47-річний батько трьох дітей після багатьох спроб прописатися у придбаному за власні гроші будинку в селі Беш-Терек (зараз – Донське під Сімферополем), після відсидки двох років у в’язниці за проживання без прописки і після порушення проти нього та його дружини Зекіє чергової кримінальної справи за перебування в Криму, 23 червня 1978 року облився у власному дворі бензином і на очах міліцейського наряду підпалив себе. Перед смертю 28 червня перебуваючи при свідомості сказав, що страждає за всіх кримських татар, яких влада не пускає на батьківщину до Криму.
Став символом боротьби кримськотатарського народу
Історик Гульнара Бекирова каже, що Муса Мамут став символом боротьби кримськотатарського народу за повернення на свою батьківщину.
«Його трагічна загибель дуже страшна, але дуже символічна і ставить Мусу Мамута поруч із такими людьми як Ян Палах та Олекса Гірник. Це люди, які боролися з тоталітарним режимом, і в цій боротьбі, попри їхню загибель, залишилися переможцями. Завдяки таким людям як Муса Мамут ми повернулися до Криму!», – зазначила Гульнара Бекирова.
Депутат кримського парламенту від Народного руху України Леонід Пилунський згадує, що, попри тодішню інформаційну блокаду з боку кримської влади, усе ж про героїчний вчинок Муси Мамута стало відомо кримчанам.
«Тоді ми не могли отримати жодної інформації. В той час влада просто перекручувала все, що стосувалося Муси Мамута, поширюючи всілякі чутки. Я пригадую, що все ж таки загибель Муси Мамута збурила суспільство», – розповів Леонід Пилунський.
«Мученицька смерть через самоспалення викликала великий резонанс»
«Така мученицька смерть через самоспалення викликала великий резонанс. Відгукнулися багато відомих людей, зокрема, академік Сахаров зробив з цього приводу спеціальне звернення до світової спільноти. Цей акт самоспалення сприяв ще більшому залученню співвітчизників до національного руху. У людей наче очі відкрилися», – наголосив Мустафа Джемілєв.
Він переконаний, що після смерті Муси Мамута всім стало зрозуміло: кримських татар в їхньому прагненні повернутися до Криму ніщо і ніхто не зупинить.
(Сімферополь – Київ)
