На сцені – чорний простір, в якому з’являються нариси з життя громадян умовної божевільної держави. Герої вистави «Радіошансон» – повії, шулери, трансвестити, наркомани. За задумом режисера Світлани Олешко, це неординарні представники суспільства, які змушені боротися з політичним устроєм: «Такі ось маргінали, яким не дають спокійно жити різні політичні системи і силові структури. І нам здається, що сьогодні забагато політики, яка втручається в життя людей».
Про політичні події, але не під події
Світлана Олешко запевняє, що «Арабески» не прилаштовували прем’єру до політичної кризи в Україні. Вперше виставу глядачі могли побачити ще півроку тому. Натомість за цей час режисер змінила назву вистави, відкинувши перший варіант «Кінець світу».
Назва «Радіошансон» – лише вдалий маркетинговий хід, який здатен заінтригувати публіку, пояснюють актори «Арабесок». Втім упродовж вистави лунають не «блатні» пісні, а композиції «Kharkiv Klezmer Band». Клезмерська, тобто народна єврейська музика, найбільше підходить під настрій вистави, вважає укладач звукового супроводу Михайло Барбара: «Музика не ілюструє, вона співпрацює. Музика, рух, актори – це рівнозначні компоненти».
В основі сюжету нової вистави «Арабесок» – вісім історій за мотивами життя драматурга Юри Зойфера. Він був активним діячем політичних кабаре в Австрії у 1930-их роках.
Апокаліптичні настрої творчості Зойфера близькі українській політиці. У цьому впевнений автор тексту п’єси Сергій Жадан. Він вважає, що біографія письменника, так званий «зміксований портрет наших сучасників»: «Людина, яка була євреєм за національністю, народилася на території України, виросла на впливах німецького суспільства в заможній родині. При цьому сповідувала ліворадикальні погляди. Це повний мікс».
Остання частина вистави «Радіошансон» називається "Скажи монстрам "до побачення". У ній актори будують паркан, який закидають яйцями. Двоє героїв одягають пояси з вибухівкою і зникають у темряві. А ті, хто залишився, співають: «Ось мої сни, які я щоранку пригадую. Ось моє радіо, наповнене пропагандою. І чим вона доступніша та голосніша, тим страшнішою буде тиша».
Враження перших глядачів
Серед перших глядачів вистави присутні можновладці. Депутат облради Ярослав Ющенко наприкінці постановки подарував акторам букет квітів. Каже, що постановка сподобалась, але політичне кабаре в ньому побачити важко: «Трохи було, так, на півтонах».
Правозахисник Євген Захаров поскаржився, що відпочити під час дійства йому не вдалося – занадто близька до роботи тема: «Ми ось зі співробітницею обговорювали. Розумієте, ми в цьому варимося 24 години на добу».
У цьому сезоні «Арабески» збираються презентувати прем’єру «Радіошансону» у Львові та Луцьку. А також Австрії – на батьківщині письменника Юри Зойфера.
Про політичні події, але не під події
Світлана Олешко запевняє, що «Арабески» не прилаштовували прем’єру до політичної кризи в Україні. Вперше виставу глядачі могли побачити ще півроку тому. Натомість за цей час режисер змінила назву вистави, відкинувши перший варіант «Кінець світу».
Назва «Радіошансон» – лише вдалий маркетинговий хід, який здатен заінтригувати публіку, пояснюють актори «Арабесок». Втім упродовж вистави лунають не «блатні» пісні, а композиції «Kharkiv Klezmer Band». Клезмерська, тобто народна єврейська музика, найбільше підходить під настрій вистави, вважає укладач звукового супроводу Михайло Барбара: «Музика не ілюструє, вона співпрацює. Музика, рух, актори – це рівнозначні компоненти».
В основі сюжету нової вистави «Арабесок» – вісім історій за мотивами життя драматурга Юри Зойфера. Він був активним діячем політичних кабаре в Австрії у 1930-их роках.
Апокаліптичні настрої творчості Зойфера близькі українській політиці. У цьому впевнений автор тексту п’єси Сергій Жадан. Він вважає, що біографія письменника, так званий «зміксований портрет наших сучасників»: «Людина, яка була євреєм за національністю, народилася на території України, виросла на впливах німецького суспільства в заможній родині. При цьому сповідувала ліворадикальні погляди. Це повний мікс».
Остання частина вистави «Радіошансон» називається "Скажи монстрам "до побачення". У ній актори будують паркан, який закидають яйцями. Двоє героїв одягають пояси з вибухівкою і зникають у темряві. А ті, хто залишився, співають: «Ось мої сни, які я щоранку пригадую. Ось моє радіо, наповнене пропагандою. І чим вона доступніша та голосніша, тим страшнішою буде тиша».
Враження перших глядачів
Серед перших глядачів вистави присутні можновладці. Депутат облради Ярослав Ющенко наприкінці постановки подарував акторам букет квітів. Каже, що постановка сподобалась, але політичне кабаре в ньому побачити важко: «Трохи було, так, на півтонах».
Правозахисник Євген Захаров поскаржився, що відпочити під час дійства йому не вдалося – занадто близька до роботи тема: «Ми ось зі співробітницею обговорювали. Розумієте, ми в цьому варимося 24 години на добу».
У цьому сезоні «Арабески» збираються презентувати прем’єру «Радіошансону» у Львові та Луцьку. А також Австрії – на батьківщині письменника Юри Зойфера.