Все це робиться на тлі грандіозного розгулу стихії на Заході України, такого розгулу, якого не було вже ціле століття і який спричинив численні людські жертви (вже відомо про понад 20 загиблих) та багатомільярдні збитки. Враження таке, що природне лихо посилило ментальні лиха українських владоможців, котрі, замість забути про міжпартійні негаразди і зосередити всі сили на подоланні наслідків стихії, ще з більшою силою чубляться між собою, використовуючи людське горе як нагоду для власного піару. А професіонали-рятувальники тим часом вибиваються із сил, і, схоже, далеко не одразу одержали ефективне і відповідальне керування. Принаймні, так вважає чимало очевидців лиха та постраждалих від нього.
Неприпустиме запізнення на два дні
Якщо не 23, то 25 липня вже було зрозуміло, що на Прикарпатті відбувається щось таке, що не дуже вписується у рамки «поганої погоди». І це було добре відомо у Києві. Міністр з питань надзвичайних ситуацій Володимир Шандра в інтерв’ю Радіо «Свобода» наголосив: «Уже 25 липня, в п’ятницю, я був в Івано-Франківську. У вісім годин я вилетів туди, коли ситуація погіршилася. У 10 годин вже був організований штаб і проведене перше засідання штабу, де були заслухані всі керівники області, інших областей, починаючи від комунальних служб, обленерго, облгазів, охорони здоров’я, МВС і так далі. Ситуація була дуже складна».
МНС та місцеві владні органи в міру своїх сил і можливостей намагалися відповісти на виклик стихії. Навряд чи ця відповідь завжди була вдалою: преса, скажімо, не раз повідомляла, що водії, які опинилися в підтоплених районах, далеко не одразу одержували інформацію, якими шляхами можна вибратися з цих районів. Але МНС та місцева влада об’єктивно не всесильні, їхні фінансові, технічні та людські ресурси обмежені. В усіх країнах за таких обставин негайно долучаються військові частини, мобільна поліція, виділяються кошти з урядових фондів.
Веб-сервер Кабміну засвідчує, що 25 липня увечері (хоча масштаби лиха були зрозумілі ще вранці) була створена урядова комісія з питань ліквідації повені – структура низького рівня, на чолі з тим самим міністром Шандрою, яка навряд чи могла вільно розпоряджатися резервним фондом чи перекидати на Прикарпаття внутрішні війська з Донбасу чи Сумщини – не той статус. Тоді ж 25 липня Юлія Тимошенко провела селекторну нараду з керівниками постраждалих областей, темою якої була оцінка ситуації та збитків від лиха. І лише зранку 27 липня прем’єр перервала лікування та вилетіла у райони, зачеплені природним лихом. Саме з того моменту Кабмін наче прокинувся від сну і почав діяти. Перші кошти з резервного фонду, (де, до речі, було акумульовано лише 280 мільйонів гривень) втім, були виділені лише 28 липня. (до речі: за словами Володимира Шандри, ці гроші можуть реально надійти лише за 3-4 дні, такий уже режим їхнього проходження).
Того ж дня резервний фонд був вичерпаний й уряд, як то кажуть, «у ручному режимі» почав перекидати на ліквідацію наслідків повені гроші з інших джерел, що взагалі-то суперечить чинним законам, хоча й вимагається здоровим глуздом. Іншими словами, з 27 липня прем’єр та урядові структури почали справді діяти у режимі надзвичайного стану. Хоча, скажімо, лише 28 липня удень розпочато роботу «гарячої» телефонної лінії Кабміну з питань подолання надзвичайної ситуації, яка діє не цілодобово, а з 8 ранку до 10 вечора.
А що глава держави? Президент Віктор Ющенко вилетів на Прикарпаття одночасно із Тимошенко, побував на Івано-Франківщині, провів там засідання оперативного штабу, потім відбув до Києва, де проводив патріарха Варфоломія І, наступного дня (28 липня) підписав указ «Про оголошення окремих місцевостей у Вінницькій, Івано-Франківській, Закарпатській, Львівській, Тернопільській та Чернівецькій областях зонами надзвичайної екологічної ситуації» і провів засідання РНБО, одним із пунктів порядку денного якого була ситуація в постраждалих областях; вранці 29 липня глава Української держави відбув до Криму у відпустку.
З усього цього, видається, висновок незаперечний: офіційний Київ запізнився із реакцією на стихійне лихо на Прикарпатті щонайменше на дві доби. З різних причин: Президент переймався офіційним візитом Вселенського патріарха, Прем’єр лікувалася, а за її відсутності ніхто із заступників не взяв на себе всю повноту відповідальності. Іншими словами: центральна влада за умов кризової ситуації виявилася неоперативною й неефективною.
А що ж опозиція? А нічого. Офіційний сервер Партії регіонів засвідчує: ця політична сила де-факто не ідентифікує себе з Україною і її проблемами, переймаючись лише брутальною критикою своїх опонентів
Чи й справді деяким українським політикам напекло голову?
Ще перед підписанням президентського указу про надзвичайну екологічну ситуацію в ряді районів шести областей України парламентська фракція БЮТ зібрала 155 підписів за проведення позачергової сесії Верховної Ради задля затвердження нового варіанту Держбюджету, в тому числі – і з багатомільярдними витратами на ліквідацію наслідків стихійного лиха. Відповідь не забарилася. Заступник голови фракції ПР Ганна Герман, за повідомленням сайту «Обком», заявила: «Ми з великим задоволенням відгукнулися б на пропозицію уряду. Але я просто не знаю, чи фізично ми зможемо прибути в Україну». Бо ж цілий ряд депутатів від ПР перебуває у складі парламентської делегації у Вашингтоні, і для них заплановані невідкладні зустрічі з політиками США.
На сайті Партії регіонів цей коментар подано у дещо іншій редакції: «Нещастя людей не можна робити предметом політичних спекуляцій. Треба працювати системно – і бути підготовленими до будь-яких ситуацій. Це – обов’язок уряду... Натомість уряд Юлії Тимошенко так і не зумів налагодити системного менеджменту в управлінні державою. Країна не підготовлена до стихійних лих... Уряд Тимошенко замість системної профілактичної роботи займається «гасінням пожеж» в режимі on-line. Також в режимі on-line тепер пробують скликати і засідання Верховної Ради. Такий стиль не вітають у жодній країні світу».
Але ж сесію збирав не уряд. Позачергова сесія, згідно зі ст. 83. Основного Закону, «скликаються Головою Верховної Ради України на вимогу Президента України або на вимогу не менш як третини народних депутатів України від конституційного складу Верховної Ради України». Було зібрано 155 підписів за необхідних 150 – все в межах Конституції. Ба більше: у всіх демократичних державах світу за подібної ситуації, коли треба негайно виділити значні кошти на ліквідацію наслідків стихійного лиха, парламент зібрався б саме «в режимі on-line», без зайвих дискусій. Звичайно, системності в роботі уряду вочевидь бракує, що й було показано вище, але вимагати, щоб Кабмін завжди мав резервні фінанси на випадок повені, яка буває раз на сто років... Це навіть не смішно.
Ще більш відвертою є заява прес-служби Партії регіонів під назвою «Тимошенко займається самопіаром і провокаціями», що з’явилася на сайті 28 липня, через добу після того, як Президент заявив про свій намір підписати указ про оголошення надзвичайного стану (який автоматично вимагає затвердження Верховною Радою впродовж двох днів). Мовляв, «у залі пленарних засідань парламенту демонтовано систему «Рада», тож голосування є неможливим. І Тимошенко це прекрасно знає, коли оголошує про те, що має відбутися позачергове засідання ВРУ. Крім того, чимало народних депутатів нині перебувають у США, де зустрічаються із своїми колегами – американськими конгресменами. Є цілком зрозумілим, що українські парламентарії просто фізично не встигнуть узяти квитки і прибути до четверга до Києва, що теж добре відомо Тимошенко... Якщо коаліція, в чому вона невтомно усіх переконує, дійсно має більшість, то ніхто не заважає їй зібратися і прийняти ті рішення, які вона вважає вкрай необхідними».
Утім, про потребу загальнонаціональної консолідації забула не лише Партія регіонів – у ці дні очільник президентського секретаріату Віктор Балога вимагає від Юлії Тимошенко терміново зайнятися соціальними питаннями, а Президент Віктор Ющенко, перебуваючи у відпустці, прагне зосередження уряду на проблемах забезпечення країни м’ясом; партія «Єдиний центр» найбільше переймається співпрацею БЮТ з комуністами, а БЮТ, у свою чергу, думає, що Балозі «напекло голову»... Одне слово, динамічне політичне життя в сучасному українському стилі знову крутиться. А попереду – найцікавіше шоу: 31 липня відкривається позачергова сесія Верховної Ради...
От тільки чи пам’ятають усі, кому належить, свій першочерговий обов’язок: зробити все можливе для подолання наслідків стихії в західних областях? Тим більше, що на ближчі дні знову оголошене штормове попередження...
(Київ – Прага)
Неприпустиме запізнення на два дні
Якщо не 23, то 25 липня вже було зрозуміло, що на Прикарпатті відбувається щось таке, що не дуже вписується у рамки «поганої погоди». І це було добре відомо у Києві. Міністр з питань надзвичайних ситуацій Володимир Шандра в інтерв’ю Радіо «Свобода» наголосив: «Уже 25 липня, в п’ятницю, я був в Івано-Франківську. У вісім годин я вилетів туди, коли ситуація погіршилася. У 10 годин вже був організований штаб і проведене перше засідання штабу, де були заслухані всі керівники області, інших областей, починаючи від комунальних служб, обленерго, облгазів, охорони здоров’я, МВС і так далі. Ситуація була дуже складна».
МНС та місцеві владні органи в міру своїх сил і можливостей намагалися відповісти на виклик стихії. Навряд чи ця відповідь завжди була вдалою: преса, скажімо, не раз повідомляла, що водії, які опинилися в підтоплених районах, далеко не одразу одержували інформацію, якими шляхами можна вибратися з цих районів. Але МНС та місцева влада об’єктивно не всесильні, їхні фінансові, технічні та людські ресурси обмежені. В усіх країнах за таких обставин негайно долучаються військові частини, мобільна поліція, виділяються кошти з урядових фондів.
Веб-сервер Кабміну засвідчує, що 25 липня увечері (хоча масштаби лиха були зрозумілі ще вранці) була створена урядова комісія з питань ліквідації повені – структура низького рівня, на чолі з тим самим міністром Шандрою, яка навряд чи могла вільно розпоряджатися резервним фондом чи перекидати на Прикарпаття внутрішні війська з Донбасу чи Сумщини – не той статус. Тоді ж 25 липня Юлія Тимошенко провела селекторну нараду з керівниками постраждалих областей, темою якої була оцінка ситуації та збитків від лиха. І лише зранку 27 липня прем’єр перервала лікування та вилетіла у райони, зачеплені природним лихом. Саме з того моменту Кабмін наче прокинувся від сну і почав діяти. Перші кошти з резервного фонду, (де, до речі, було акумульовано лише 280 мільйонів гривень) втім, були виділені лише 28 липня. (до речі: за словами Володимира Шандри, ці гроші можуть реально надійти лише за 3-4 дні, такий уже режим їхнього проходження).
Того ж дня резервний фонд був вичерпаний й уряд, як то кажуть, «у ручному режимі» почав перекидати на ліквідацію наслідків повені гроші з інших джерел, що взагалі-то суперечить чинним законам, хоча й вимагається здоровим глуздом. Іншими словами, з 27 липня прем’єр та урядові структури почали справді діяти у режимі надзвичайного стану. Хоча, скажімо, лише 28 липня удень розпочато роботу «гарячої» телефонної лінії Кабміну з питань подолання надзвичайної ситуації, яка діє не цілодобово, а з 8 ранку до 10 вечора.
А що глава держави? Президент Віктор Ющенко вилетів на Прикарпаття одночасно із Тимошенко, побував на Івано-Франківщині, провів там засідання оперативного штабу, потім відбув до Києва, де проводив патріарха Варфоломія І, наступного дня (28 липня) підписав указ «Про оголошення окремих місцевостей у Вінницькій, Івано-Франківській, Закарпатській, Львівській, Тернопільській та Чернівецькій областях зонами надзвичайної екологічної ситуації» і провів засідання РНБО, одним із пунктів порядку денного якого була ситуація в постраждалих областях; вранці 29 липня глава Української держави відбув до Криму у відпустку.
З усього цього, видається, висновок незаперечний: офіційний Київ запізнився із реакцією на стихійне лихо на Прикарпатті щонайменше на дві доби. З різних причин: Президент переймався офіційним візитом Вселенського патріарха, Прем’єр лікувалася, а за її відсутності ніхто із заступників не взяв на себе всю повноту відповідальності. Іншими словами: центральна влада за умов кризової ситуації виявилася неоперативною й неефективною.
А що ж опозиція? А нічого. Офіційний сервер Партії регіонів засвідчує: ця політична сила де-факто не ідентифікує себе з Україною і її проблемами, переймаючись лише брутальною критикою своїх опонентів
Чи й справді деяким українським політикам напекло голову?
Ще перед підписанням президентського указу про надзвичайну екологічну ситуацію в ряді районів шести областей України парламентська фракція БЮТ зібрала 155 підписів за проведення позачергової сесії Верховної Ради задля затвердження нового варіанту Держбюджету, в тому числі – і з багатомільярдними витратами на ліквідацію наслідків стихійного лиха. Відповідь не забарилася. Заступник голови фракції ПР Ганна Герман, за повідомленням сайту «Обком», заявила: «Ми з великим задоволенням відгукнулися б на пропозицію уряду. Але я просто не знаю, чи фізично ми зможемо прибути в Україну». Бо ж цілий ряд депутатів від ПР перебуває у складі парламентської делегації у Вашингтоні, і для них заплановані невідкладні зустрічі з політиками США.
На сайті Партії регіонів цей коментар подано у дещо іншій редакції: «Нещастя людей не можна робити предметом політичних спекуляцій. Треба працювати системно – і бути підготовленими до будь-яких ситуацій. Це – обов’язок уряду... Натомість уряд Юлії Тимошенко так і не зумів налагодити системного менеджменту в управлінні державою. Країна не підготовлена до стихійних лих... Уряд Тимошенко замість системної профілактичної роботи займається «гасінням пожеж» в режимі on-line. Також в режимі on-line тепер пробують скликати і засідання Верховної Ради. Такий стиль не вітають у жодній країні світу».
Але ж сесію збирав не уряд. Позачергова сесія, згідно зі ст. 83. Основного Закону, «скликаються Головою Верховної Ради України на вимогу Президента України або на вимогу не менш як третини народних депутатів України від конституційного складу Верховної Ради України». Було зібрано 155 підписів за необхідних 150 – все в межах Конституції. Ба більше: у всіх демократичних державах світу за подібної ситуації, коли треба негайно виділити значні кошти на ліквідацію наслідків стихійного лиха, парламент зібрався б саме «в режимі on-line», без зайвих дискусій. Звичайно, системності в роботі уряду вочевидь бракує, що й було показано вище, але вимагати, щоб Кабмін завжди мав резервні фінанси на випадок повені, яка буває раз на сто років... Це навіть не смішно.
Ще більш відвертою є заява прес-служби Партії регіонів під назвою «Тимошенко займається самопіаром і провокаціями», що з’явилася на сайті 28 липня, через добу після того, як Президент заявив про свій намір підписати указ про оголошення надзвичайного стану (який автоматично вимагає затвердження Верховною Радою впродовж двох днів). Мовляв, «у залі пленарних засідань парламенту демонтовано систему «Рада», тож голосування є неможливим. І Тимошенко це прекрасно знає, коли оголошує про те, що має відбутися позачергове засідання ВРУ. Крім того, чимало народних депутатів нині перебувають у США, де зустрічаються із своїми колегами – американськими конгресменами. Є цілком зрозумілим, що українські парламентарії просто фізично не встигнуть узяти квитки і прибути до четверга до Києва, що теж добре відомо Тимошенко... Якщо коаліція, в чому вона невтомно усіх переконує, дійсно має більшість, то ніхто не заважає їй зібратися і прийняти ті рішення, які вона вважає вкрай необхідними».
Утім, про потребу загальнонаціональної консолідації забула не лише Партія регіонів – у ці дні очільник президентського секретаріату Віктор Балога вимагає від Юлії Тимошенко терміново зайнятися соціальними питаннями, а Президент Віктор Ющенко, перебуваючи у відпустці, прагне зосередження уряду на проблемах забезпечення країни м’ясом; партія «Єдиний центр» найбільше переймається співпрацею БЮТ з комуністами, а БЮТ, у свою чергу, думає, що Балозі «напекло голову»... Одне слово, динамічне політичне життя в сучасному українському стилі знову крутиться. А попереду – найцікавіше шоу: 31 липня відкривається позачергова сесія Верховної Ради...
От тільки чи пам’ятають усі, кому належить, свій першочерговий обов’язок: зробити все можливе для подолання наслідків стихії в західних областях? Тим більше, що на ближчі дні знову оголошене штормове попередження...
(Київ – Прага)
