За рейтингом викритих цього року найбільших хабарів, який днями оприлюднило Міністерство внутрішніх справ України на своєму інтернет-сайті, Крим – у лідерах. Очолює цей рейтинг хабар у сумі 26 мільйонів гривень, в отримані якого «обґрунтовано» підозрюється селищний голова та депутат сільради Партеніту.
Серед 84 оприлюднених МВС фактів хабарництва – дев’ять власне кримські. Це другий результат після Дніпропетровщини серед регіонів України.
Хабар у 20 тисяч доларів, який правоохоронці закидають мерові Алушти Володимиру Щербині, формально у списку не фігурує. Там на 52-му місці його заступник, якому інкримінують отримання 67 тисяч гривень.
І міський голова Алушти Володимир Щербина, і віце-мер Вадим Попов були затримані 13 червня в перебігу спільної операції, проведеної співробітниками Генеральної прокуратури України і кримського Управління боротьби з організованою злочинністю. 16 червня Печерський районний суд Києва обрав обом посадовцям запобіжний захід – утримання під вартою.
За повідомлення правоохоронців, алуштинські чиновники затримані за підозрою в скоєнні посадових злочинів. Їх підозрюють в «неодноразовому отриманні хабарів в особливо великих розмірах».
Перебуваючи тоді у Криму, міністр внутрішніх справ Юрій Луценко пообіцяв, що це не останні затримання в Алуштинській міськраді. Днями слова міністра підтвердив місцевий УБОЗ, затримавши ще одного віце-мера Алушти, Олександра Бородая, і начальника відділу з управління комунальною власністю Юрія Курточкіна. Першого взяли у виконкомі, другого – вдома.
Ні в прокуратурі автономії, ні в кримській міліції не прокоментували чергові затримання, але підтвердили, що стосовно обох «проводять оперативно-слідчі дії».
Арешти непокоять деяких кримських політиків
Тим часом головний редактор газети міськради «Алуштинський вісник» Роман Черьомухін заявив, що органи міської влади «практично паралізовані» і тут «побоюються за решту співробітників».
На чергові затримання знову відгукнулася партія «Союз». Троє з чотирьох затриманих алуштинських посадовців, в тому числі мер, – її висуванці. Тож «союзівці» розцінили чергові затримання як «показову провокацію зі всіма ознаками сфабрикованого замовлення», що має на меті «залякати незговірливих представників місцевої влади Алушти».
Схожу оцінку дав і голова кримської організації ПСПУ Валерій Іванов, однопартієць затриманого Юрія Курточкіна: це – «політична розправа».
Водночас лідер партії «Союз», депутат кримського парламенту Лев Міримський висловив подив позицією Партії регіонів, алуштинські представники якої минулого тижня пікетували прокуратуру автономії, вимагаючи «справедливого покарання корупціонерам з Алушти».
Перегрупування в кримській владі
Формально партія «Союз» і Прогресивна соціалістична партія входять до проурядової депутатської більшості, яку у Верховній Раді Криму сформувала Партія регіонів із політичними союзниками. Як і в Києві, ця формальна більшість уже давно тріщить у швах.
І Алушта стала першим кримським містом, де коаліціянти перегрупувалися – і «регіонали» опинилися в опозиції. Місяць тому саме зусиллями Володимира Щербини і депутатів від партії «Союз» із посади секретаря міськради у відставку відправили висуванця Партії регіонів Бориса Клинчука.
Місцева преса пише, що, порвавши з Партією регіонів, «союзівці» втратили її політичну підтримку і стали легкою здобиччю міліції і навіть Генпрокуратури.
Схожу думку днями висловив народний депутат України (фракція НУ-НС), член Комітету Верховної Ради з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності Віктор Шемчук, який прямо вказав, що події в Криму – це «наслідок конфлікту між паном Миримським і головою Верховної Ради АРК Анатолієм Гриценком, які щось не поділили».
Нагороди й політичні ігри
І повідомлення про нагородження керівників Криму, що надійшло з Києва в один день із другою хвилею затримань алуштинських чиновників, поставило все на свої місця.
«Із нагоди Дня Конституції України» і «за вагомий особистий внесок у розвиток конституційних засад української державності, багаторічну сумлінну працю, високий професіоналізм» Президент Віктор Ющенко нагородив голову кримського парламенту Анатолія Гриценка орденом «За заслуги» II ступеня, повідомила прес-служба Верховної Ради АРК.
На тлі протистояння кримського главку МВС і парламенту автономії, де, за версією міліції, «депутатствують окремі кримінальні авторитети», Секретаріат голови держави показав межі, за які правоохоронці не зайдуть.
Проте деякі місцеві оглядачі усе ж за всіма затриманнями та арештами бачать тінь соратника Юрія Луценка, народного депутата-«самооборонця» Геннадія Москаля. Той користується в Криму іміджем рішучого борця з криміналітетом та корупцією. Його вплив у МВС та популярність в автономії залишаються досить високими. Керуючи наприкінці 90-х років минулого століття кримською міліцією, Геннадій Москаль фактично усунув від влади на півострові ворожі між собою угруповання «Сейлем» і «Башмаки».
Втім, в останні роки обидві групи частково відновили свій економічний і навіть політичний потенціал. А тепер політичне прикриття однієї з груп значно ослабло, й інтереси МВС (Луценка і Москаля) та Генпрокуратури (Секретаріату і «регіоналів») збіглися.
Зараз у Криму уважно слідкують за тим, чи вдасться колишньому підполковникові радянської держбезпеки Володимирові Щербині та одному з найбагатших кримчан (за версією київських політичних видань) Левові Міримському знайти вагомі аргументи для того, щоб переконати президентський Секретаріат не повторювати «розводки» 90-х років, коли, підігруючи то одній, то іншій групі, Київ зрештою перебрав повний контроль над автономією.
Симптоми такої гри уже зараз підмічає місцева преса, втім, вказуючи, що насправді це може бути лише регіональним проявом глобального політичного протистояння у Києві.
(Сімферополь – Прага – Київ)
Серед 84 оприлюднених МВС фактів хабарництва – дев’ять власне кримські. Це другий результат після Дніпропетровщини серед регіонів України.
Хабар у 20 тисяч доларів, який правоохоронці закидають мерові Алушти Володимиру Щербині, формально у списку не фігурує. Там на 52-му місці його заступник, якому інкримінують отримання 67 тисяч гривень.
І міський голова Алушти Володимир Щербина, і віце-мер Вадим Попов були затримані 13 червня в перебігу спільної операції, проведеної співробітниками Генеральної прокуратури України і кримського Управління боротьби з організованою злочинністю. 16 червня Печерський районний суд Києва обрав обом посадовцям запобіжний захід – утримання під вартою.
За повідомлення правоохоронців, алуштинські чиновники затримані за підозрою в скоєнні посадових злочинів. Їх підозрюють в «неодноразовому отриманні хабарів в особливо великих розмірах».
Перебуваючи тоді у Криму, міністр внутрішніх справ Юрій Луценко пообіцяв, що це не останні затримання в Алуштинській міськраді. Днями слова міністра підтвердив місцевий УБОЗ, затримавши ще одного віце-мера Алушти, Олександра Бородая, і начальника відділу з управління комунальною власністю Юрія Курточкіна. Першого взяли у виконкомі, другого – вдома.
Ні в прокуратурі автономії, ні в кримській міліції не прокоментували чергові затримання, але підтвердили, що стосовно обох «проводять оперативно-слідчі дії».
Арешти непокоять деяких кримських політиків
Тим часом головний редактор газети міськради «Алуштинський вісник» Роман Черьомухін заявив, що органи міської влади «практично паралізовані» і тут «побоюються за решту співробітників».
На чергові затримання знову відгукнулася партія «Союз». Троє з чотирьох затриманих алуштинських посадовців, в тому числі мер, – її висуванці. Тож «союзівці» розцінили чергові затримання як «показову провокацію зі всіма ознаками сфабрикованого замовлення», що має на меті «залякати незговірливих представників місцевої влади Алушти».
Схожу оцінку дав і голова кримської організації ПСПУ Валерій Іванов, однопартієць затриманого Юрія Курточкіна: це – «політична розправа».
Водночас лідер партії «Союз», депутат кримського парламенту Лев Міримський висловив подив позицією Партії регіонів, алуштинські представники якої минулого тижня пікетували прокуратуру автономії, вимагаючи «справедливого покарання корупціонерам з Алушти».
Перегрупування в кримській владі
Формально партія «Союз» і Прогресивна соціалістична партія входять до проурядової депутатської більшості, яку у Верховній Раді Криму сформувала Партія регіонів із політичними союзниками. Як і в Києві, ця формальна більшість уже давно тріщить у швах.
І Алушта стала першим кримським містом, де коаліціянти перегрупувалися – і «регіонали» опинилися в опозиції. Місяць тому саме зусиллями Володимира Щербини і депутатів від партії «Союз» із посади секретаря міськради у відставку відправили висуванця Партії регіонів Бориса Клинчука.
Місцева преса пише, що, порвавши з Партією регіонів, «союзівці» втратили її політичну підтримку і стали легкою здобиччю міліції і навіть Генпрокуратури.
Схожу думку днями висловив народний депутат України (фракція НУ-НС), член Комітету Верховної Ради з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності Віктор Шемчук, який прямо вказав, що події в Криму – це «наслідок конфлікту між паном Миримським і головою Верховної Ради АРК Анатолієм Гриценком, які щось не поділили».
Нагороди й політичні ігри
І повідомлення про нагородження керівників Криму, що надійшло з Києва в один день із другою хвилею затримань алуштинських чиновників, поставило все на свої місця.
«Із нагоди Дня Конституції України» і «за вагомий особистий внесок у розвиток конституційних засад української державності, багаторічну сумлінну працю, високий професіоналізм» Президент Віктор Ющенко нагородив голову кримського парламенту Анатолія Гриценка орденом «За заслуги» II ступеня, повідомила прес-служба Верховної Ради АРК.
На тлі протистояння кримського главку МВС і парламенту автономії, де, за версією міліції, «депутатствують окремі кримінальні авторитети», Секретаріат голови держави показав межі, за які правоохоронці не зайдуть.
Проте деякі місцеві оглядачі усе ж за всіма затриманнями та арештами бачать тінь соратника Юрія Луценка, народного депутата-«самооборонця» Геннадія Москаля. Той користується в Криму іміджем рішучого борця з криміналітетом та корупцією. Його вплив у МВС та популярність в автономії залишаються досить високими. Керуючи наприкінці 90-х років минулого століття кримською міліцією, Геннадій Москаль фактично усунув від влади на півострові ворожі між собою угруповання «Сейлем» і «Башмаки».
Втім, в останні роки обидві групи частково відновили свій економічний і навіть політичний потенціал. А тепер політичне прикриття однієї з груп значно ослабло, й інтереси МВС (Луценка і Москаля) та Генпрокуратури (Секретаріату і «регіоналів») збіглися.
Зараз у Криму уважно слідкують за тим, чи вдасться колишньому підполковникові радянської держбезпеки Володимирові Щербині та одному з найбагатших кримчан (за версією київських політичних видань) Левові Міримському знайти вагомі аргументи для того, щоб переконати президентський Секретаріат не повторювати «розводки» 90-х років, коли, підігруючи то одній, то іншій групі, Київ зрештою перебрав повний контроль над автономією.
Симптоми такої гри уже зараз підмічає місцева преса, втім, вказуючи, що насправді це може бути лише регіональним проявом глобального політичного протистояння у Києві.
(Сімферополь – Прага – Київ)
