Варшава – Чи міг уявити Іван Котляревський, що через 200 років після виходу його «Енеїди» в світ козака Енея запідозрять в українському націоналізмі? Навколо назви популярного польсько-українського музичного гурту «Еней» зчинилася абсурдна веремія. Публіцисти й політики правих поглядів звинуватили заснований 12 років тому польсько-український колектив у підступному прославлянні зарізяк із Волині.
У червні публіцист Вітольд Ґадовський запідозрив заснований польськими українцями гурт у тому, що його назва – це не що інше, як псевдонім полковника УПА Петра Олійника. Своїм, так би мовити, відкриттям публіцист поділився у фельєтоні «Еней: сьогодні потанцюєш, а завтра тобі відрубають голову», який опублікував на популярному сайті консервативного спрямування wPolityce.pl (за даними польського Інституту моніторингу ЗМІ у 2012 році, сайт wPolityce.pl займав у Польщі четверте місце в категорії «головні аналітичні інтернет-сайти»).
«Еней» – це псевдонім найбільшого негідника з Волині, який власноручно відрубував полякам голови, – наголосив Ґадовський. – Двоє українців створили гурт й назвали його псевдонімом українського злочинця, а вся Польща танцює у ритм цієї музики?».
Особливості польської «бандери»
Знавці української культури та самі музиканти швидко спростували підозри публіциста. Менеджер гурту Лукаш Койрис пояснював, що Ґадовський написав неправду, яка ділить польський та український народи й сіє між ними ненависть. Пояснюючи полякам, хто такий Еней, Койрис порівняв його з культовим героєм польської літературної класики паном Тадеушем.
Невдовзі Вітольд Ґадовський визнав свою помилку. Та його підозри щодо бандерівського походження назви «Енея» почали жити власним життям. Їх повторюють і коментують на інших польських сайтах та в різноманітних ЗМІ. Скажімо, на вельми популярному у Польщі блозі душпастира кресових середовищ ксьондза Тадеуша Ісаковича-Залеського можна прочитати про «прихований зміст» найновішого музичного кліпу енеївців «Симетрично-лірична».
Автор допису запідозрив, що показана в кліпі барвиста картина сільської забави – не що інше, як напад упівців на поляків. Неспроста ж бо, вважає дописувач, у відеокліпі з’являється натовп, який з-за гори йде в напрямі села, сокира, вила, стодола, повна людей, зрештою, вогонь. Цей кліп, робить припущення розслідувач справи, може бути запланованою провокацією в час відзначень 70-х роковин Волинського злочину.
Чи варто за такого розвитку подій дивуватися висновкові журналіста сайту wPolityce.pl? Марцін Вікло стверджує, що незалежно від того, яке насправді походження назви колективу, гурт «Еней» асоціюватиметься тепер у Польщі з українськими націоналістами.
В інтерв’ю для телеканалу TVN 24 депутат Європейського парламенту Януш Войцеховський розвинув припущення Вітольда Ґадовського. Політик із консервативної партії «Право і справедливість» не приховував свого обурення: «Я собі не уявляю, щоб в Ізраїлі якомусь гуртові дали назву «Адольф Гітлер» або «Доктор Менгеле». За масштабом провокації ці ситуації схожі». Войцеховський наголосив, що якщо музиканти хочуть відмежуватися від закидів, які їм висувають, то, на його думку, повинні змінити назву гурту.
Заява політика розсмішила користувачів інтернету, які почали над ним кепкувати. Зокрема, Войцеховському пропонують змінити назву прапора польського морського флоту, позаяк вона звучить надто вже підозріло – «Бандера».
Розсерджений євродепутат на такі кпини відповів на своєму блозі. «Що ж, – написав він, – кожен антипольський жест можна пояснити, а його критику висміяти».
Врешті, дійшло до того, що минулого тижня на сайт гурту було вчинено хакерську атаку. Набираючи в інтернеті адресу www.upa.pl, користувачі мережі потрапляли на офіційну сторінку «Енея». Як встановили адміністратори «енеївського» сайту, у доменів www.upa.pl та www.wszechpolacy.pl (сайт праворадикальної націоналістичної молодіжної організації) – той самий власник.
Надмірна підозріливість чи брак знань?
Чим спричинена абсурдна ситуація навколо назви польсько-українського гурту? Варшавський політолог, член польсько-українського форуму Анджей Шептицький зауважив у коментарі Радіо Свобода: «Є люди, які всюди вбачають теорію змови. І це саме такий випадок. Вони думають: якщо українці назвали гурт «Еней», то вони точно мають на увазі бандита з УПА й роблять це свідомо, щоб принизити невинних поляків. А крім цього, в Польщі, на думку деяких людей, замало і не надто конкретно говорять про злочини, вчинені ОУН і УПА проти поляків. Ці люди вважають, що назва гурту «Еней» вписується в намагання популяризувати, прославляти і вибілювати УПА в Польщі».
Шептицький наголошує, що тема назви гурту «Еней» у Польщі цікавить передусім праві середовища, натомість нею не переймаються пересічні поляки. Політолог наголошує, що ця ситуація – вияв помітного погіршення польсько-українських відносин в сфері дискусій про історію.
На його думку, ситуація з назвою гурту «Еней» віддзеркалює теперішню атомосферу навколо 70-х роковин Волинської трагедії. «Витягання таких абсурдних речей свідчить про те, що в історичній площині між нашими країнами відбуваються не найкращі речі. Ці роковини відкинули нас назад», – сказав політолог.
У свою чергу, Анна Коженьовська-Бігун, перекладач і популяризатор української літератури в Польщі, звертає увагу на слабку обізнаність героїв скандалу навколо назви гурту «Еней» з українською історією та культурою.
«З правого боку нашої політичної сцени багато говорять про те, що треба вчити поляків історії, та насправді історії нас не вчать. Нас вчать міфології, а не історії. Люди, які найчастіше дозволяють собі коментувати польсько-українські справи, якщо їх запитати, скільки вони прочитали серйозних книжок про Україну, то я сумніваюся, що хоча б одну», – каже вона.
Утім, жартує перекладач, тепер у Польщі точно знатимуть про Енея – героя поеми Івана Котляревського.
Ми відчували, що це боротьба з вітряками – «Еней»
Як медіа-завірюху навколо свого колективу оцінюють самі музиканти? Настрій того, що довелося пережити «Енеєві» впродовж останнього місяця, віддзеркалює «крик душі» гітариста й другого вокаліста гурту Мирослава Ортинського, який він опублікував на своїй сторінці у мережі Facebook.
Від свого імені та від імені друзів з гурту Ортинський звернувся до поляків і українців. Він розповів, що доброзичлива атмосфера навколо «Енея» почала змінюватися після образливої для гурту і його шанувальників публікації «певного журналіста».
Мирослав Ортинський, зокрема, написав: «Ми тисячу разів повторили, що не маємо з цим нічого спільного, що генеза нашої назви відома, й повторюємо на кожному кроці, що Еней з «Енеїди» Котляревського, що ми відмежовуємося від всілякої політики, що хочемо єднати, а не ділити тощо. Та вже тоді ми відчували, що це боротьба з вітряками, що ми не переконаємо ані цього журналіста, ані всіх тих коментаторів, які знають своє. З дня на день справа ускладнювалася, на нашу адресу лунали дедалі гостріші слова… Скажу щиро, нам прикро, що ті, які найголосніше кричать про свою любов до України, у цьому випадку не відреагували. Вони навіть не мусили нас любити, але, принаймні, могли захистити українську «Енеїду» Котляревського та її значення для української літератури. На нас нападали з кожного боку, нас звинуватили у прославлянні УПА й Бандери, і це при тому, що ми ніколи не висловлювалися на ці теми у текстах пісень, і нам навіть не спало на думку порушувати такі теми!!! МИ БУЛИ АПОЛІТИЧНІ!!!! А тепер польське суспільство очікувало від нас офіційної позиції в справі Волинської різанини і навіть засудження тогочасних подій!.. Ми уважно слухали те, що говорять зверхники римо-католицької та греко-католицької церков. І, якщо вони в один голос говорять про «злочин» і ніхто не протестує, всі з цим погоджуються, то й ми займаємо таку позицію! «Пробачаємо і просимо пробачити!»
У червні публіцист Вітольд Ґадовський запідозрив заснований польськими українцями гурт у тому, що його назва – це не що інше, як псевдонім полковника УПА Петра Олійника. Своїм, так би мовити, відкриттям публіцист поділився у фельєтоні «Еней: сьогодні потанцюєш, а завтра тобі відрубають голову», який опублікував на популярному сайті консервативного спрямування wPolityce.pl (за даними польського Інституту моніторингу ЗМІ у 2012 році, сайт wPolityce.pl займав у Польщі четверте місце в категорії «головні аналітичні інтернет-сайти»).
«Еней» – це псевдонім найбільшого негідника з Волині, який власноручно відрубував полякам голови, – наголосив Ґадовський. – Двоє українців створили гурт й назвали його псевдонімом українського злочинця, а вся Польща танцює у ритм цієї музики?».
Особливості польської «бандери»
Знавці української культури та самі музиканти швидко спростували підозри публіциста. Менеджер гурту Лукаш Койрис пояснював, що Ґадовський написав неправду, яка ділить польський та український народи й сіє між ними ненависть. Пояснюючи полякам, хто такий Еней, Койрис порівняв його з культовим героєм польської літературної класики паном Тадеушем.
Невдовзі Вітольд Ґадовський визнав свою помилку. Та його підозри щодо бандерівського походження назви «Енея» почали жити власним життям. Їх повторюють і коментують на інших польських сайтах та в різноманітних ЗМІ. Скажімо, на вельми популярному у Польщі блозі душпастира кресових середовищ ксьондза Тадеуша Ісаковича-Залеського можна прочитати про «прихований зміст» найновішого музичного кліпу енеївців «Симетрично-лірична».
Автор допису запідозрив, що показана в кліпі барвиста картина сільської забави – не що інше, як напад упівців на поляків. Неспроста ж бо, вважає дописувач, у відеокліпі з’являється натовп, який з-за гори йде в напрямі села, сокира, вила, стодола, повна людей, зрештою, вогонь. Цей кліп, робить припущення розслідувач справи, може бути запланованою провокацією в час відзначень 70-х роковин Волинського злочину.
Чи варто за такого розвитку подій дивуватися висновкові журналіста сайту wPolityce.pl? Марцін Вікло стверджує, що незалежно від того, яке насправді походження назви колективу, гурт «Еней» асоціюватиметься тепер у Польщі з українськими націоналістами.
В інтерв’ю для телеканалу TVN 24 депутат Європейського парламенту Януш Войцеховський розвинув припущення Вітольда Ґадовського. Політик із консервативної партії «Право і справедливість» не приховував свого обурення: «Я собі не уявляю, щоб в Ізраїлі якомусь гуртові дали назву «Адольф Гітлер» або «Доктор Менгеле». За масштабом провокації ці ситуації схожі». Войцеховський наголосив, що якщо музиканти хочуть відмежуватися від закидів, які їм висувають, то, на його думку, повинні змінити назву гурту.
Заява політика розсмішила користувачів інтернету, які почали над ним кепкувати. Зокрема, Войцеховському пропонують змінити назву прапора польського морського флоту, позаяк вона звучить надто вже підозріло – «Бандера».
Розсерджений євродепутат на такі кпини відповів на своєму блозі. «Що ж, – написав він, – кожен антипольський жест можна пояснити, а його критику висміяти».
Врешті, дійшло до того, що минулого тижня на сайт гурту було вчинено хакерську атаку. Набираючи в інтернеті адресу www.upa.pl, користувачі мережі потрапляли на офіційну сторінку «Енея». Як встановили адміністратори «енеївського» сайту, у доменів www.upa.pl та www.wszechpolacy.pl (сайт праворадикальної націоналістичної молодіжної організації) – той самий власник.
Надмірна підозріливість чи брак знань?
Чим спричинена абсурдна ситуація навколо назви польсько-українського гурту? Варшавський політолог, член польсько-українського форуму Анджей Шептицький зауважив у коментарі Радіо Свобода: «Є люди, які всюди вбачають теорію змови. І це саме такий випадок. Вони думають: якщо українці назвали гурт «Еней», то вони точно мають на увазі бандита з УПА й роблять це свідомо, щоб принизити невинних поляків. А крім цього, в Польщі, на думку деяких людей, замало і не надто конкретно говорять про злочини, вчинені ОУН і УПА проти поляків. Ці люди вважають, що назва гурту «Еней» вписується в намагання популяризувати, прославляти і вибілювати УПА в Польщі».
Шептицький наголошує, що тема назви гурту «Еней» у Польщі цікавить передусім праві середовища, натомість нею не переймаються пересічні поляки. Політолог наголошує, що ця ситуація – вияв помітного погіршення польсько-українських відносин в сфері дискусій про історію.
На його думку, ситуація з назвою гурту «Еней» віддзеркалює теперішню атомосферу навколо 70-х роковин Волинської трагедії. «Витягання таких абсурдних речей свідчить про те, що в історичній площині між нашими країнами відбуваються не найкращі речі. Ці роковини відкинули нас назад», – сказав політолог.
У свою чергу, Анна Коженьовська-Бігун, перекладач і популяризатор української літератури в Польщі, звертає увагу на слабку обізнаність героїв скандалу навколо назви гурту «Еней» з українською історією та культурою.
«З правого боку нашої політичної сцени багато говорять про те, що треба вчити поляків історії, та насправді історії нас не вчать. Нас вчать міфології, а не історії. Люди, які найчастіше дозволяють собі коментувати польсько-українські справи, якщо їх запитати, скільки вони прочитали серйозних книжок про Україну, то я сумніваюся, що хоча б одну», – каже вона.
Утім, жартує перекладач, тепер у Польщі точно знатимуть про Енея – героя поеми Івана Котляревського.
Ми відчували, що це боротьба з вітряками – «Еней»
Як медіа-завірюху навколо свого колективу оцінюють самі музиканти? Настрій того, що довелося пережити «Енеєві» впродовж останнього місяця, віддзеркалює «крик душі» гітариста й другого вокаліста гурту Мирослава Ортинського, який він опублікував на своїй сторінці у мережі Facebook.
Від свого імені та від імені друзів з гурту Ортинський звернувся до поляків і українців. Він розповів, що доброзичлива атмосфера навколо «Енея» почала змінюватися після образливої для гурту і його шанувальників публікації «певного журналіста».
Мирослав Ортинський, зокрема, написав: «Ми тисячу разів повторили, що не маємо з цим нічого спільного, що генеза нашої назви відома, й повторюємо на кожному кроці, що Еней з «Енеїди» Котляревського, що ми відмежовуємося від всілякої політики, що хочемо єднати, а не ділити тощо. Та вже тоді ми відчували, що це боротьба з вітряками, що ми не переконаємо ані цього журналіста, ані всіх тих коментаторів, які знають своє. З дня на день справа ускладнювалася, на нашу адресу лунали дедалі гостріші слова… Скажу щиро, нам прикро, що ті, які найголосніше кричать про свою любов до України, у цьому випадку не відреагували. Вони навіть не мусили нас любити, але, принаймні, могли захистити українську «Енеїду» Котляревського та її значення для української літератури. На нас нападали з кожного боку, нас звинуватили у прославлянні УПА й Бандери, і це при тому, що ми ніколи не висловлювалися на ці теми у текстах пісень, і нам навіть не спало на думку порушувати такі теми!!! МИ БУЛИ АПОЛІТИЧНІ!!!! А тепер польське суспільство очікувало від нас офіційної позиції в справі Волинської різанини і навіть засудження тогочасних подій!.. Ми уважно слухали те, що говорять зверхники римо-католицької та греко-католицької церков. І, якщо вони в один голос говорять про «злочин» і ніхто не протестує, всі з цим погоджуються, то й ми займаємо таку позицію! «Пробачаємо і просимо пробачити!»
