Київ – В Україні перші згадки про ромів припадають на XV століття, коли великий литовський князь Олександр видав охоронну грамоту ромському ватажкові Василю. Перші поселення ромів розташувались на Закарпатті й у Криму. Нині ж більш як п’ятдесятитисячна громада українських ромів проживає здебільшого на Закарпатті, Одещині, Донеччині і Дніпропетровщині. Як і їхні європейські побратими, роми в Україні відчувають на собі дискримінацію різних рівнів (від проблем з отриманням роботи – до проблем в освіті і й медичному забезпеченні), сильні суспільні стереотипи тощо.
Чинна влада декларує підтримку ромів. Так, у квітні цього року Президент Віктор Янукович затвердив стратегію захисту та інтеграції ромів в українське суспільство, яка має бути виконана у період до 2020 року. Члени Ромської ради України кажуть, що фінансування стратегії на поточний рік держбюджет не передбачає і невідомо, чи про стратегію захисту ромів чиновники не забудуть взагалі.
Тож роми шукають кошти в Євросоюзі, у Ромському конгресі Європи, міжнародних благодійних фондах для здійснення локальних проектів. Адже
роми – частина українського народу, один із народів Європи, тож цій громаді притаманні ті ж проблеми і «хвороби», що й іншим громадянам України та Євросоюзу. Про це каже у розмові з Радіо Свобода член Ромської ради, видавець «Ромського правозахисного вісника» Сергій Єрмошкін.
«Наша головна проблема – це безробіття. Коли людина працює, вона отримує бодай якусь зарплату. Тоді людина знає, що у неї є права, що вона щось може. А коли людина безробітна і залежить від держави, вона має іншу психологію, – каже Єрмошкін. – Так, у нас – ромів – проблема безробіття від Болгарії до Фінляндії, і Україна тут нічим не відрізняється. Щодо проблем з охороною здоров’я, то я не скажу, що то суто ромська проблема, це проблема загальна, проблема нашої держави. Водночас, у великих містах до ромів у медичних закладах ставляться, з одного боку, як до людей, які нібито мають гроші (це стереотип), а з іншого боку – мої співнаціонали провокують лікарів на хабарі».
Нема інформації – немає порозуміння
Коли ідеться про вивчення становища українських ромів, часто бракує інформації, вважають експерти. Наприклад, нестача достовірної інформації про кількість населення ромської національності перешкоджає здійсненню локальних програм їх соціальної і правової підтримки. Про це у розмові з Радіо Свобода розповідає журналіст, правозахисник з Ужгорода Євгенія Навроцька.
«У Закарпатській області понад 600 населених пунктів. Середніх шкіл трохи більше. Роми вчаться офіційно у 500 школах. Враховуючи велику кількість дітей у ромських родинах, цього недостатньо, але вчителі відмовляються записувати і навчати ромських дітей. Спрацьовують стереотипи про кримінальну психологію ромів, їхній кочовий спосіб життя тощо», – зазначає Навроцька.
За її словами, подібне відбувається і у медичній сфері: низький соціальний рівень життя ромів спричиняє велику кількість хронічних захворювань. До того ж, ромські дівчата, які рано починають жити статевим життям, часто помирають від пологів.
«Я знаю випадок, коли 15-річна молода ромка померла від четвертих пологів – родина, чоловік змушували її народжувати, оскільки держава збільшила виплати на новонароджених. А у тієї жінки ніхто у сім’ї не працював, всі жили за рахунок цих виплат», – розповідає експерт.
Навроцька відзначає, що закарпатських ромів турбує і специфічна регіональна проблема – це оформлення документів, необхідних, наприклад, для медичного забезпечення членів родини або ж для отримання візи, щоб пересуватись по Європі.
Безробіття та стереотипи на заваді інтеграції ромів
Експерт Харківського інституту соціальних досліджень Світлана Щербань зазначає, що повсякденні проблеми українських ромів подібні до тих, з якими стикаються роми, які мешкають у Євросоюзі. До того ж, праві сили у країнах Східної Європи (на кшталт Угорщини чи Словаччини) провадять політику дискримінації, це саме відбувається і в інших європейських державах. А на локальному рівні – і в Україні, каже Щербань.
«По-перше, це проблема роботи, складнощі виникають на стадії працевлаштування. У більшості працедавців при розгляді рома як кандидата на певну посаду спрацьовують стереотипи. Фактично, ром не може показати свою професійну придатність, показати свої здібності. У результаті роми змушені або працювати на самих себе, тобто купувати-продавати, стояти на ринку. Або працювати на низькооплачуваних посадах», – каже Щербань.
За даними харківських дослідників, саме проблеми працевлаштування, пошуку коштів на утримання родини, нестача правових знань та освіти самі роми вказують як найскладніші. Також роми кажуть про проблеми з житлом, дискримінацію з боку органів влади і місцевого населення.
Україна не залишилась на узбіччі європейських програм підтримки ромів, каже експерт. Так, міжнародний фонд «Відродження» підтримує проекти з підвищення освітнього рівня ромів і захисту їхніх прав.
А Міжнародна організація з міграції (МОМ) здійснила в Україні й Чехії проект з гуманітарної і соціальної допомоги жертвам Голокосту, від якого постраждали зокрема і європейські роми. На це швейцарські банки і Німецький фонд соціальних програм виділили понад десять мільйонів доларів США, повідомила прес-служба МОМ.
Як зауважують самі роми, для поліпшення їхніх умов життя, підвищення культурно-освітнього і професійного рівнів потрібні регулярні грошові вливання, як і підготовка волонтерів з ромського середовища. Не менш важливо – відчути свою причетність до України, її багатонаціонального суспільства.
Чинна влада декларує підтримку ромів. Так, у квітні цього року Президент Віктор Янукович затвердив стратегію захисту та інтеграції ромів в українське суспільство, яка має бути виконана у період до 2020 року. Члени Ромської ради України кажуть, що фінансування стратегії на поточний рік держбюджет не передбачає і невідомо, чи про стратегію захисту ромів чиновники не забудуть взагалі.
Тож роми шукають кошти в Євросоюзі, у Ромському конгресі Європи, міжнародних благодійних фондах для здійснення локальних проектів. Адже
роми – частина українського народу, один із народів Європи, тож цій громаді притаманні ті ж проблеми і «хвороби», що й іншим громадянам України та Євросоюзу. Про це каже у розмові з Радіо Свобода член Ромської ради, видавець «Ромського правозахисного вісника» Сергій Єрмошкін.
Коли людина працює, вона отримує бодай якусь зарплату. Тоді людина знає, що у неї є права, що вона щось може. А коли людина безробітна і залежить від держави, вона має іншу психологіюСергій Єрмошкін
Нема інформації – немає порозуміння
Коли ідеться про вивчення становища українських ромів, часто бракує інформації, вважають експерти. Наприклад, нестача достовірної інформації про кількість населення ромської національності перешкоджає здійсненню локальних програм їх соціальної і правової підтримки. Про це у розмові з Радіо Свобода розповідає журналіст, правозахисник з Ужгорода Євгенія Навроцька.
«У Закарпатській області понад 600 населених пунктів. Середніх шкіл трохи більше. Роми вчаться офіційно у 500 школах. Враховуючи велику кількість дітей у ромських родинах, цього недостатньо, але вчителі відмовляються записувати і навчати ромських дітей. Спрацьовують стереотипи про кримінальну психологію ромів, їхній кочовий спосіб життя тощо», – зазначає Навроцька.
За її словами, подібне відбувається і у медичній сфері: низький соціальний рівень життя ромів спричиняє велику кількість хронічних захворювань. До того ж, ромські дівчата, які рано починають жити статевим життям, часто помирають від пологів.
Я знаю випадок, коли 15-річна молода ромка померла від четвертих пологів – родина, чоловік змушували її народжувати, оскільки держава збільшила виплати на новонародженихЄвгенія Навроцька
Навроцька відзначає, що закарпатських ромів турбує і специфічна регіональна проблема – це оформлення документів, необхідних, наприклад, для медичного забезпечення членів родини або ж для отримання візи, щоб пересуватись по Європі.
Безробіття та стереотипи на заваді інтеграції ромів
Експерт Харківського інституту соціальних досліджень Світлана Щербань зазначає, що повсякденні проблеми українських ромів подібні до тих, з якими стикаються роми, які мешкають у Євросоюзі. До того ж, праві сили у країнах Східної Європи (на кшталт Угорщини чи Словаччини) провадять політику дискримінації, це саме відбувається і в інших європейських державах. А на локальному рівні – і в Україні, каже Щербань.
У більшості працедавців при розгляді рома як кандидата на певну посаду спрацьовують стереотипиСвітлана Щербань
За даними харківських дослідників, саме проблеми працевлаштування, пошуку коштів на утримання родини, нестача правових знань та освіти самі роми вказують як найскладніші. Також роми кажуть про проблеми з житлом, дискримінацію з боку органів влади і місцевого населення.
Україна не залишилась на узбіччі європейських програм підтримки ромів, каже експерт. Так, міжнародний фонд «Відродження» підтримує проекти з підвищення освітнього рівня ромів і захисту їхніх прав.
А Міжнародна організація з міграції (МОМ) здійснила в Україні й Чехії проект з гуманітарної і соціальної допомоги жертвам Голокосту, від якого постраждали зокрема і європейські роми. На це швейцарські банки і Німецький фонд соціальних програм виділили понад десять мільйонів доларів США, повідомила прес-служба МОМ.
Як зауважують самі роми, для поліпшення їхніх умов життя, підвищення культурно-освітнього і професійного рівнів потрібні регулярні грошові вливання, як і підготовка волонтерів з ромського середовища. Не менш важливо – відчути свою причетність до України, її багатонаціонального суспільства.