий розділ присвятив кримінальному Львову. Тут історія львівських кримінальних районів – гроб, дубки, гаражі, ринок, рогачка. Усе, що могло зацікавити людей за десятиліття, починаючи від 30-х років, і зібрав автор книги. Про вулиці матеріал більш інформаційно-довідковий, якими були назви тієї чи іншої вулиці чи площі, що розташовувалось у будинках, хто зі знаменитостей там мешкав.
У сучасних скоробагатьків відсутня культура меценатства
На місці пам’ятника Міцкевичу ще якихось 170 років тому текла бурхлива ріка Полтва, а серед її хвиль був острів, на якому стояла капличка Божої Матері. Таким образ Львова для сучасників залишили в описах львівські історики. Тому Ілько Лемко і написав книгу, щоб зберегти образ Львова для майбутніх городян. Автор уже тривалий час збирає матеріали про Львів.
«Книга готова повністю під ключ. Нам треба знайти спонсорів, які б хотіли себе увіковічнити, щоб подякувати, як тим людям, які залишили образ Львова, якого уже нема», – каже Ілько Лемко.
Втім, сучасні львівські скоробагатьки ще не навчились культурі меценатства, яка була у Львові від XVII і аж до 44 року XX століття. Тоді львівські меценати вкладали гроші в освіту, культуру, духовність. Однак Ілько Лемко — оптиміст, він каже, що рано чи пізно «Львів на зламі тисячоліть» побачить світ. А історію рідного міста він і далі продовжує збирати щодня.
(Львів – Київ – Прага)
